Вчора, 17 березня 2020 року, Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Ці зміни тимчасово встановлюють спрощений порядок митного контролю та ввезення лікарських засобів щодо запобігання та профілактики вірусної хвороби, корегує деякі норми трудового законодавства та податкового кодексу на час карантину. Також в законі відображені зміни які посилюють відповідальність за порушення встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" як адміністративну так і кримінальну. Розглянемо ті норми законодавства які почнуть діяти після опублікування проекту та можуть бути застосовані до кожного з нас у разі їх порушення.

Але спочатку переглянемо правила, які ми не повинні порушувати та маємо сумлінно дотримуватися.

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 44-3 “Порушення правил щодо карантину людей” - Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями,

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Іншими словами, якщо Вами буде порушено правила щодо карантину та/або рішення місцевого самоврядування щодо такого карантину з певними вимогами то у разі виявлення такого порушення стосовно особи буде виписано адміністративний протокол. В ст.255 КУпАП були внесені відповідні зміни, які надають право уповноваженим на те особам: Національної поліції України, органів охорони здоров’я, органів державної санітарно-епідеміологічної служби та посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад складати такі протоколи. Протокол скеровується в суд, який може призначити штраф у розмірі від 17000 грн до 34000 грн. 

2. Кримінальний Кодекс України, статтю 325 “Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням” було змінено зі збільшенням відповідальності, а саме:

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,

- карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Стаття 26 ЗУ “Про відпустку” та стаття 84 Кодексу законів про працю було доповнено наступною нормою: "У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті".

Тут мається на увазі що робітник може брати 15 днів відпустки в рік без збереження заробітної плати ( за свій рахунок ), під час карантину якщо брати таку відпустку то вона не буде враховуватися в загальний річний строк.

4. Прикінцевими положеннями прийнятого Закону встановлено, що на період встановлення карантину або  обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

  • роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку;
  • може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитись до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;  
  • з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення;
  • забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до вищевказаного Закону на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

  • прийняття рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;
  • зупинення публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації;
  • здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування;
  • нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
  • припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
  • примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
  • примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Всім здоров’я! Бережіть себе і мийте руки!