Час від часу в інформаційному просторі з’являються повідомлення про те, що політичні партії активно залучають до популяризації своєї діяльності дітей. Наприклад, для роздавання друкованих матеріалів, проведення заходів та акцій тощо. Чи законно це? Давайте розбиратись.

У випадку, якщо політична партія не є учасницею виборчих перегонів – інформування про її діяльність не вважатиметься агітацією в контексті виборчого законодавства. Відповідно, прямого обмеження щодо віку осіб (виборців, які за ст. 70 Конституції України повинні досягти 18 років на день виборів), які мають право здійснювати агітацію – немає. Також не встановлена заборона для політичних партій використовувати послуги осіб, які не є членами партії, (які також повинні досягти 18-річного віку), і які погоджуються надавати послуги на громадських засадах – тобто, здійснювати волонтерську допомогу.

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про волонтерську діяльність», волонтерська допомога – це роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Однак, для надання волонтерської допомоги особами від 14 до 18 років необхідно отримати згоду батьків чи тих, хто їх замінює. Ця вимога прямо передбачена в ч. 1 ст. 7 цього Закону. Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону, організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, несуть відповідальність відповідно до закону.

Але, що ж відбувається, якщо ця вимога не буде дотримана?

Щоб з’ясувати це звертаємося до ст. 13 Закону «Відповідальність за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності». Однак це не дає жодного розуміння, яку ж відповідальність нестимуть ті, хто вчинив такі порушення. Формулювання «відповідно до закону» є типовим прикладом недотримання принципу правової визначеності у національному законодавстві. Ще поширений варіант: «несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальні відповідальність відповідно до законодавства України».

Ані Кодексом України про адміністративні правопорушення, ані Кримінальним кодексом відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері волонтерської діяльності не встановлена. Також, такі дії не можна кваліфікувати, наприклад, за ст. 150 КК України «експлуатація дітей» чи за іншими подібними статтями.

Разом з тим,  ст. 3 ЗУ «Про політичні партії» зобов’язує їх проводити свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Це означає, що при залученні волонтерської допомоги політичні партії повинні враховувати, в тому числі, й вимоги ЗУ «Про волонтерську діяльність», зокрема – отримувати згоду батьків тих неповнолітніх осіб, яких вони залучають до своєї діяльності. Стаття 18 Закону вказує на те, що контроль та нагляд за додержанням політичною партією вимог Конституції та Законів України, а також статуту політичної партії,за загальним правилом, віднесено до повноважень Міністерства юстиції України. За порушення законодавства України, до політичної партії може бути застосоване попередження про недопущення незаконної діяльності або ж заборона такої партії.

Отож, якщо політична партія вирішує залучати до своєї діяльності неповнолітніх, вона обов’язково повинна отримати згоду батьків або осіб, які їх заміняють для таких неповнолітніх.

Марія Цип'ящук,
громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Рівненській області
 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project