«Теплі» кредити vs Фонд енергоефективності: реалії реформи

Питання енергоефективності та енергозбереження у житловому фонді є вкрай важливим в умовах, коли Україна прагне до енергонезалежності.

Зважаючи на те, що житловий фонд, збудований до 90-х років минулого століття, потребує повної термомодернізації, а тарифи на житлово-комунальні послуги постійно зростають, енергозбереження мало би бути основним напрямом у реалізації державної житлової політики.

Однак, як і протягом останніх десятиліть, так і нині, влада недостатньо приділяє уваги досить важливому питанню – створенню комфортних умов проживання населення та збереження фізичного стану житлового фонду.

Державна підтримка проведення заходів з енергозбереження у житловому фонді знайшла відображення у Державній цільовій економічній програмі енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки (далі – Програма «теплі» кредити).

За інформацією Держенергоефективності, відповідно до Програми у державному бюджеті на 2016 рік передбачено 893,8 млн грн на відшкодування за «теплими» кредитами, що втричі більше, ніж у 2015 році. Наразі прийнято 196 місцевих програм співфінансування енергоефективних заходів. У 2016 році вже залучено майже 954 млн грн на утеплення. Найбільше коштів, а саме 907 млн грн, залучено фізичними особами на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання.

Через високий попит на отримання державної підтримки фізичні особи взяли кредити на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання з 30% розміром відшкодування у повному обсязі передбачених коштів Програми на відповідні цілі.

Це стало причиною, чому дію Програми щодо надання відшкодування з державного бюджету фізичним особам 6 липня 2016 року було призупинено.

Ураховуючи попит на Програму, урядовці неодноразово наголошували на необхідності виділення додаткових коштів з державного бюджету для продовження дії Програми. Під час засідання Уряду 27 липня 2016 року прийнято зміни до Програми «теплі» кредити (постанова Уряду № 589) щодо коригування розподілу коштів для фізичних осіб на заходи з енергозбереження та розміру відсотків відшкодування частини суми кредиту.

Однак, як виявилося згодом, додаткових коштів Уряд не виділяв для відновлення дії Програми, а лише перерозподілив кошти Програми та спрямував їх на проведення заходів з енергозбереження фізичними особами.

Через низку незрозумілих для пересічного громадянина бюрократичних гальмівних бар’єрів, дія Програми була відновлена лише 6 жовтня 2016 року. Допоки зміни не набрали чинності, фізичні особи, звертаючись до банків для отримання кредитів, отримували відмови. Втрачений час для отримання кредитних коштів свідчить про те, що влада не особливо зацікавлена в енергозбереженні та у зменшенні енергоспоживання населенням. Адже мотивуючі заходи пільгового кредитування для індивідуальних домогосподарств були недоступні протягом двох місяців.

Прийнятий акт передбачає, що фізичні особи віднині зможуть брати кредити на енергозберігаючі заходи та матеріали з відшкодуванням державою суми кредиту у розмірі 35 % (але не більше 12000 гривень за одним кредитним договором), замість 30 % (не більше 14000 гривень за одним кредитним договором), незалежно від того, чи отримують такі фізичні особи субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, чи ні.

До того, як було прийнято відповідні зміни, діяла норма, що відшкодування для фізичних осіб, які отримують субсидію, становить 70 % від суми кредиту. Натомість якщо «теплий» кредит буде брати ОСББ, власники квартир, які отримують субсидію, мають право на відшкодування державою 70 % суми кредиту (але не більше 14000 гривень у розрахунку на одну квартиру багатоквартирного будинку за одним кредитним договором).

Кредитні зобов’язання, які були взяті позичальниками до набрання чинності змін до Програми, будуть виплачуватися згідно з Порядком, який діяв на час отримання кредиту.

Таким чином, зміни до Програми «теплих» кредитів стосуються лише розміру відсотків суми кредиту, що відшкодовується державою для фізичних осіб, незалежно від наявності факту отримання субсидії.

Хто буде відповідати за змарнований на бюрократію дорогоцінний час для житлового фонду України та за позбавлення громадян можливості скористатися державною підтримкою для проведення заходів з енергозбереження з метою зменшення енергоспоживання – залишається нерозгаданою таємницею.

На жаль, це не найсумніша новина стосовно Програми «теплих» кредитів та розуміння її положень профільним Міністерством.

Є ризик, що наступного року Програма «теплі» кредити взагалі не буде працювати через відсутність у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000 від 15.09.2016) видатків на фінансування заходів з енергоефективності та енергозбереження.

Під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Голова Держенергоефективності Сергій Савчук озвучив інформацію щодо подання бюджетного запиту на фінансування Програми у 2017 році у розмірі 1,9 млрд грн. Однак Міністерство фінансів України прийняло рішення щодо виключення видатків на Програму через відсутність джерел надходження коштів до державного бюджету, а також через необхідність створення Фонду енергоефективності, на що у проекті Державного бюджету передбачено 800 млн грн.

Концепція створення Фонду енергоефективності була представлена 23 червня 2016 року на Українському Форумі з енергоефективності'16 «Фонд енергоефективності: ключовий start-up України. Закони, інвестиції, виробництво», організованому Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Основним завданням форуму було обговорення питання створення на національному рівні Фонду енергоефективності – нового інструменту реалізації заходів з підвищення ефективності споживання енергоресурсів, а також можливі джерела фінансування Фонду.

За результатами обговорення Кабінет Міністрів України розпорядженням від 13 липня 2016 року (№ 489-р) схвалив Концепцію впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності). Згідно документа, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України передбачено у місячний строк розробити та подати до Кабінету Міністрів України на затвердження План заходів щодо реалізації цієї Концепції.

Однак після прийняття розпорядження лише 2 серпня 2016 року Мінрегіоном був розроблений відповідний проект акта та надісланий до заінтересованих центральних органів виконавчої влади на погодження.

Зважаючи на суспільну важливість створення та налагодження роботи Фонду енергоефективності, а також відсутність проекту нормативно-правового акту на веб-сайті розробника^[1], Громадянська мережа ОПОРА звернулася до Мінрегіону із запитом про доступ до публічної інформації (лист від 07.09.2016 № 14/2) з проханням надати роз’яснення щодо стану розробки нормативно-правового акта про затвердження заходів щодо реалізації Концепції впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності) та причини відсутності відповідного проекту акта на офіційному сайті його розробника.

У відповідь Мінрегіон надіслав проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності)» із зазначенням, що, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, він опрацьовується у зв’язку з наданими зауваженнями та пропозиціями заінтересованих органів виконавчої влади. Тобто, наразі Уряд не прийняв документ.

Зазначений проект нормативно-правового акта носить лише декларативний характер та не відображає основної мети щодо затвердження положень про діяльність Фонду енергоефективності.

Зокрема, у переліку заходів визначено завдання щодо супроводження законопроектів про енергетичну ефективність будівель, комерційний облік комунальних послуг та житлово-комунальні послуги (у новій редакції). Прийняття цих законів – надзвичайно важливе завдання та підґрунтя для діяльності Фонду енергоефективності, проте плану заходів щодо забезпечення умов для створення і діяльності Фонду він не містить. Крім того, залишається загадкою статус майбутнього Фонду – державне підприємство чи фінансова установа, продукти Фонду та джерела наповнення.

Про що це свідчить?

Програма «теплі» кредити діє, однак ймовірність виділення коштів на неї у наступному році близька до нуля.

Створення Фонду енергоефективності – досить тривалий процес, адже наразі відсутній жоден проект нормативно-правового акта щодо його створення та діяльності. А передбачені у проекті Державного бюджету на 2017 рік кошти на його функціонування ймовірно підуть на вирішення організаційних питань – придбання оргтехніки, виплату заробітної плати штатним працівникам тощо.

Разом з тим, на тлі непродуктивної роботи влади у напрямку зменшення енергоспоживання Уряд неодноразово говорить про надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у розмірах, яких, мабуть, могло би вистачити на проведення енергоефективних заходів у житловому фонді.

Така непослідовна урядова політика у житловій сфері призводить до абсолютно передбачуваних наслідків – населення, яке отримує субсидії, жодним чином не вмотивоване зменшувати енергоспоживання, проводити заходи з енергозбереження та економити теплову енергію, ціна якої зараз вимірюється не у грошовому еквіваленті, а людськими втратами на Сході України.

Відсутність стратегічного бачення розвитку та реформування житлової сфери очікувано призведе до негативних результатів.