Досить складно державі завоювати довіру громадян, особливо в часи нестабільного економічного та політичного становища. Та попри те, що державну програму "теплих кредитів" щороку призупиняли через брак коштів, рівень народної довіри до неї залишається досить високим. Більш того, попит на неї постійно перевищує пропозицію. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, протягом періоду дії програми з 2014 року і до сьогодні її продуктами скористалися близько 490 тисяч родин, які впровадили заходи з енергоефективності на суму понад 6,6 млрд грн, а урядом відшкодовано близько 2,2 млрд.
Еволюція розвитку
На початку 2014 року в Україні діяла Державна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2016 роки. Вона визначала механізм використання коштів, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми "Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлюваних джерел енергії", для здійснення заходів з ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження. Цей механізм передбачав лише пряме фінансування проектів з бюджету і не поширювався на ОСББ.
1 жовтня 2014-го уряд України запровадив стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини тіла кредиту, залученого на придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії. Іншими словами, змінив пряме фінансування на механізм кредитування.
Громадянська мережа ОПОРА спільно з активістами руху ОСББ виступила ініціатором запровадження державної програми, яка, поряд із стимулюванням використання альтернативних газу джерел енергії, стимулювала би запровадження енергоефективних заходів у будинках ОСББ через здешевлення кредитів на такі заходи. Численні робочі групи, публічні заходи, дискусії з представниками ОСББ-спільноти дали свої результати. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження погодилося виділити 26 млн грн для "теплих кредитів" ОСББ. Крім того, необхідно було змінити і суттєво спростити саму процедуру отримання відшкодування. Врешті-решт, це було зроблено: Кабінет міністрів прийняв постанову №614 від 12 серпня 2015 року "Про внесення змін до Порядку №1056", якою передбачив стимулювання об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання енергоефективного обладнання.
Програмою передбачено відшкодування з держбюджету 40% суми кредиту (але не більш як 14 тис. грн у розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК як юридичних осіб для загальнобудинкових заходів.
Варто зазначити, що майже щороку представники руху ОСББ зверталися до урядовців із проханням відновити фінансування програми, адже через брак коштів її зупиняли по кілька разів на рік, а її фінансування розпочиналося лише через кілька місяців після початку бюджетного року. Натомість попит на програму з боку ОСББ перевищував пропозицію. Однак обґрунтування профільного Агентства щодо достатнього фінансування на рівні від 2 до 3 млрд грн не було підставою для уряду надати кошти в такому обсязі.
А тепер трохи арифметики. За час дії програми "теплі кредити" за напрямом ОСББ/ЖБК рівень фінансування становив: 2014-го — 0%, 2015-го — 24, 2016-го — 6, 2017-го — 9, 2018-го — 48%.
За підрахунками експертів, наведеними в табл. 1 та 2, можна побачити умовний приклад співвідношення державних коштів і коштів співвласників багатоквартирних будинків при реалізації енергоефективних заходів із залученням "теплих кредитів", а також приблизний обсяг коштів, які повертаються до бюджету у вигляді податків.
Отже, зважаючи на вищезазначені розрахунки, можна зробити висновок, що майже 80% державного співфінансування повертається до бюджету у вигляді податків, при цьому покращується фізичний стан будинків і зменшується рівень споживання енергетичних ресурсів, а відповідно, видатки держави на пільги та субсидії.
"Теплі кредити" і Фонд енергоефективності
На жаль, щороку влада виділяла недостатньо коштів для повноцінної роботи програми "теплі кредити", аргументуючи це тим, що Фонд енергоефективності стане системним державним фінансовим інструментом, тому збільшення обсягу фінансування для програми не є актуальним.
Першою датою запуску Фонду віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко називав 1 квітня 2017 року, потім — початок 2018-го. Відповідно, у першій версії державного бюджету на 2018 рік не було передбачено коштів на "теплі кредити".
Для громадського сектору та представників ОСББ було очевидно, що Фонд енергоефективності не зможе запрацювати так швидко, як розраховували чиновники. Після ухвалення однойменного закону, для повноцінної роботи Фонду Кабмін повинен був розробити та прийняти низку підзаконних нормативно-правових актів. Проте роботу й досі не завершено.
Окрім наявності підзаконних актів, ОСББ, щоб отримати від Фонду відшкодування за впроваджені заходи з енергоефективності, спершу необхідно провести енергоаудит та одержати енергетичний сертифікат державного зразка. Такий документ необхідно розробити та прийняти на виконання іншого закону з "енергоефективного пакета" — "Про енергетичну ефективність будівель". Крім того, необхідно було запустити механізм атестування енергоаудиторів вищими навчальними закладами. Перший енергетичний сертифікат було презентовано 11 вересня 2018 року, а також зареєстровано Фонд у визначеному законом порядку. Для запуску роботи Фонду необхідно провести конкурси на зайняття відповідних посад і найголовніше — обрати його наглядову раду. Найкоротші терміни для обрання ради становлять два-три місяці, і лише після цього вона зможе розробити та прийняти відповідні правила гри на цьому ринку.
Тож можна зробити висновок, що до кінця 2018 року Фонд не зможе надавати фінансову підтримку ОСББ. За найбільш оптимістичними прогнозами, перші відшкодування він здійснить у другому півріччі 2019-го.
Натомість слід зазначити, що в цьому році та першому півріччі наступного для ОСББ, які вже готові взяти кредити у банках, залишається програма "теплі кредити".
З серпня 2018 року в Україні триває акція "#ОСББзаТЕПЛІкредити", ініційована співвласниками багатоквартирних будинків і дружніми до ОСББ громадськими організаціями. Її ключова мета — довести представникам уряду та Верховної Ради, відповідальним за політику в галузі енергоефективності, що попит на "теплі кредити" серед ОСББ у 2018 році досі не задоволено, а отже, чимало об'єднань співвласників досі відчувають потребу в кредитних коштах.
З початку вересня в рамках акції "#ОСББзаТЕПЛІкредити" було зібрано близько 140 анкет від ОСББ у різних регіонах України, готових вкладати в енергомодернізацію власні кошти.
Під час "години уряду" 6 вересня 2018 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман, відповідаючи на запитання народного депутата Альони Бабак, запевнив, що гроші для ОСББ будуть. Також на Форумі Реанімаційного пакету реформ координатор ОПОРИ Тетяна Бойко від імені активістів руху "#ОСББзаТЕПЛІкредити" звернулася до Володимира Гройсмана із проханням висловити свою чітку позицію щодо продовження програми "теплі кредити". І прем'єр-міністр пообіцяв ініціювати виділення на потреби енергоефективності для ОСББ додатково 100 млн грн, застосувавши механізм перерозподілу коштів, розпорядником яких є Мінрегіон (для цього не потрібно вносити зміни до державного бюджету України). Для реалізації запропонованої схеми необхідно затвердити рішення уряду щодо розподілу коштів та погодити з парламентським комітетом з питань бюджету.
Наразі громадськість очікує на відповідні конкретні дії з боку голови уряду. Крім усних запевнень про підтримку "теплих кредитів", Кабміну необхідно здійснити бюрократичні кроки. На календарі друга половина вересня, а дії відсутні.
Чи отримають ОСББ державну підтримку на впровадження заходів з енергоефективності у житловому фонді у 2018 році задля досягнення основної мети — енергонезалежності країни, залежить від рішучих і злагоджених дій уряду та народних депутатів. Чи будуть вони, покаже час, якого, на жаль, дедалі менше та менше.
Юлія Чеберяк, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, спеціально для видання "Дзеркало тижня"