Opora

Координатор «Правого сектору» в Чернігівській області Максим Конашевич – людина ділова. Під час нашого спілкування щонайменше шість разів зважав на телефонні дзвінки. Молодий підприємець, діяльність якого дотична до обслуговування житлового фонду, по закінченню інтерв’ю побіг на вечірнє патрулювання, залишивши по собі годинну змістовну розмову. Так за лаштунки найцікавішого політичного об’єднання Чернігівщини вдалося пробратися Громадянській мережі ОПОРА.     

konashevych   

 За нашими даними «Правий сектор» на Чернігівщині виборчими справами займається лише останній тиждень. Можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?

Наша виборча активність почалася близько трьох тижнів тому, одразу після з’їзду «Правого сектору». Там було прийнято рішення делегувати Дмитра Яроша в кандидати у Президента України, а також створити осередки в усіх областях. Чернігівський регіон не став винятком. Структура ця включає об’єднання ТРИЗУБ «Патріоти України», а також інші націоналістичні організації. Зараз створюємо передвиборчі штаби, делегуємо своїх представників в окружні та дільничні виборчі комісії.

«Правий сектор» в Чернігівській області активно займається виборчою діяльністю? Чи ваша робота більше заточена під військову проблематику?

Досить активно.

До чого зводиться виборча кампанія організації?

Є людина, яка відповідає за агітаційний напрямок. Але так сталося, що нині ми більше займаємося запитами громадян. Намагаємося бути неголослівними, а відповідальними. Адже на Правий Сектор нині покладається багато надій. Багато людей ідуть зі скаргами, документами до нас. Намагаємося допомогти людям, яких незаконно осудили чи позбавили житла, наприклад.

Одвічне питання про гроші. Які джерела фінансування вашої кампанії?

У виборчу кампанію ми складаємо власні кошти. Також є підприємці, які нас підтримають. Повірте мені, їх дуже багато. Також залишилися кошти, які збиралися на внесок Дмитра.

Вам допомагає тільки місцевий бізнес?

Так, представники бізнес кіл Чернігівської області. Централізовано гроші нам не транспортують. Ми знаходимося на самозабезпеченні. Хтось дає нам свій час, хтось гроші, деякі допомагають з рекламною продукцією.

Значна фінансова підтримка, у тому числі і «Правому сектору», надавалася під час подій на Євромайдані. Опісля евромайданівського буму люди з такою ж завзятістю фінансують вашу діяльність?

Звісно, люди активно допомагають у скрутні часи. Зараз же більшою мірою підтримки потребує армія. У свою чергу, ми контролюємо, аби військові кошти мали цільове призначення: адекватно розподілялися та марно не витрачалися. А всі гроші на підтримку «Правого сектору» надходять у такому самому розмірі, що і в період подій на Євромайдані. Думаю, це громадянська солідарність.

«Правий сектор» на Чернігівщині – це чисельне об’єднання?

Не скажу, скільки у нас бойових одиниць, але можу запевнити, що в кожному районному центрі Чернігівської області ми маємо від 50 до 100 активних чоловік.

Серед цих активістів є люди, компетентні у виборчих питаннях?

Життя таке, що досить багато з цих людей заробляло на виборчих процесах гроші. Багато людей різного віку брали участь у виборчих проектах, але комерційного характеру.

Правий Сектор займає якусь територією в облдержадміністрації?

Так. Якийсь там кабінетик.

Чим займаються там активісти вашої організації?

Це приймальня громадян, які звертаються за допомогою у вирішенні різних питань. Зараз ми активно спілкуємося з прокуратурою з метою надання повторного ходу тим справам, які були закриті з невідомих причин. Бо люстрація така справа, що на голому слові притягнути людину до відповідальності неможливо. Усі ми знаємо, що відбувається, але при відсутності доказової бази усунути людину від займання посади неможливо. Є і такі випадки, коли влада ніби люструє чиновників, але потім бере їх на посади за ті ж гроші.

Хто постійно знаходиться в цій приймальні?

Дві дівчини, які приймають рішення. Також періодично юристи, які надають консультації. Серед них багато молодих людей, які вчаться в юридичному університеті та можуть працювати, як волонтери, задля досвіду.

На яких засадах вони там знаходяться? Це ж, по факту, використання адмінресурсу.

Облдержадміністрація надала нам приміщення під приймальню громадської організації. Такі питання регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Це ж не партійний офіс. А юридичні стосунки ми ще упорядковуємо.

То це будь-яка громадська організація може звернутися до облдержадміністрації та витребувати приміщення?

Принаймні, вони можуть надати кімнату на звернення громадської організації.

І це нічого не коштує для «Правого сектору»? Чи ви оплачуєте якусь рентну ставку?

Так. Звісно.

Чи розглядає організація свою діяльність у перспективі? Що робитиме «Правий сектор», якщо будуть парламентські вибори? Будете брати участь у них?

Партія створена нещодавно, а рішення мають прийматися на з’їзді. Якщо буде вирішено йти на будь-які інші вибори, підемо. Зараз я не можу відповісти на це питання.

Побутує думка, що більше частина кандидатів – технічні. Що з Ярошем?

У нас немає технічних кандидатів. Ми хочемо побудувати нову державу. І зараз взагалі цікаво подивитися, як люди проголосують.

Якою ж, за вашими прогнозами, буде у Яроша підтримка по Чернігівській області?

Я не можу прогнозувати такі речі в даній ситуації. Ще невідомо, як закінчаться події на сході нашої країни.

На Вашу думку, відбудуться президентські вибори?

Те, що відбувається зараз, бентежить. Наприклад, після нашої зустрічі я збираюся на патрулювання. А що буде, сказати точно не можу.

Чи існує реальна військова загроза для мешканців Чернігівщини? Чи, можливо, окремі діячі використовують цю ситуацію у своїх цілях?

Я думаю, що у всіх війнах, куди була втягнена Україна, нашим співвітчизникам було непереливки. Згадайте 1914, 1917 роки, а також армії Муравйова. Усі війська ходили через Чернігів. І ті хлопці, що загинули під Крутами, були десь в такій приблизно ситуації, що і ми. Я хочу зауважити, що у трьохтисячному місті на заклик зупинити проросійських активістів, збирається близько 3000 людей. Це приблизно 1 % відповідальних. Про що тут говорити? Якщо міліція здасться, ми маємо стояти до кінця.

А Вам не здається, що для нашого, дещо пасивного, міста це велика цифра?

На салюти та концерти виходить більша кількість людей. Їх цікавлять тільки видовища!

Щодо згаданого Вами заходу. Є думка, що тоді «Правий сектор» та міліція працювали в зговорі, аби перевірити готовність людей вийти на вулиці міста.

Є така історія, коли один хлопчик кричав «вовки», люди прибігали на допомогу, але нікого не бачили. І в той момент, коли загроза реально була, ніхто на допомогу не прийшов. Ми намагаємося приділяти час реальним речам, а не провокаціям. Нам є що сказати, але ми поки мовчимо. І не можемо освітити все, оскільки це приведе до політичного розколу. Та і люди нас не зрозуміють.

«Правий сектор» анонсував можливий сепаратистський мітинг, посилаючись на власні джерела в СБУ. Ваша організація має таких інформаторів?

Це досить засекречене місце, щоб там були власні джерела. Є якісь знайомі, але вони не розповідають такі речі. Можливо, це була нарада силових структур, куди запрошується самооборона та «Правий сектор».

А чому на Віче, яке відбулося після зібрання людей, представникам Вашої організації не надали слова? Адже така кількість людей, це скоріше заслуга Правого Сектору, який надав розголосу сепаратистському заходу.

Справа з мікрофоном – досить делікатна. Нас іноді до нього просто не допускають. А якщо захоплювати його – люди нас не зрозуміють. Коли вийдуть якісь хлопці, заблокують мікрофон, як це буде виглядати? Тому ми не провокуємо конфлікт. Ви подивіться, як проводиться Рада Майдану. Чи є якісь відеозаписи, протоколи засідання? Які вони питання підіймають питання, що вирішують? Де знайти цю інформацію? Чому це непублічний орган? Чому журналісти туди не допускаються?

Але «Правий сектор» бере участь у Раді Майдану.

Коли, скажімо так, вони просять нашої допомоги. А взагалі мене, наприклад, чотири рази виганяла з засідання.

З яким причин Вас не допускали до участі в заході?

З особистих. Мабуть, комусь не подобався.

Це не причина.

Учасники проголосували за закрите засідання. І всі, хто не є в Раді Майдану, мусили залишити засідання.

Тоді на Красній площі представники «Правого сектору» хотіли виступити?

Так. Ми мали, що сказати.

Що саме?

Хотіли звернути увагу людей на те, що відбувається в країні. Пробудити їх. Сказати, що не треба наступати на ті самі граблі.

Це закид в сторону тих людей, які виступали на сцені? Чи що означає «ті самі граблі»?

Ми багато про що могли б сказати. Але поки не знімуть військовий стан, не будемо озвучувати, щоб не розколювати нашу державу. Ми збираємо зараз документи на окремих посадовців.

Цією діяльністю займається Ваша громадська організація?

Так.

Чи правильно я розумію, що громадська організація, яка знаходиться в приміщенні облдержадміністрації, збирає компрометуючі документи на службовців цієї ж облдержадміністрації?

Так. Але, не тільки на них. Ще на суддів, представників правоохоронних органів…

А коли, на Вашу думку, зникне військова небезпека? Себто коли потенційно ці документи зможуть стати суспільним надбанням?

Знаєте, ми намагаємося періодично давати якісь публікації. Можливо, після виборів. Подивимось.

А якщо після виборів військова напруга не спаде?

Нічого конкретного сказати не можу. Не будемо фантазувати. Зараз є більш нагальні речі.

Ви передбачаєте, що люди, які не хочуть, щоб зібрана вами інформація стала публічною, будуть штучно створювати завісу військової небезпеки?

Тут є два варіанти. Або жити в страху, або перемогти.

Добре. Але, якщо є інформація про окремих владних суб’єктів, дуже важливо для громадськості, щоб вона стала публічною. Проте, аби завадити цьому, є інструменти впливу на ту групу людей, які її збирають. Ну, наприклад, залякування, підкуп або імітація військової небезпеки. Прокоментуйте цю думку.

Дивіться, щодо справ, які ми можемо озвучити. Ми це зробимо тоді, коли прокуратура розгляне їх у законному порядку. Так, усі справи ми намагаємося довести до логічного кінця. Щоб люди, які вчиняли якісь злочини, були притягнуті до відповідальності. А голослівно щось озвучувати – не на часі. Ми покажемо все, коли будемо мати конкретний результат. Військова небезпека тут ні до чого. Люди, на яких ми збираємо інформацію, - вороги народу. Вони мають будуть усунені з посад. А з приводу підкупу. Все залежить від того, хто цю інформацію хоче купити. Якщо прокуратура, нехай покупає.

А якщо це зацікавлена сторона?

Ні. Це неможливо.

Інтерв’ю записувала:

Ольга Різенко                                                                                                                                                                                                                
прес-секретар виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА
в Чернігівській області 093 790 90 94

Довідково:

Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.

Починаючи з березня, ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами Президента України, а також за проміжними парламентськими (83 округ) та позачерговими місцевими виборами. Організація співпрацює з 175 довготерміновими спостерігачами, які стежать за перебігом кампанії у всіх регіонах країни. У день голосування, 25 травня, до них долучаться ще 3000 активістів для здійснення швидкого статистичного підрахунку голосів.

Ми у Facebook Ми у Twitterandroid grayOPORA Github

mapa 2015 grey

tvk grey

rada grey

zhytlo grey

 digest gray

library grey

rada4you g

Статті/блоги

  • 16 лютого 2018Василина ДуманТри лідерські риси, які допоможуть вашому місту стати розумним, - Ендрю К. КиркаСьогодні у рубриці “Новини світу відкритих даних” пропонуємо вам матеріал Ендрю К. Кирка для американської мережі лідерів місцевого самоврядування  ELGL - про те, які якості обов’язкові для міст, що хочуть стати “розумними”.  Стаття у першу чергу буде цікавою для працівників міськрад, які хочуть залучати новітні технології і найкращі світові практики, але не знають, як.  
  • 05 лютого 2018Василина ДуманДрузі відкритих даних. “Я проти Open by default”, - Сергій ПавлюкПопри трендовість у низці країн, в Україні пряма дискусія навколо принципу Open by default не є активною. Водночас, члени середовища відкритих даних, незалежно одні від одних, говорять про це як про актуальний виклик, на який вже варто визначатися із відповіддю.   
Усі статті

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018