Я, Олександр Клюжев, представляю Громадянську мережу ОПОРА (Україна) і це честь для мене бути присутнім на даному заході. Наша організація проводить незалежний моніторинг виборчого процесу, розробляє законодавчі проекти для удосконалення, реалізує програми у сфері відкритих виборчих даних, захищає виборчі права громадян тощо.

Протягом цієї дискусії я спробую поставити декілька запить, які, на мою думку, є актуальними.

Перше питання. Чи дійсно в сучасних суспільствах є запит на зміну підходів до інституту виборів або корекцію традиційних форм голосування? Відповідь не є однозначною. З одного боку, кількість випадків застосування технологій на виборах зростає, а саме суспільство постійно змінюється. З іншого, найбільш технологічно розвинені країни світу зберігають традиційні підходи до проведення виборів, ставлячись з обережністю до технологічних амбіцій. На мою думку, у сучасних суспільствах є швидше запит на трансформацію політичних інститутів, сформованих за результатами виборів, а не зміну підходів до самих виборів. Утома від політичних інститутів та політичних практик призвела до неочікуваних результатів виборів у США, Італії, Німеччині тощо. Але навряд ці результати є втомою від самих виборів. І у цьому сенсі бездоказовим є твердження, що технології підвищать зацікавленість громадян у виборах. Зміцнити таку зацікавленість можливо лише шляхом посилення ефективності політичних інститутів, їх підзвітності перед виборцями.

Друге питання. Як зробити пріоритетними зміни у виборчому процесі в умовах обмеженості ресурсів для їх імплементації? Приведу приклад з українських дискусій.

Витрати на забезпечення доступу людей із інвалідністю в приміщення чи витрати на свіжу ініціативу ЦВК України щодо впровадження системи автоматизованого формування протоколів про підрахунок голосів на дільницях? Якщо влада називає проблематичним покращення інфраструктури для людей з інвалідністю, то чи є реалістичною здатність створити безпечне і ефективне використання нових технологій?

В Україні прихильники «осучаснення» шляхом впровадження нових технологій нерідко закривають очі на відсутність стабільних і незалежних органів адміністрування виборів, які мають впроваджувати запропоновані зміни. У нашій країні вже майже 4 роки не змінюється склад Центральної виборчої комісії, строк повноважень якого було вичерпано 2014 року. Упровадження нових технологій неефективним органом може призвести до погіршення, а не покращення умов проведення виборів, підірвати довіру до результатів голосування.

Спробую поставити питання ще гостріше.

Чи є доцільність активізувати діалог щодо «осучаснення» виборів, коли не забезпечено базові виборчі права громадян? Яке значення матимуть нові технології для тих виборців, права яких досі не визнаються державою на формальному або практичному рівні?

Третє питання. Уже багато було сказано про необхідність балансу між вимогами провести «модернізацію» виборів і відповідальним прорахунком ризиків від тих чи інших новацій. Давайте скажемо прямо, що в питанні модернізації виборів також є багато популізму, коли впровадження технологій видається за самодостатню ціль. І якщо ми боремося з популізмом політиків, то маємо надати оцінку і спробам хаотично й емоційно змінити підходи до організації та проведення виборів.

Четверте питання. Закінчити свій виступ я би хотів питанням захищеності процесу застосування технологій на виборах. На мою думку, питання захищеності технологій не може розглядатися окремо від аналогічних питань у інших сферах життя суспільства. До прикладу, в Україні суспільство пасивно реагує на порушення стандартів захищеності урядових даних та систем, фактично закриває очі на безвідповідальність приватного сектору у сфері автоматизованих систем, права на приватність та політики захисту персональних даних. Наївно думати, що у цій атмосфері можна створити безпечний вакуум навколо технологій на виборах. Саме тому важливим є широкий діалог щодо проблем, пов’язаних із застосуванням технологій у різних сферах суспільства: у бізнесі, соціальних та медичних сферах, правоохоронній діяльності. І як тільки в суспільстві сформується критичне розуміння важливості безпеки технологій, виникнуть передумови і для ефективного їх впровадження на виборах.

Отже, ми маємо говорити про зміни підходів до виборчого процесу в контексті трансформації самого суспільства. Але повинні навчитися визначати пріоритети та об’єктивно оцінювати інституційну спроможність реалізувати зміни.