Спеціально для ІАП "ЖИТЛО" підготував аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Кузнєцов

31 жовтня Президент України скористався правом вето на Закон № 2009а-д «Про оцінку впливу на довкілля» та надав Пропозицію до Закону в Парламент від 28.10.16.

Раніше Громадянська мережа ОПОРА вітала Україну з прийняттям Закону і наголошувала, що оцінка впливу на навколишнє середовище – невід’ємний чинник при веденні господарської діяльності в розвинутих державах. Адже цей закон повинен був зобов’язувати суб’єктів господарювання відповідально ставитись до наслідків їх діяльності на довкілля.

Як свідчить останній абзац Пропозиції Президента, Закон заветовано із найблагородніших намірів: «… пропоную допрацювати Закон з метою вироблення збалансованої, ефективної та довершеної процедури оцінки впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів».

У пропозиції до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Петро Порошенко опирався на наступні недоліки в Законі:

  • Не враховано особливості окремих видів господарської діяльності, спрямованих на забезпечення потреб національної безпеки та оборони діяльності у зоні відчуження та потреби у невідкладній реалізації масштабних та важливих для відновлення економічного потенціалу держави та її окремих регіонів, інфраструктурних проектів у тому числі у сфері будівництва.
  • Встановлення вимоги щодо проведення оцінки впливу на довкілля без урахування того, що реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт об’єктів будівництва, розширення, перепрофілювання можуть не передбачати зміни проектних характеристик об’єктів або істотних умов провадження планової діяльності, які зумовлюють збільшення впливу діяльності на довкілля, призведе до невиправданих матеріальних та інших витрат суб’єктів господарювання.
  • Законом не встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі рішення з оцінки впливу на довкілля, критерії та порядок визначення екологічних умов у такому рішенні.
  • Не визначений орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення.
  • Видача рішення на провадження окремих видів господарської діяльності із необхідністю отримання позитивної еколого-експертної оцінки, однак механізм такої оцінки не передбачає.

Так цей документ виглядає радше як застереження, ніж Пропозиції. Адже Президент запропоновав лише доопрацювати Закон із вказівками на його недоліки. Без жодних конкретних порад.

«Президент Порошенко фактично поставив хрест на найважливіших екологічних законах. Адже подолати вето і знайти 300 голосів у Раді нереально. Конструктивних пропозицій Президент також не надав – конкретних пропозицій немає, тому ВРУ не може чогось врахувати. Обґрунтування по обидвох законопроектах – невмотивоване, необґрунтоване, низькоякісне. Іншими словами – ідіотизм. Ті, хто писали Президенту обґрунтування, не читали останні, прийняті ВРУ, версії закону, не знають європейського законодавства та практик», – зазначив у своєму блозі Народний депутат України Остап Єднак.

Також пан Остап зазначив, що Президент став на сторону «брудного бізнесу» проти свого народу. Так, Асоціація свинарів України, Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація «Союз птахівників України» та Асоціація виробників молока звернулись до пана Президента із листом про прохання накласти вето на Закон «Про оцінку впливу на довкілля».

Чому ж Президент прислухався до поради стосовно ветування закону?

Очевидно, що Пропозиції Президента до Закону гучно перегукуються із застереженнями у відкритому листі від представників бізнесу. Можливо, вагому роль у рішенні Президента міг зіграти той факт, що його радник (відповідно до Указу Президента України № 925/2014 від 08.12.2014) Юрій Косюк – власник ТМ «Наша ряба» та президент Асоціації «Союзу птаховиків України», яка спільно з іншими асоціаціями й направила листа з проханням про вето.

Нагадуємо, що 4 жовтня 259 народних депутатів проголосували за прийняття Закону № 2009а-д «Про оцінку впливу на довкілля». Цей закон разом із законом «Про стратегічну екологічну оцінку», як зазначило на своїй сторінці у Facebook Представництво ЄС в Україні, «…відповідають правилам ЄС і найкращим європейським практикам». Ці два закони передбачені Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Саме тому для вступу України в ЄС закон, на який Президент наклав вето, має бути прийнятим до кінця 2016 року.