Черкаська область розташована у центральній частині України. На північній околиці села Мар'янівка неподалік від районного центру, міста Шпола, знаходиться і географічний центр держави. Область на півночі межує з Київською, на півдні – з Кіровоградською, на сході – з Полтавською та на заході – з Вінницькою областями. Протяжність із південного заходу на північний схід на – 245 км, із півночі на південь – 150 км. За розміром, із площею 20,9 тис. км², що становить 3,46% території держави, область займає 18 місце в країні. 

Адміністративний центр області – місто Черкаси. Загальна кількість населених пунктів – 854,  з них 30 міських (16 міст і 14 селищ міського типу) і 824 сільських. 

Область поділена на двадцять районів: Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський. 

В області шість міст обласного значення: Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань, Черкаси. Десять міст районного значення: Городище, Жашків, Звенигородка, Кам'янка, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Христинівка, Чигирин, Шпола. Чотирнадцять селищ міського типу: Бабанка, Буки, Верхнячка, Вільшана, Драбів, Єрки, Ірдинь, Катеринопіль, Лисянка, Маньківка, Стеблів, Цвіткове, Цибулів, Чорнобай. 

Загалом, згідно з даними на сайті Верховної Ради, у області 470 місцевих рад, з них: районних рад – 20; міських рад – 10, 6 із яких – міські ради міст обласного значення; селищних рад – 10; сільських рад – 404; міських рад об'єднаних територіальних громад – 6; селищних рад об'єднаних територіальних громад – 3; сільських рад об'єднаних територіальних громад – 27. Обласний центр, місто Черкаси, має районний поділ, але без утворених районних рад. 

Станом на 1 грудня 2019 року, згідно з даними Головного управління статистики, населення Черкаської області становить 1 193 275 осіб, з них 57% міського населення і 43% сільського. Щільність населення на 1 км2 становить трохи більше 57 осіб (57,09).

Природний приріст населення є від’ємним і становить -11 067 осіб за січень-листопад 2019 року. За 2018 рік цей показник становив -11 544 особи, що в середньому складає -9,5 осіб на 1 тисячу населення (серед міського населення -6,6 осіб, -13,3 – серед сільського).

Міграційний приріст населення також від’ємний і становить -2 009 осіб за січень-листопад 2019 року. Стосовно міграційних тенденцій, які зрештою подібні до загальнонаціональних, можна виділити трудову міграцію до Києва, більших міст чи країн Європи і ближнього зарубіжжя, яка найчастіше не супроводжується зміною місця проживання і не досліджена математично. Зменшення кількості сільського населення в межах області склало -0,8%, починаючи з 2010-го року, як і приріст міського за цей час, що, втім, не можна пов’язати лише з міграційними процесами.  

Гендерний склад населення: приблизно 46% чоловіків та 54% жінок. 

Віковий розподіл станом на початок 2019-го року наступний:

  • до 14 років – приблизно 14%;

  • 15-64 роки – приблизно 67,3%;

  • 65 і старше –  приблизно 18,7%.

Слід зазначити, що в той час як у перших двох групах переважає міське населення, у третій  кількість міського і сільського населення майже рівна, за незначної переваги сільського.

На Черкащині, згідно з інформацією на сайті облради, проживають особи 130 етносів. Переважають українці й росіяни. Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки та представники інших національностей.
За переписом 2001 року (коли востаннє об’єктивно збирали ці дані) етнічний склад у відношенні наступний: 

  • українці – 93,1%;

  • росіяни – 5,4%;

  • білоруси – 0,3%;

  • поляки – 0,1%;

  • вірмени – 0,1%;

  • молдовани – 0,1%;

  • євреї – 0,1%.

Перспективний план формування територіальних громад Черкаської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України №999-р від 8 вересня 2015 р. Відтоді п’ять разів до нього вносили зміни. Востаннє – розпорядженням №253-р від 17 квітня 2019-го року. 

Наразі, згідно з даними на сайті decentralization.gov.ua,  в області вже утворено 60 об’єднаних територіальних громад. Їх площа займає понад 42% від загальної території області. А входить до них 29% населення регіону. 

У опублікованому в січні 2020-го року Мінрегіоном загальному рейтингу областей щодо формування спроможних громад Черкащина посіла 18 місце. До прикладу, на території області є два райони, де досі не було утворено жодної ОТГ. Разом із тим процес об’єднання, його обговорення і доопрацювання перспективного плану формування територій триває і зараз. Доповнена інформація: 10 лютого біля стін ОДА було проведено мітинг жителів сіл Черкаського та Золотоніського районів, які не погоджуються зі створенням об’єднаних територіальних громад у тому форматі, який їм пропонує керівництво області.

Економічна ситуація

Згідно із даними держстату, станом на кінець 2018 року, в області діє 9 176 підприємств (8 050 у 2016 році і 8 864 у 2017-му). Із них 11 великих та 474 середніх. 2 222 – це підприємства сільського лісового та рибного господарства; 2 035 – підприємства оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів; 1 250 – промислові підприємства, 708 – підприємства галузі будівництва. Кількість зайнятих працівників на підприємствах Черкащини становить 134,4 тис. осіб, з них 51,7 тис. на промислових підприємствах, 35,8 тис. на підприємствах сільського лісового та рибного господарства і 17,7 тис. у сфері оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів. Майже половина всіх діючих підприємств (47,3%) зосереджена в місті Черкаси. Підприємствам міста Черкаси належить більше третини обласного обсягу реалізованої продукції, товарів та послуг.

Згідно з інформацією від Черкаської обласної державної адміністрації, Черкащина серед лідерів з виробництва мінеральних добрив, автобусів, вантажних автомобілів, фармацевтичної продукції та тканин. За 9 місяців 2019 року в області вироблено більше 90% вантажних автомобілів та майже половина автобусів від загальнодержавних обсягів. Темпи виробництва промислової продукції за основними видами діяльності становили 101,3% (по Україні – 100%), що відповідає 10 місцю у рейтингу областей. Обсяг реалізації промислової продукції за 10 місяців 2019 року становив 60,8 млрд грн (2,9 % від загальнодержавного обсягу реалізованої промислової продукції). Також у 2019-тому році Черкащина вкотре зібрала найбільший у державі врожай зернових та зернобобових культур – 4,2 млн тонн зерна. І наразі знову посіла перше місце в Україні з урожайності, ще раз підтвердивши своїми досягненнями статус аграрної області.

Валовий регіональний продукт у 2017-тому році, згідно з даними Державної служби статистики України, складав 73 176 млн грн, що складає 59 697 грн у розрахунку на одну особу. Існує тенденція до збільшення, позаяк у 2014-тому році цей показник склав 30 628 грн на особу, у 2015-тому – 40 759 грн і 48 025 грн на особу в 2016-тому році. Дохідна частина обласного бюджету в 2019-тому році складає 7 394 млн грн.  На 2020 рік, згідно із рішенням, плануються доходи у обсязі 2,946 мільярдів гривень, а видатки – 2,943 мільярдів.

Середня заробітна плата в області станом на грудень 2019-го року становить 10 008 грн і має 18,4% від’ємного відхилення від розміру середньої заробітної плати по Україні за цей же період. У січні-вересні 2019 р. кількість робочої сили працездатного віку на Черкащині становила 566,1 тис. осіб. Кількість зайнятого населення  працездатного віку – 519,7 тис. осіб. Решта робочої сили (46,4 тис. осіб) класифікувалася за методологією Міжнародної організації праці як безробітні.

Згідно з даними держстату, капітальні інвестиції в регіон за січень-вересень 2019-го року склали 7 020,35 млн грн, з яких 36,5% у сільське господарство і 31% у промисловість. Разом із тим слід відзначити абсолютну відсутність коштів іноземних інвесторів у регіоні за цей період, а 78% – це власні кошти підприємств та організацій. 


Обсяг залучених з початку інвестування в економіку області прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) станом на 1 липня 2019 року становив 340,9 млн дол., що на 2% більше, ніж у 2018-тому році. Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу населення на 01.07.2019 становив 281,8 дол. Найбільші обсяги прямих інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 81,4% від загального обсягу.

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами у січні-листопаді 2019 року становив 768,2 млн дол. США (темп росту до січня-листопада 2018 року – 106,1%), імпортні поставки – 428,8 млн дол. (темп – 116,8%). Сальдо зовнішньої торгівлі позитивне (+339,4 млн дол.).

Найбільші підприємства в регіоні за кількістю сплачених податків, відповідно до даних ДФС за перше півріччя 2019 року:

  • ПАТ «Азот» – виробник та експортер хімічних добрив, де працюють понад 3 200 осіб. Кінцевим власником є Дмитро Фірташ. Розташоване в обласному центрі. 

  • ПАТ «Черкасиобленерго» – компанія, яка постачає електроенергію. Контрольний пакет акцій належить державі. Розташоване у м. Черкаси.

  • ПрАТ «Миронівська птахофабрика» – підприємство замкнутого циклу – від виробництва добового молодняку до виробництва м’яса курчат-бройлерів, котре є частиною агроіндустріального холдингу Миронівський хлібопродукт, яке належить Юрію Косюку. Розосереджене переважно по Канівському районі. До виборів 2019-го року зі МХП пов’язували нардепа-мажоритарника від 197-го ОВО із центром у Каневі Владислава Голуба. На території області розташовані чимало великих підприємств компанії МХП.

  • ТОВ «Євроенерготрейд» – провідна компанія у галузі газового та електричного постачання. Кінцеві власники  – киянин Леонід Андрущак, черкасці Георгій Сахаров та Руслан Шерстюк. Зареєстроване у м. Черкаси.

  • СТОВ «АФ Злагода» – сільськогосподарське товариство, кінцевим власником якого є колишній нардеп Геннадій Бобов, котрий також володіє низкою інших сільськогосподарських підприємств на території області. Зареєстроване у Корсунському районі.

  • ТОВ НВФ «Урожай» – лідер сільського господарства України в галузі рослинництва. Також спеціалізується на виготовленні добрив, тваринництві. Основне завдання – вирощування зернових культур, що в подальшому використовуються для виробництва комбікормів. Географія роботи підприємства: Черкаський, Канівський, Городищенський, Корсунь-Шевченківський, Катеринопільський, Лисянський, Звенигородський, Тальнівський райони Черкаської області. Є частиною агроіндустріального холдингу Миронівський хлібопродукт, яке належить Юрію Косюку. Досить впливова компанія, з огляду на географію. На парламентських виборах 2019-го року в 196-тому ОВО до Верховної Ради балотувалась представниця МХП Ірина Ваннікова.

  • СТОВ «Агрофірма Корсунь» – ще одне сільськогосподарське товариство, кінцевим власником якого є колишній нардеп Геннадій Бобов, котрий також володіє рядом інших сільськогосподарських підприємств на території області. Зареєстроване у Корсунському районі.

  • СТОВ «Дніпро» – сільськогосподарське товариство, власником якого є Олексій Душейко, син колишнього депутата облради двох скликань та нардепа другого скликання Петра Душейка, член партії ВО «Черкащани», котра має велику фракцію в обласній раді та деяких інших місцевих радах та котру, зокрема, представляють голова та заступник облради.

  • ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» – хлібоприймальне підприємство, власником якого є колишній нардеп Геннадій Бобов, котрий також володіє рядом інших сільськогосподарських підприємств на території області. Зареєстроване у Корсунському районі.

  • ПрАТ Черкаське хімволокно – фактично Черкаська ТЕЦ, котра постачає гарячу воду та опалює близько 3 млн квадратних метрів житлової площі у 800 будинках жителів м. Черкаси.

  • СТОВ «ЛНЗ-Агро» – агропромисловий холдинг, що спеціалізується на торгівлі посівним матеріалом та засобами захисту рослин, вирощуванні зернових та технічних культур, тваринництві й зернотрейдерській діяльності. Утворений на базі Лебединського насіннєвого заводу в Шполянському районі. Голова наглядової ради – Віктор Кравченко. Голова правління – Віктор Сідлецький.

  • СТОВ «Придніпровський край» – сільськогосподарське товариство, котре входить до складу потужного агрохолдингу KERNEL, засновником і власником якого є депутат Верховної Ради України кількох минулих скликань Андрій Веревський. Базується у м. Золотоноша. 

  • ТОВ «Магнітприлад» – дочірнє підприємство ПАТ «Електромеханічний завод «Магніт», кваліфіковане «Укроборонпромом» і є учасником програми виготовлення компонентів озброєння та імпортозаміщення деталей та пристроїв для військової техніки. Підприємство є єдиним виробником на території колишнього CPCP магнітних головок різних типів, в т. ч. – і для т. з. «чорних скриньок». У державній власності.

  • СТОВ «Агроко» – сільськогосподарське товариство. Розташоване у Чорнобаївському районі. Власниця – Потапенко Ольга.

  • ТОВ ФЕС-УКР  – виробництво кави «три в одному», зокрема під брендом Maccoffee. Власник – сінгапурська компанія. Розташоване у м. Золотоноша.

Також слід відзначити такі великі підприємства на території області, як ДП «Автоскладальний завод № 2» та ПАТ «Автомобільна компанія “Богдан Моторс”», що спеціалізуються на виробництві вантажних автомобілів, військової, комерційної та спеціалізованої автотехніки та легкових автомобілів, що входять до корпорації «Богдан», яка пов’язана із колишнім президентом України Петром Порошенком і засновником якої є Олег Гладковський. Також на території області працює: ПАТ «Черкаський автобус», що наразі належить КУА «ІЗІ Лайф», якому в 2011-тому році контрольний пакет акцій підприємства продала корпорація Богдан; ТОВ СП «Нібулон» Олексія Вадатурського має на Черкащині  елеватори, перевантажувальні термінали і виробничі філії; ТОВ «Фабрика агрохімікатів», яка входить до корпорації UKRAVIT; Національна горілчана компанія, що входить до холдингу Баядера Груп; ТОВ Юрія (торгова марка молочних продуктів «Волошкове Поле»), що належить Олександрові і Юрієві Табаловим; Група компаній «PetRus», до складу якої входять, зокрема, ТОВ «Світ ласощів» і ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор». На парламентських виборах 2019-го року президентка групи компаній «PetRus» Людмила Русаліна балотувалась до ВР від 197 ОВО. Також слід загадати фармакологічне підприємство «Юрія-ФАРМ», ПАТ «Черкаський шовковий комбінат», ТОВ «ММ Пекеджінг Україна»,  ТОВ «Ергопак».

У 2019 році в області були відсутні резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали.  Однак учасником досить резонансного скандалу, пов’язаного із розкраданням державних коштів у оборонній сфері, перед президентськими виборами  став син пов’язаного із корпорацією «Богдан» Олега Гладковського. Також у епіцентрі великого всеукраїнського скандалу із розкраданням коштів, до якого ймовірно причетний соратник колишнього президента Петра Порошенка Ігор Кононенко, а також Григорій та Ігор Суркіси і колишній нардеп Дмитро Крючков опинилось ПАТ «Черкасиобленерго». Час від часу наміри будівництва нових пташників корпорації МХП на території області, зокрема у Чигиринському районі, та ймовірне недотримання екологічних норм підприємствами у Канівському та Черкаському районах, стають джерелом протестів громади та певних представників політичних кіл.

Із корупційних скандалів у 2019 році варто виділити випадок, коли у липні Служба безпеки України викрила на хабарництві депутата Черкаської обласної ради Володимира Кокодзея. Депутата затримали після одержання 150 тисяч гривень неправомірної вигоди. Раніше, у травні, депутата Черкаської обласної ради затримали на взятті хабаря у розмірі 10 тис. доларів США. Підозрюваний вимагав від директора одного з будівельних товариств 140 тис. доларів США за сприяння у вирішенні питання про внесення змін до детального плану території та зміни функціонального використання земельної ділянки площею 5 га в одному із сіл Черкаської області. Генеральна прокуратура тоді повідомила про підозру депутатам Черкаської обласної ради Миколі Дивничу, якого і спіймали на взятті хабаря, та Анатолію Коверському. У жовтні власник групи компаній UKRAVIT черкащанин Віталій Ільченко обурився поновленням на посаді у міськраді Дяченка Валентина Васильовича, що в 2017 році вимагав у бізнесмена хабар. Підприємець просив втрутитися в ситуацію Президента. На всеукраїнському рівні резонансною справою став скандал навколо так званих «майданчиків Яценка», в якому фігурує нардеп-мажоритарник від 200-го ОВО Антон Яценко, однак у грудні 2019-го року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, яким ліквідувала корупційну схему.

Також варто відзначити кілька резонансних справ, які розслідує прокуратура у обласному центрі, як то виплата 7 мільйонів гривень із міського бюджету на прибирання в грудні минулого і січні цього року снігу, якого не існувало; підозра у справі щодо можливого завищення вартості робіт по нанесенню розмітки директорові КП ЧЕЛУАШ Олексієві Мельнику; перевірка прокуратурою закупівлі мийних засобів для дитячих садочків за 2 мільйони; провадження через закупівлю Черкаським національним університетом телевізійного та аудіовізуального обладнання за завищеними цінами.

Резонансних і масштабних випадків викриття функціонування нелегального бізнесу на Черкащині у 2019-тому році не зафіксовано, хоча дрібні та середні несистемні викриті прояви такої діяльності все ж трапляються. Із останніх повідомлень – викриття нелегального видобування корисних копалин цегельним заводом на Черкащині, вартість завданих державі збитків через яке становить понад 7 млн грн. Викриття діяльності двох нелегальних АЗС. Закриття підпільних гральних закладів у січні цього року. Досить часто у ЗМІ з’являються повідомлення про викриття у наркобізнесі, як то, наприклад, у листопаді 2019-го року, коли у наркосиндикату, який діяв на території Черкащини було вилучено наркотиків на 25 млн грн. 

Політична ситуація

Після місцевих виборів 2015 року в обласній раді сили розподілились наступним чином: «БПП «Солідарність» отримала 18 мандатів з 84-х,  ВО «Черкащани» – 16, ВО «Батьківщина» – 13, Радикальна партія Олега Ляшка – 10, Партія «Відродження» – 8, ВО «Свобода» та УКРОП – по 7, Партія Ветеранів Афганістану – 5. Однак станом на осінь 2019-го року партійні фракції змінили чисельність і тепер у обласній раді є група позафракційних депутатів із 14 осіб, обраних від різних партій, та депутатська група «Шевченків край» чисельністю 12 осіб, яка головним чином складається із представників колишньої фракції «БПП «Солідарність», котра перестала існувати невдовзі після парламентських виборів 2019-го року. Фракція представників Партії Ветеранів Афганістану ще напередодні президентських виборів змінила прапори і стала під знамена партії «Основа». 

Голова обласної ради Анатолій Підгорний та перший його заступник Валентин Тарасенко – представники партії та фракції ВО «Черкащани». Інший заступник – Андрій Сегеда – обраний від партії УКРОП, проте наразі є позафракційним. Ще одного заступника – Михайла Мушієка із ВО «Батьківщина» було призначено 24 січня цього року. До слова, нового голову обласної ради обрали наприкінці жовтня 2019-го року. З 2015 по 2018 рік посаду голови обласної ради обіймав представник «БПП «Солідарність» Олександр Вельбівець. Його було обрано на сесії 20 листопада 2015 року за наполяганням тодішнього голови ОДА Юрія Ткаченка. Проте вже рівно за три роки Олександр Іванович змінив Юрія Олеговича на його посаді – 20 листопада 2018 року Президент Петро Порошенко представив пана Вельбівця як голову ОДА. Цю посаду він обіймав лише пів року – 24 червня 2019 року новий Президент Володимир Зеленський його звільнив. Увесь час після переходу Вельбівця на роботу в ОДА і до 29 жовтня 2019 року посада голови обласної ради залишалася вакантною. 

Слід також зазначити, що із вересня були припинені повноваження одного із депутатів обласної ради від ВО «Свобода» через сумісництво, позаяк він водночас є і заступником міського голови Черкас. Крапку в питанні поставили в Черкаському окружному адміністративному суді 19 листопада, повернувши депутатові повноваження.

У Черкаській міській раді 8 зі 42 мандатів після місцевих виборів 2015-го року отримали представники Партії Вільних Демократів. По 6 мандатів у «БПП «Солідарність» та ВО «Батьківщина». По 5 мандатів – ВО «Свобода», «Самопоміч» та ВО «Черкащани», 4 – УКРОП і 3 – Радикальна партія Олега Ляшка. Міський голова Анатолій Бондаренко – представник партії ВО «Батьківщина», а також очільник її обласного осередку. Секретар міської ради – представник ВО «Свобода». Вісь опозиції у міській раді пролягає головним чином між представниками ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» і політичною силою, яку представляв попередній очільник міста – Партією Вільних Демократів. 

У Черкаській міській раді за час каденції були спроби відкликання депутатів. Однак жодна так і не була доведена до остаточного відкликання і мала характер не ініційованого громадою  процесу, а протистояння груп впливу всередині депутатського корпусу міської ради. 30 березня Партія вільних демократів ініціювала відкликання трьох своїх депутатів. Заодно, нібито за пропозицією містян, на громадських зборах голосували і за відкликання депутатів від РПЛ та ВО «Черкащани». Причиною депутат міської ради від Партії вільних демократів Олександр Згіблов назвав те, що ці його колеги зрадили інтереси опозиції і працюють на промерську більшість. Були питання і до дотримання процедури відкликання. Відтак, після низки судів, конфліктів, позбавлення права голосу та інших перипетій у грудні того ж року Черкаська міська ТВК нібито відмінила рішення про відкликання цих п’яти депутатів і цей процес призупинився. Пізніше і партія ВО «Черкащани» оприлюднила документ, яким скасувала рішення про відкликання свого депутата. Однак це питання ще кілька разів підіймалось і різних інстанціях. У грудні 2019-го року Черкаський окружний суд заборонив відкликати депутатів міськради Максима Шадловського, Альону Цегвінцеву та Тетяну Чорнобіль. Дії щодо відкликання депутатів визнано протиправними. Спроби відкликати депутатів черкаської міськради були і раніше, зокрема міським осередком партії  «Самопоміч». 

Партійне представництво в обласній раді та місцевих радах міст обласного значення

Тип

Назва міста/

обласної ради

Всього депутатів

Назва партії

Кількість

мандатів

Кількість

чоловіків

Кількість

жінок

обласна

Черкаська

обласна рада

84

БПП «Солідарність»

18

18

0

     

ВО «Черкащани»

16

15

1

     

ВО «Батьківщина»

13

12

1

     

РПЛ

10

9

1

     

Відродження 

8

4

4

     

УКРОП

7

5

2

     

ВО «Свобода»

7

5

2

     

Партія ветеранів Афганістану

5

5

0

МОЗ

Черкаська

міська рада

42

Партія вільних демократів

8

6

2

     

БПП «Солідарність»

6

6

0

     

ВО «Батьківщина»

6

6

0

     

Самопоміч

5

4

1

     

ВО «Свобода»

5

4

1

     

ВО «Черкащани»

5

5

0

     

УКРОП

4

4

0

     

РПЛ

3

2

1

МОЗ

Уманська

міська рада

36

Відродження 

12

6

6

     

БПП «Солідарність»

9

7

2

     

ВО «Свобода»

4

4

0

     

Наш край

3

3

0

     

Самопоміч

3

3

0

     

ВО «Батьківщина»

3

2

1

     

УКРОП

2

1

1

МОЗ

Смілянська

міська рада

36

БПП «Солідарність»

6

3

3

     

ВО «Батьківщина»

5

5

0

     

УКРОП

5

4

1

     

РПЛ

4

4

0

     

ВО «Свобода»

4

3

1

     

Партія Патріот

3

3

0

     

Сила громад

3

1

2

     

Аграрна партія

3

3

0

     

ВО «Черкащани»

3

1

2

МОЗ

Золотоніська

міська рада

34

БПП «Солідарність»

13

8

5

     

Європейська партія України

5

5

0

     

ВО «Батьківщина»

4

4

0

     

УКРОП

3

3

0

     

РПЛ

3

3

0

     

ВО «Черкащани»

3

2

1

     

ВО «Свобода»

3

2

1

МОЗ

Канівська

міська рада

34

БПП «Солідарність»

7

3

4

     

ВО «Свобода»

5

4

1

     

Партія ветеранів Афганістану

5

4

1

     

ВО «Батьківщина»

4

4

0

     

РПЛ

4

4

0

     

Партія зелених

3

2

1

     

ВО «Черкащани»

3

3

0

     

Опозиційний блок

3

2

1

МОЗ

Ватутінська

міська рада

26

БПП «Солідарність»

5

4

1

     

ВО «Черкащани»

4

1

3

     

Партія ветеранів Афганістану

4

2

2

     

ВО «Батьківщина»

4

2

2

     

Українська партія честі,

боротьби з корупцією та

організованою злочинністю

3

3

0

     

РПЛ

3

3

0

     

Опозиційний блок

2

0

2

     

Партія простих людей

1

1

0

Загалом же, з огляду на вищеописані результати та партійне представництво в міських радах міст обласного значення, на місцевих виборах в області домінував «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і результати виборів загалом повторили загальнодержавні тенденції, за винятком деяких дрібних локальних особливостей, як то солідне представництво партії «Відродження» в обласній раді та в міській раді міста Умань завдяки впливу депутата-мажоритарника Антона Яценка, солідної кількості мандатів локальної партії ВО «Черкащани» в обласній раді та їхнього представництва і в містах, і в районах і, наприклад, чільне місце Партії вільних демократів у Черкаській міській раді. 

Однак, з огляду на результати останніх президентських і парламентських виборів, тенденції та вподобання виборців на Черкащині змінились за час від загальнодержавних виборів усіх рівнів 2014-2015 років, як, втім, і по всій державі. 

На позачергових парламентських виборах 2014-го року в багатомандатному окрузі прохідний бар’єр у 5% в області подолали партії: «Народний фронт» з 26,8% голосів, «Блок Петра Порошенка» з 22,5%, Радикальна партія Олега Ляшка з 10%, Об’єднання «Самопоміч» з 9,8%, ВО «Батьківщина» з 6,4% та ВО «Свобода» із 5,85% (яка за загальними результатами виборів до парламенту таки не потрапила). Активність виборців склала 56,05% (при 52,42 по всій Україні). На позачергових виборах до Верховної Ради у 2019 році 50,67% проголосували за партію «Слуга народу». За ВО «Батьківщина»  – 10,26%, «Опозиційна платформа – За життя» – 8,87%, «Європейська Солідарність» – 6,71%. Радикальна партія та партія «Голос» не подолали в області 5% бар’єр і набрали 4,85% і 4,55% голосів відповідно. Активність виборців у області сягнула 51,51% при всеукраїнській 49,2%.

Що ж до виборів в одномандатних округах, то у 2014-тому році на чотирьох із семи округів області перемогли чинні на той час нардепи, колишні представники «Партії регіонів» – Володимир Зубик (195 ОВО), Геннадій Бобов (196 ОВО), Валентин Ничипоренко (199 ОВО), Антон Яценко (200 ОВО), які балотувались як самовисуванці. На 197 ОВО виборці обрали  на той час представника партії «Блок Петра Порошенка» Владислава Голуба, на 194 ОВО – представника тієї ж партії Олега Петренка (обоє пізніше покинули фракцію «БПП» в парламенті), а на 198 ОВО – самовисуванця Сергія Рудика (який пізніше приєднався до фракції «БПП»).  

У 2019-тому році на п’яти із семи округів області обрано кандидатів, висунутих партією «Слуга народу». На 194 ОВО – Любов Шпак, на 195 – Олега Арсенюка, 196 – Андрія Стріхарського, 197 – Олександра Скічка, 199 – Сергія Нагорняка. Варто зазначити, що на всіх, крім 194 ОВО, балотувались і чинні мажоритарники. На 200 ОВО, набравши рекордні 69,08% підтримки, переміг чинний нардеп – самовисуванець Антон Яценко, якого округ делегував до парламенту вже втретє, а на 198 після низки судів та перерахунків також переміг чинний нардеп Сергій Рудик. 

На позачергових президентських виборах 2014-го року Петро Порошенко набрав 54,6% голосів виборців Черкаської області (54,7% – загальний результат по Україні), отримавши перевагу в понад 50% на всіх округах, за винятком ТВО 202, де все ж набрав 49,6% голосів виборців. На другій позиції із загальним результатом по області 13,9% фінішувала Юлія Тимошенко. На третій  – Олег Ляшко із 11,9% по всій області. Четвертим був Анатолій Гриценко із 9,1%. Явка по області склала 65,5%, що було більше, ніж в середньому по Україні на 6%. 

У першому турі президентських виборів 2019-го року Черкащина найбільше голосів – 30% – віддала за Володимира Зеленського. Майже 17% виборців проголосували за Юлію Тимошенко. І трохи більше 12%  – за Петра Порошенка. Понад 10% голосів набрав Ігор Смешко, 9,6% – Анатолій Гриценко, 8,3% – Олег Ляшко. Явка виборців – 63,17%  (при 62,8% по Україні). У другому турі Володимира Зеленського підтримали 77,4% виборців, Петра Порошенка  – 20,1%. Явка в межах області склала 60,93% при 61,37 по всій Україні.

У 2014-тому році за списками партій до парламенту потрапили вісім депутатів, так чи інакше пов’язаних із Черкащиною, переважно представники «Блоку Петра Порошенка». У 2019-тому також вісім, п’ять з яких – представники партії «Слуга народу». 

Що ж до керівництва Черкаської ОДА, то з 15 березня 2014 до 20 листопада 2018 року її очолював Юрій Ткаченко, після того голова обласної ради – Олександр Вельбівець, якого після президентських і парламентських виборів, 31-го липня 2019-го року замінив Ігор Шевченко, а вже 4 листопада 2019-го року на посаду призначили Романа Боднаря. 

29 липня президент також призначив Ходунова Сергія Анатолійовича начальником Управління Служби безпеки України в Черкаській області. Проте вже 4 листопада на його місце було призначено Юрія Миколайовича Погасія.

3 вересня був звільнений і головний прокурор області Сергій Овчаренко, який обіймав цю посаду з червня 2015 року. Нового прокурора, Олександра Вороніна, призначили 13-го грудня 2019-го року.

Головне управління Національної поліції з грудня 2016-го року очолює Лютий Валерій Васильович. Варто згадати, що наказ про його призначення з’явився в листопаді того ж року, однак таке призначення не одразу схвалила громадськість, організовуючи протести під стінами поліції.

Інформація актуалізована: На початку лютого 2020 року, одночасно із чутками про звільнення начальника ГУНП, фракція ВО «Свобода» в Черкаській обласній раді зареєструвала проєкт рішення про ухвалення резолюції недовіри Валерію Лютому з подальшим його звільненням. Вже 9 лютого інформація про його звільнення з’явилась у ЗМІ. Причиною називають ротацію після трьох років служби.

Наразі не зафіксовано протистоянь і конфліктів між місцевими елітами та центром, позаяк лише формується представництво нової влади в області. Разом із тим, наприклад, 4 жовтня депутати Черкаської міської ради зверталися до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо недопущення капітуляції України, проти т. зв. формули Штайнмаєра. 11 жовтня таке ж звернення направила і обласна рада. Раніше, 30 вересня депутати облради підтримали звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про недопущення запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення. 2 грудня 2019-го року під стінами Черкаської ОДА з нагоди шостої річниці Революції Гідності активісти провели мітинг проти відкриття ринку землі, проти капітуляції та проти інших дій нинішньої влади.

Аналіз медіа-ринку

Найбільш популярними ресурсами інформації на Черкащині є загальнонаціональне телебачення та загальноукраїнські інтернет-медіа. Що стосується місцевого медіа-ринку, котрий фокусується переважно на новинах обласного центру і області, то тут левову частку займають онлайн-ЗМІ. Більшість із них базується в обласному центрі. Їх палітра представлена кількома сайтами – ПроВсе, Інфоміст, Про Головне, Прочерк, Zmi.ck.ua, Дзвін, Вичерпно, 18000, Діловий регіон, Cherkasy24, Громадське Черкаси, Новий Дзвін, Рідна Черкащина. 

Усі сайти часто зловживають переписами пресрелізів, постів з Facebook та рерайтами новин, що стосуються Черкащини, з інших, зокрема всеукраїнських, сайтів. Така кількість онлайн-ЗМІ зовсім не породжує конкуренцію. Якісних авторських матеріалів розслідувань, аналітики, абощо, як показують дослідження ІМІ, дуже мало. Із ряду онлайн-ЗМІ можна виділити лиш нещодавно запущений сайт 18000, який досить швидко став популярним і є доволі активним, зокрема на фоні решти, частіше готує авторські матеріали, деяку аналітику і не відзначається впливом на редакційну політику його інвесторів, а також, наприклад, у період парламентської виборчої кампанії, згідно з одним із моніторингів, не публікував немаркованої політичної реклами.

ЗМІ Черкаської області

Назва ЗМІ

Тип ЗМІ

Сайт

Кількість відвідувачів сайту на місяць

Політична позиція

UA:Черкаси

телерадіокомпанія

https://ck.suspilne.media/

 

Заангажованість не прослідковується

ВІККА

телеканал та сайт новин

http://vikka.ua/

115,3 тис.

Загалом незаангажований, за виключенням того, що нерідко стає інструментом у боротьбі чинної міської влади Черкас та представників колишньої влади, котрі нині в опозиції. За певного контексту, наприклад під час виборів, можливе розміщення джинси та немаркованої політичної реклами. 

Вечірні Черкаси

газета, сайт

http://vechirka.net/

 

Можливе розміщення немаркованої політичної реклами, джинси, наприклад у період виборів.

18000

Онлайн-ЗМІ

https://18000.com.ua/

Понад 200 тисяч

Незаангажована подача інформації.

ПроВсе

Онлайн-ЗМІ

https://provce.ck.ua/

225,6 тис.

Заангажованість не прослідковується, однак, наприклад під час виборів, або іншого подібного контексту, можливе розміщення немаркованої реклами.

Інфоміст

Онлайн-ЗМІ

https://infomist.ck.ua/

106,3 тис.

Заангажованість не прослідковується, однак, наприклад під час виборів або іншого подібного контексту, можливе розміщення джинси, чи немаркованої реклами.

Про Головне

Онлайн-ЗМІ

http://progolovne.ck.ua/

 

Прослідковується чітка тенденція у висвітленні діяльності ВО “Батьківщина” у місті та області

Прочерк

Онлайн-ЗМІ

https://procherk.info/

148,4 тис.

Переважно незаангажована подача інформації, проте часом сайт стає майданчиком для матеріалів із суб’єктивною думкою, а в період виборів може розміщувати джинсу та немарковану рекламу.

Центр черкаських медіа

Онлайн-ЗМІ

http://zmi.ck.ua/

213,5 тис.

Переважно незаангажована подача інформації, однак за певного контексту, як то період виборів, може розміщувати джинсу та немарковану рекламу.

Антена

Кабельний міський канал, інтернет-телебачення 

https://antenna.com.ua/

 

Не користується довірою, позаяк часто висвітлює інформацію суб’єктивно і однобоко, помічений у надмірній лояльності до місцевої влади в Черкасах, зокрема і тому, що його робота фінансується з місцевого бюджету.

ТРК Ільдана

Кабельний канал, інтернет-телебачення, сайт

https://ildana.tv/

 

Заангажованість не прослідковується, однак, наприклад під час виборів або іншого подібного контексту, можливе розміщення джинси чи немаркованої реклами.

Вичерпно

Онлайн-ЗМІ

https://vycherpno.ck.ua/

111,5 тис.

Заангажованість не прослідковується, однак, наприклад під час виборів або іншого подібного контексту, можливе розміщення джинси чи немаркованої реклами.

Новий Дзвін

Онлайн-ЗМІ

https://dzvin.media/

96,4 тис.

Можливе суб’єктивне чи однобоке висвітлення деякої інформації, а також прийняття певної зацікавленої позиції, позиції розміщення немаркованої політичної реклами, джинси, наприклад у період виборів чи за іншого подібного контексту.

Вісті Черкащини

Онлайн-ЗМІ

http://viche.ck.ua/

 

Можлива однобока та суб’єктивна подача інформації, а також розміщення немаркованої політичної реклами, джинси, наприклад у період виборів. Видання концентрує увагу на південно-західній частині області. Має друковану версію – газету “Новий Дзвін”.

Нова молодь Черкащини

газета

   

Можлива однобока та суб’єктивна подача інформації, а також розміщення немаркованої політичної реклами, джинси, наприклад у період виборів. 

Діловий регіон

Онлайн-ЗМІ

http://dr.ck.ua/

 

Заангажованість не прослідковується

Дзвін

Онлайн-ЗМІ

https://dzvin.news/

 

Можлива однобока та суб’єктивна подача інформації, а також розміщення немаркованої політичної реклами, джинси, наприклад у період виборів. 

Канос

Онлайн-ЗМІ

http://kanos.com.ua/

 

Заангажованість не прослідковується, однак, наприклад під час виборів або іншого подібного контексту можливе розміщення джинси чи немаркованої реклами. Видання базується в Каневі і орієнтується, зокрема, на місцеві новини.

Черкаський край

газета, сайт

http://www.kray.ck.ua/

 

Заангажованість не прослідковується, однак, наприклад під час виборів або іншого подібного контексту, можливе розміщення джинси чи немаркованої реклами.

Кропива

Онлайн-ЗМІ

http://kropyva.ck.ua/

 

Незаангажоване видання, однак нерідко можлива однобока та суб’єктивна подача інформації. 

Надросся

Онлайн-ЗМІ

https://nadrossya.com/

 

Незаангажована подача інформації, однак можливе розміщення джинси чи немаркованої політичної реклами. Видання фокусується на Корсунщині.

Золотоноша

Онлайн-ЗМІ

http://zolotonosha.ck.ua/

 

Незаангажована подача інформації, однак можливе розміщення джинси чи немаркованої політичної реклами. Видання фокусується на м. Золотоноша та районі.

Uman News

Онлайн-ЗМІ

https://umannews.in.ua/

 

Можлива однобока та суб’єктивна подача інформації ,а також розміщення немаркованої політичної реклами, джинси, наприклад у період виборів. Видання територіально фокусується на 200 ОВО Антона Яценка. 

04744 info

Онлайн-ЗМІ

https://04744.info/

 

Помітний фокус на висвітлення діяльності депутата-мажоритарника від 200-го округу Антона Яценка

Сатурн ТВ

Інтернет-телебачення, місцевий кабельний канал

   

Помітний фокус на висвітлення діяльності депутата-мажоритарника від 200-го округу Антона Яценка

Радіо Магніт

радіо

   

У період виборів могли транслювали джинсу та неналежним чином марковану політичну рекламу. Базується у Каневі та мовить на місто та в інтернеті. 

На хвилі Корсуня

радіо

   

Незаангажована подача інформації. Радіо фокусується на Корсунщині.

Вечірня Умань

Онлайн-ЗМІ

https://vch-uman.in.ua/

 

Переважно незаангажована подача інформації.

Рідний край

Онлайн-ЗМІ

http://ridnyi.com.ua/

 

Заангажованість не прослідковується, однак часом можливе однобоке висвітлення інформації.

Уманський міський портал

Онлайн-ЗМІ

http://www.umanportal.com/

 

Заангажованість не прослідковується. Можлива публікація джинси.

Черкаси 24

Онлайн-ЗМІ

https://cherkasy24.info/

 

Заангажованість не прослідковується

Телерадіокомпанія "Жасмін"

Районний комунальний телеканал

http://zhasmin.kp.in.ua/

 

У період виборів цілком можлива джинса. 

Телекомпанія Умань

Районний комунальний телеканал

http://www.umantv.com.ua/

 

У період виборів могли транслювати джинсу. 

Рідна Черкащина

Онлайн-ЗМІ

http://ck.ridna.ua/

 

Заангажованість не прослідковується, однак видання пов’язане із фондом Миколи Томенка і у разі відповідного контексту цілком може публікувати джинсу чи суб’єктивні матеріали.

Громадське Черкаси

Онлайн-ЗМІ

https://hromadske.ck.ua/

 

Незаангажоване видання

Сайти часто не мають належного фінансування аби працювати як повноцінне ЗМІ із мотивованим креативним колективом. Іноді ресурси залежні від інвесторів, які можуть впливати на редакційну політику і для суб’єктивних поглядів котрих або джинси завжди знайдеться «площа» на сайті. Наприклад, одним із засновників сайту Прочерк є співзасновник чорнобаївського аграрного підприємства «Дніпро», син ексрегіонала Петра Душейка Олексій Душейко, котрий нині представляє партію ВО «Черкащани», відповідно на сайті нерідко з’являється джинса про цю партію; сайт Про Головне чітко працює на позитивний імідж регіонального осередку ВО «Батьківщина», а відтак левова частка новин на сайті стосується діяльності цієї політсили. З огляду на невисокі стандарти роботи журналістів і редакційної політики більшості видань у період виборів на сайтах можна побачити чимало джинси, немаркованої політичної реклами, суб’єктивних матеріалів, як про це свідчить, наприклад, одне із досліджень ІМІ, дослідження Громадського чи інше дослідження ІМІ, яке ще й відзначає загалом невисоку якість роботи сайтів. Із розмов у медіа-колах стають відомі такі факти, як плата виданням за лояльність до певних груп, партій чи окремих політиків та особистостей. Інколи політики заключають із деякими виданнями рекламні угоди або ж домовленості, фактично стаючи їхніми інвесторами. Промовистим є факт, що одне із доволі активних і найстарших видань області – газету та сайт «Нова Доба» – закрили після того, як інвестор – народний депутат кількох скликань Геннадій Бобов – не став депутатом Верховної Ради 9 скликання.

Також деякі районні центри, як то Умань, Корсунь, Золотоноша, Сміла, Канів, Тальне мають свої регіональні онлайн-ЗМІ, які, втім, часто також далекі від дотримання стандартів журналістики і рідко вирізняються авторськими матеріалами та креативом. До прикладу,  кілька видань м. Умань, які й в період виборчої кампанії, і поза нею відверто популяризують нардепа-мажоритарника кількох скликань від 200-го округу Антона Яценка, як то Вечірня Умань, або ж 04744.info

Друковані видання менш популярні. Серед тих, які постійно працюють на всю область і користуються попитом, можна відзначити газету «Вечірні Черкаси», яка зрештою у період виборів, чи за подібного контексту, працює за тими ж законами, як і решта видань, публікуючи різноманітну джинсу, немарковану політичну рекламу, суб’єктивні матеріали, що неодноразово відзначала і ОПОРА. Також всеобласною є газета «Нова молодь Черкащини», що пов’язана з колишнім нардепом, а також кандидатом на виборах різного рівня від різних політичних сил Леонідом Даценком. Видаються також обласні газети: «7 Днів», «Акцент» та «Черкаський край», які часто стають площею для політичної реклами під час виборчих кампаній, як, зокрема відзначала і ОПОРА та дослідження Інституту демократії. Також майже у кожному районі є одна-дві районні газети, які, втім, не мають особливого впливу, проте стають площею для політичної реклами, джинси та суб’єктивних матеріалів під час виборів або іншого подібного контексту, де можливе застосування медіаважеля. Про це, зокрема, свідчать і спостереження ОПОРИ. Стається так через недотримання стандартів і відсутність незалежності у фінансуванні таких ЗМІ або ж і просто тому, що засновані чи проінвестовані вони певними місцевими групами впливу. 

Що ж до каналів телебачення, то у Черкасах функціонує філія НСТУ – Черкаська регіональна дирекція, головний регіональний медіамовник області. Філія має телевізійний канал UA:Черкаси, котрий, згідно із запровадженими на Суспільному стандартами, не є заангажованим у подачі інформації. Також у Черкасах базується телеканал ВІККА, котрий також має і новинно-інформаційний сайт. Канал належить Михайлові Бродському і відповідно є лояльним до Партії вільних демократів, одним із керівників якої є він, а іншим – колишній міський голова Сергій Одарич. Політична сила нині в опозиції до чинної місцевої влади в обласному центрі, тож у його редакційній політиці прослідковується нахил на висвітлення діяльності Партії вільних демократів і на негатив щодо опонентів. 

Також у Черкасах функціонує канал Антена, який частково фінансується з міського бюджету і часто стає майданчиком для висловлення суб’єктивних думок і загалом далеко не є зразковим медіа, та не пропонує великої кількості вагомих об’єктивних авторських матеріалів. Ще один канал – ТРК «Ільдана» відновив діяльність під керівництвом колишнього керівника НСТУ, кандидата в депутати до обласної ради від «БПП «Солідарність» Михайла Калініченка доволі нещодавно і поки не вирізняється авторськими програмами, креативною чи розслідувальною роботою журналістів абощо, а відповідно й солідним впливом чи авторитетом.

У містах Умань, Сміла та Жашків є комунальні телеканали, які переважно інформують про роботу місцевої влади, і прикладами дотримання журналістських стандартів або розслідуваннями та аналітикою похвалитись не зможуть.

На території області також мовить радіо. Найбільшим радіомовником є підрозділ НСТУ «Українське радіо «Рось», яке охоплює у кількох годинах ефіру тематику як суспільно-політичну, так і розважальну. Також є розважальне радіо МІД-ФМ в Умані. У Каневі є радіо «Магніт», яке в період виборів, зокрема, транслювало програми і з ознаками джинси. У Корсуні працює радіо «На хвилі Корсуня».

Досить популярними для обговорення та поширення новин є Facebook-спільноти, зокрема і найбільша на території області «Наша Черкащина», у якої понад 80 тис. підписників. 

Також є ряд спільнот, як то  «Типові Черкаси», «Карткові Черкаси», «Справжні Черкаси» і т. ін., які мають понад 10 тисяч підписників і цілком ймовірно можуть мати свою редакційну та цінову політику щодо поширення новин, зокрема і політичних. Також існує ряд спільнот, де кількість підписників не така велика, проте там, буває, відбуваються жваві дискусії. До прикладу, закрита і доволі авторитетна спільнота «Черкащина: захистимо вибір», де зокрема обговорюються новини, що стосуються виборів і політики.

Слід відзначити наявність великої кількості дрібніших локальних, зокрема і районних спільнот, які виконують роль невеликих медіа-майданчиків. А також відзначити низьку активність на сторінках спільнот новинних ресурсів.

Також Facebook є основною платформою для спілкування із багатьма політиками, як через їхні особисті сторінки, так і через публічні сторінки та спільноти. У той час спільноти обласних осередків партій не є надто активними і не стають майданчиками для обговорень тих чи інших новин, а тільки площею для їх публікації. Не вирізняються ці сторінки і великою кількістю підписників. У період виборів політична реклама таких основних партій у обласному сегменті Facebook велася здебільшого із головних, всеукраїнських сторінок. Упродовж двох виборчих кампаній 2019-го року було створено чимало сторінок із коренем у назві «Зе Команда» чи «Слуга народу», однак примітно, що більшості з них, котрі мали велику кількість підписників, наразі не існує, принаймні із подібними назвами. Остання велика спільнота із десятком тисяч підписників «Слуга Народу: ЗЕ Команда - Черкаси та район» також зрештою не відрізняється високою активністю користувачів у обговореннях.  

Свої особисті сторінки у Facebook мають і черкаські депутати-мажоритарники. Активно свою сторінку веде депутат від 198 ОВО Сергій Рудик, де зокрема і пише про свою роботу в Раді та на окрузі. Також не надто чисельні спільноти мають депутати від 196 та 199 ОВО Сергій Нагорняк та Андрій Стріхарський. Там вони інформують про свою роботу. Активної реклами сторінок згаданих депутатів помічено не було. Та серед усіх вирізняється депутат-мажоритарник від 200-го ОВО Антон Яценко, який має кілька особистих сторінок і кілька публічних та активно користується рекламою у соцмережах, особливо у період виборів. Одна з його публічних сторінок має понад 280 тисяч підписників і є однією з найбільших, принаймні за чисельним показником охоплення області. Тільки з цієї сторінки в період червня-листопада на рекламу було витрачено 22 041 $, а за період 6-12 листопада — 586 $. 

Зовсім малою мірою у соціально-політичному житті області наразі використовуються такі соцмережі, як Instagram та YouTube. У YouTube відсутні популярні блогери чи канали суспільно-політичного спрямування, що стосувалися б області, якщо не враховувати сторінок каналів та новинних сайтів. Instagram має декілька чисельних локальних спільнот, фокус яких більшою мірою не на суспільно-політичній тематиці, проте і на новинах також. Ймовірно, що сторінки можуть мати свою редакційну і цінову політику на політичні новини, однак наразі заангажованості серед сторінок цієї соцмережі не прослідковується. 

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Черкаській області зареєстровано чимало громадських організацій, однак здебільшого громадська активність обмежується окремим населеним пунктом та окремою тематикою. З точки зору системності роботи, резонансних заходів, медійної пізнаваності, авторитетності в громадському середовищі та впливу на суспільно-політичне життя цілого регіону відзначити можна хіба осередок Громадянської мережі ОПОРА, що систематично бере участь у спостереженні за виборами по всій області, та Комітет виборців України з аналогічним, проте менш масштабним полем діяльності. Також можна виділити коаліцію громадських організацій «Молода Черкащина», що систематично займається різноманітними проєктами для молоді з адвокації, діалогу, навчання і т. ін. Слід відзначити також і доволі значну кількість ветеранських та волонтерських організацій, які виникали, починаючи з 2014-го року. Серед них, і нещодавно створену «Ветерани Війни Захисники України», котра, зокрема, поставила собі за завдання координацію між численними подібними організаціями області, діє також Черкаський правозахисний центр. Помітною в Черкасах є діяльність ГО «Нові люди», представник якої Віктор Євпак балотувався до Верховної Ради по 194 ОВО від партії «Голос». Організація займається меценатством, підтримкою та впровадженням IT-ініціатив, організацією різноманітних форумів. Також варто відмітити діяльність спілки Черкаський IT-кластер, яка займається, зокрема, впровадженням діджитал-ініціатив у місті і віднедавна веде розмови про впровадження їх в області, здійснює безкоштовне навчання IT усіх бажаючих, долучається до організації та підтримки багатьох прогресивних заходів і займається захистом і лобіюванням прав IT-підприємств і працівників індустрій у місті. Громадська організація «Промолодь», яка переважно працює з молоддю над спроможністю  втілювати ідеї громадських та бізнес-проєктів.

Досить помітною і масштабною у регіоні є діяльність проєктів корпоративно-соціальної відповідальності корпорації «Миронівський хлібопродукт», зокрема таких як діяльність благодійного фонду «Урожай громаді», котрий підтримує чимало ініціатив громад та нерідко виступає меценатом та партнером різних програм і проєктів. Також діє благодійний фонд представниці корпорації «PetRus» Людмили Русаліної, котра балотувалася до Верховної Ради від 197 ОВО. В Умані діє благодійний фонд «Сучасне місто та село», який неодноразово реалізовував спільні проєкти із депутатом від 200 ОВО Антоном Яценком. Також існує низка інших благодійних фондів, які не мають достатніх для помітності у всій області масштабів і не взаємодіють із політиками на постійній або ж частій основі. 

Діяльність рухів, які прямо чи опосередковано пов'язані з партіями та окремими політиками, останнім часом у області мало помітна. Проте на фоні інших активною є партія Національний корпус та її ГО-сателіти, представники партії та руху загалом є одними із найактивніших у місті та області й беруть участь майже у всіх мітингах, акціях протесту та пікетах, які відбувались у області за останній час. Найрезонанснішою такою акцією стала акція під час приїзду тодішнього президента і кандидата на цю ж посаду Петра Порошенка у Черкаси, коли представники Нацкорпусу вимагали покарати фігурантів журналістського розслідування про розкрадання в «Укроборонпромі». Акція тоді завершилась сутичками із поліцією. Однією з останніх акцій, в якій брав участь Національний корпус був мітинг жителів кількох районів проти об’єднання в ОТГ за планом влади 10 лютого (інформація актуалізована). 

Місцева влада на рівні області та обласного центру залучає громадськість до процесу формування місцевої політики. Міська рада Черкас проводить час від часу публічні громадські консультації, має програму фінансування громадського бюджету, форму електронних петицій, сформована громадська рада. Що ж до обласної ради, то при ній також створена громадська рада із понад 30 представників різноманітних громадських організацій (Федерація плавання Черкаської області, Обласна організація Федерації пейнтболу України, Самооборона Майдану, Федерація профспілок, низка волонтерських, благодійних, антикорупційних та ветеранських організацій). 

Найрезонанснішою та найчисельнішою (при тому не масштабною) стала серія мітингів та пікетів у жовтні 2019-го, об’єднана гаслом та ідеєю «Ні капітуляції». Активними учасниками були, зокрема, представники Національного корпусу, які по тому очолили «Штаб спротиву капітуляції». За результатами мітингів було направлено звернення від обради та від міської ради Черкас щодо непогодження втілення у життя «формули Штайнмаєра». Наймасштабніші акції відбувались 6 і 25 жовтня під стінами ОДА.  

Серйозні конфлікти між місцевою громадськістю та владою на рівні області наразі відсутні.

Захар Колісніченко, координатор спостереження ОПОРИ за виборами у Черкаській області