Географічне розташування

Вінницька область — область у Центральній частині України. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі — з Житомирською, на сході — з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні — з Одеською областями України та з Республікою Молдова, зокрема частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я. Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова. Основні залізничні вузли регіону — Козятин, Жмеринка, Вінниця, Вапнярка, Калинівка, Рудниця. Через область проходять автомобільні магістральні дороги: М-12 — а/д Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка — 181,9 км, М-21 — а/д Житомир-Могилів-Подільський — 178,1 км. Регіональні дороги: Р-08 а/д Немирів-Ямпіль — 118,6 км, Р-17 а/д Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гуменне — 93,7 км, Р-31 а/д Кременець-Біла Церква — 45,0 км, Р-32 а/д Бердичів-Хмільник-Літин — 58,7 км, Р-36 а/д Немирів-Могилів-Подільський — 107,1 км. За щільністю залізничних колій на одну тисячу квадратних кілометрів території область займає п’яте місце в Україні.

Адміністративний поділ

Обласний центр Вінницької області — місто Вінниця. Кількість районів — 27 (Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Літинський, Липовецький, Могилів-Подільський, Муровано-Куриловецький, Немирівський, Оратівський, Піщанський, Погребищенський, Теплицький, Томашпільський, Тиврівський, Тульчинський, Тростянецький, Шаргородський, Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький, Ямпільський). 

У Вінницькій області 18 міст. Містами обласного значення є 6: Вінниця, Козятин, Жмеринка, Ладижин, Могилів-Подільський, Хмільник.

Також у складі області 1 504 населені пункти, селищ міського типу — 29; сільського типу — 1 457, в тому числі: сіл — 1 327; селищ — 130. Регіон налічує 42 об’єднані територіальні громади. 

Місцеві ради

Загалом у Вінницькій області 1 504 населених пункти. Місцевих рад усіх рівнів наразі — 735. У системі місцевого самоврядування області наявні:

  • районні ради — 27;

  • міські ради — 18;

  • селищні ради — 28;

  • сільські ради — 661.

Структурний склад населення області

Чисельність наявного населення Вінницької області, за оцінкою на 1 вересня 2019 р., становила 1 550 239 осіб. Упродовж січня – серпня 2019 р. чисельність населення зменшилася на 10 155 осіб. Зменшення чисельності населення області відбулося як за рахунок природного скорочення — 8 349 осіб, так і за рахунок міграційного скорочення населення — 1 806 осіб. У січні – серпні 2019 р. в області кількість новонароджених становила 8 086 осіб, що на 552 особи менше, ніж у січні – серпні 2018 року. Протягом січня – серпня 2019 р. померло 16 435 осіб проти 16 143 осіб відповідного періоду минулого року. За 2018 рік чисельність постійного населення зменшилась на 15,4 тис. осіб або на 1,0%. На початок 2019 р. в області нараховувалось 719 тис. чоловіків або 46,3% від загальної кількості населення та 834,3 тис. жінок або 53,7%. Старіння населення становить — 23,9% (18,5% — у чоловіків і 28,6% — у жінок), у тому числі міське населення — 21,3%, та сільське — 26,6%.

Перебіг децентралізаційних процесів 

Рішенням 37 сесії Вінницької обласної ради №44 від 05 березня 2019 року схвалено нову редакцію перспективного плану формування територій громад Вінницької області. Із 27 районів депутатами було затверджено перспективний план по 17 районах, в 6 з яких змінено приналежність до перспективних ОТГ 8 територіальних громад. Кабінетом Міністрів України затверджено схвалений обласною радою документ Розпорядженням №467-р від 19 червня 2019 року. Станом на жовтень 2019 року відсоток охоплення затвердженим планом території області становить 76,1%. 

У Вінницькій області створено 42 об’єднані територіальні громади (в т. ч. 2 міста обласного значення — Вінниця і Хмільник), які об’єднали 137 місцевих рад. Покриття площі — 17,5%. В ОТГ та містах обласного значення, що приєднали громади, проживає 52,6% населення області. Загальна кількість старост в ОТГ — 92 особи, з них обрано 9 осіб.

Призначено перші вибори депутатів та голів: 

  • Гавришівська сільська ОТГ Вінницького району (об’єднання зі Стадницькою, Малокрушлинецькою, Великокрушлинецькою сільськими територіальними громадами Вінницького району).

  • Войнашівська сільська ОТГ Барського району (об’єднання з Митківською та Матейківською сільськими територіальними громадами Барського району).

  • Махнівська сільська ОТГ Козятинського району (об’єднання з Переможненською сільською громадою територіального району Козятинського району).

Призначено додаткові вибори депутатів:

  • Якушинецької сільської ради після добровільного приєднання Некрасовської територіальної громади Вінницького району та Дашковецької територіальної громади Літинського району до Якушинецької сільської об’єднаної територіальної громади Вінницького району.

  • Глуховецької селищної ради після добровільного приєднання Бродецької та Пузирківської територіальних громад Козятинського району.

  • Вороновицької селищної ради після добровільного приєднання Гуменської сільської територіальної громади Вінницького району.

  • Вапнярської селищної ради після добровільного приєднання Височанської сільської територіальної громади Томашпільського району.

  • Іванівської сільської ради після добровільного приєднання Жигалівської територіальної громади Калинівського району. 

  • Томашпільської селищної ради після добровільного приєднання Вилянської територіальної громади Томашпільського району.

Економічна ситуація

Вінницька область займає одне із провідних місць в Україні в аграрній сфері. Ключові галузі економіки регіону: харчова, переробна та машинобудівна промисловості, а також виробництво будівельних матеріалів. 

За інформацією Головного управління статистики у Вінницькій області, за січень – вересень 2019 року рівень виробництва промислової продукції складає 119% до відповідного періоду минулого року. Згідно з індексом промислового виробництва за січень – вересень 2019 року Вінницька область посіла 1 місце серед регіонів України (по Україні індекс промислового виробництва становить 100%). На промислових підприємствах області наразі працює 58 349 осіб, середньомісячна заробітна плата яких становить 10 764 грн.

Найбільше зосереджено трудових ресурсів у харчовій галузі, в ній задіяно 22 023 працівники. На другому місці — енергетична промисловість, в якій працює 10 212 осіб.

За даними моніторингу, протягом січня – вересня 2019 року започаткували діяльність 8 142 новостворених суб’єкта господарювання, що на 0,9% більше ніж у відповідному періоді 2018 року, із яких 910 юридичних осіб (на 4,1% менше) та 7 232 фізичних осіб – підприємців (на 1,6% більше).

Одночасно припинили господарську діяльність 7 503 суб’єкти господарювання (255 юридичних осіб та 7 248 фізичних осіб – підприємців), що на 7,6% більше, порівняно з відповідним періодом 2018 року.

Найбільше новостворених юридичних осіб у м. Вінниці — 535 або 58,8% від загальної кількості новостворених юридичних осіб.

За даними Головного управління статистики у Вінницькій області обсяг виробленої будівельної продукції в області в січні – вересні 2019 року склав 5 млрд 892 млн грн (7 місце серед регіонів України).

Зовнішньо-торговельна діяльність

Обсяги експорту товарів у січні – серпні 2019 р. становили 972,3 млн дол. США, а імпорту — 429,7 млн дол. Порівняно із січнем – серпнем 2018 р., експорт та імпорт збільшились відповідно на 13,8% (на 118,2 млн дол.) та на 16,7% (на 61,4 млн дол.). Баланс зовнішньої торгівлі стабільно продовжує залишатись позитивним і становить 542,6 млн дол.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 2,26 (у січні – серпні 2018 р. — 2,32).

Зовнішньоторговельні операції з товарами суб’єкти господарювання області здійснювали з партнерами зі 135 країн світу.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі товарами складають жири та олії тваринного або рослинного походження, продукти рослинного походження, готові харчові продукти і машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання. Крім того, вагома частка належить деревині та виробам з деревини, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості та засобам наземного транспорту.

Іноземне інвестування

Обсяг залучених прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з країн світу в економіку області на 1 липня 2019 р. становив 236,7 млн дол. США, що на 6,2% більше обсягів інвестицій на початок року, та в розрахунку на одну особу населення склав 151,6 дол.

У січні – червні 2019 р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 10,2 млн дол. США прямих інвестицій та вилучено 0,7 млн дол. акціонерного капіталу нерезидентів. За темпом приросту прямих іноземних інвестицій область займає 9 місце серед регіонів України.

Інвестиції надійшли з 55 країн світу. Переважна більшість (83,8% загального обсягу акціонерного капіталу) надійшла з країн ЄС — 198,3 млн дол., з інших країн світу — 38,4 млн дол. (16,2%). До п’ятірки основних країн-інвесторів, на які припадає 73,7% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Польща, Австрія, Кіпр, Франція та Німеччина.

Найбільш привабливими для іноземних інвесторів залишаються промислові підприємства, на яких зосереджено 184,6  млн дол. (78,0%) загального обсягу прямих інвестицій в область, у т. ч. переробної — 166,9 млн дол. та добувної промисловості й розроблення кар’єрів — 15,9  млн дол.

Найбільшими підприємствами області залишаються, зокрема, агрокорпорація «Укрпромінвест», фабрика «Рошен» (обидва підприємства пов’язані з родиною Порошенків), ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП) та його підрозділ — птахофабрика «Вінницький бройлер» (ТМ «Наша ряба»), які пов’язують з Юрієм Косюком; Горілчана компанія «Nemiroff» (мажоритарні акціонери Яків Грибов та Анатолій Кіпіш), ТОВ «Аграна Фрут Україна», ВАТ «Літинський молочний завод», Барський машинобудівний завод. В останні роки були засновані також нові підприємства, які активно розвиваються: «Електричні Системи», «Fujikura» (виробництво обладнання для автомобілів), UBС Group (виробництво холодильного обладнання).

Середня зарплата в області 

Відповідно до даних Головного управління статистики у Вінницькій області, приріст середньомісячної заробітної плати за січень – вересень 2019 року до відповідного періоду 2018 року по області складає 20,5% (по Україні приріст складає — 19,2%).

Номінальна середньомісячна заробітна плата за січень – вересень 2019 року до січня – вересня 2018 року зросла на 1 554 грн або на 20,6% і становить 9 086 грн. За рівнем середньомісячної заробітної плати область займає 9 місце серед регіонів України, а за темпом її росту — 7 місце.

Індекс реальної заробітної плати за січень – серпень 2019 року до відповідного періоду 2018 року становив 112,1% (в середньому по Україні — 109,5%). За індексом реальної заробітної плати за звітний період область займає 3 місце в рейтингу регіонів України.

Валовий регіональний продукт

Місто обласного значення

Надходження, грн

Видатки, грн

Вінниця

4 778 021 406, 81

5 066 246 717, 55

Козятин

295 046 786, 92

304 113 879, 51

Жмеринка

412 201 131, 90

422 092 778, 90

Ладижин

354 254 244, 86

375 366 293, 70

Могилів-Подільський

292 495 166, 65

293 763 171, 13

Хмільник

259 352 402, 58 

277 845 213, 01

У Вінницькі області реалізовуються інвестиційні проєкти. Зокрема:

  • Продовження реалізації спільного проєкту ДП «Електричні Системи» у співпраці з компанією APTIV PLC, щодо розширення потужностей заводу з виробництва автомобільних кабелів.

  • Реалізація ВП птахокомплекс «Вінницький бройлер», ПрАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «Вінницька птахофабрика» екологічного проєкту із запуску в дію біогазового комплексу для виробництва електроенергії потужністю 20 МВт (сировина біогазового комплексу — відходи виробництва, в т. ч. курячий послід). Заплановано створити близько 30 нових робочих місць. Загальна вартість проєкту близько 25  млн євро. Проєкт на завершальній стадії.

  • Запуск нової лінії заводу із випуску кабельної продукції для автомобілів компанії «Fujikura» у м. Немирів, що передбачає створення 200 нових робочих місць.

  • Будівництво компанією «Head International Holding GmbH» заводу з виробництва продукції для зимових видів спорту (лижі, лижні черевики та лижні кріплення) на території індустріального парку в м. Вінниця. Загальна вартість проєкту 50 – 80  млн дол. На початковому етапі заплановано створити 300 нових робочих місць з можливістю розширення штату до 1 000 осіб.

  • Будівництво заводу «Дакса Бунге Україна» з переробки кукурудзи на крупу та борошно на території с. Демківка Тростянецького району. Загальна вартість проєкту 14  млн дол. Заплановано створити 50 нових робочих місць.

  • Уведення в дію ІІ черги заводу з виробництва сонячних панелей компанії «KNESS GROUP» проєктною потужністю виробництва 200 МВт на рік у м. Вінниця. Заплановано створення 200 нових робочих місць.

  • Уведення в експлуатацію наступної черги заводу з виробництва холодильного обладнання для напоїв компанії UBС Group («Українська пивна компанія») — «Green cool». У 2019 році планується залучити 500 працівників на І чергу виробництва, що введена у 2018 році.

  • Будівництво заводу з переробки волоських горіхів ТОВ «Український волоський горіх» с. Лядово Могилів-Подільського району. Заплановано створити 100 нових робочих місць. Вартість проєкту — 10 млн дол.

  • Будівництво ТОВ «УКРО-ЕКСПЕРТПОСТАЧ» заводу по виробництву лецитину для фармацевтичної галузі на території Вінницького індустріального парку. Заплановано створити 65 нових робочих місць. Вартість проєкту — 100  млн грн.

В області реалізується Програма розвитку особистих селянських, фермерських господарств, кооперативного руху на селі та дорадництва на 2016 – 2020 роки, відповідно до якої проводиться підтримка особистих селянських, фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та інших суб’єктів господарювання в сільській місцевості.

Зокрема, Програмою передбачено щорічне надання пільгових кредитів особистим селянським, фермерським господарствам, сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам та іншим суб’єктам господарювання на селі через комунальну організацію «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву».

З початку року надано пільгових кредитів на суму 2 млн грн. Одержувачами кредитів є 3 фізичні особи – підприємці та 5 фермерських господарств. Пріоритетними напрямками для надання кредитів стали розвиток тваринництва та переробка сільськогосподарської продукції.

Також відповідно до заходів Програми з обласного бюджету здійснюється часткове відшкодування вартості закуплених доїльних установок або холодильного обладнання для особистих селянських господарств, які утримують 3 і більше голів корів. За 6 місяців поточного року нараховано 2,1  млн грн для 567 осіб, які мають 3 і більше корів на відшкодування вартості закуплених доїльних установок. Фактично виплачено відшкодування 514 фізичним особам на загальну суму 1,9 млн грн.

Резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали, які мали місце в області у 2019 році 

У травні 2019 року відбулася спроба силового рейдерського захоплення території та приміщень колишнього підприємства «Вінницький консервний завод», яке, за даними ЗМІ, належить до бізнесових інтересів депутатів обласної ради від ВО «Свобода». Як повідомляли правоохоронці, під час інциденту було затримано близько 50 молодиків, значна частина з яких прибула з-за меж Вінницької області. Цей майновий конфлікт нібито виник між пов’язаними з колишнім нардепом місцевими підприємцями та «кредиторами» з Хмельниччини.

Конфлікт між АТ «Вінницяобленерго» та КП «Вінницяоблводоканал», внаслідок якого 9 жовтня в місті на кілька годин було припинено водопостачання. Енергетики звинуватили водоканал у несвоєчасній оплаті та боргах і припинили подачу електроенергії, проте до вечора вона була відновлена. Керівництво «Вінницяоблводоканалу» пояснило, що «тарифи на електроенергію суттєво зросли, а тарифи на водопостачання та водовідведення фактично залишилися без змін», та повідомило про звернення до керівництва міста про фінансову допомогу. Міський голова Вінниці Сергій Моргунов щодо цього конфлікту заявив, що «брати у заручники 400-тисячну Вінницю — безвідповідально» і що міська влада ці борги не створювала, але йде назустріч — виділила 11 млн гривень і «готова розглядати варіанти остаточного вирішення проблеми».

Серед резонансних корупційних скандалів, що відбулись в області, були повідомлення про затримання та кримінальні провадження щодо звинувачень у хабарництві стосовно депутата обласної ради Володимира Криська (від Радикальної партії Олега Ляшка), заступника прокурора області Олександра Попеско, голови Козятинської райради Віктора Слободянюка (Аграрна партія України), депутата облради Сергія Чорноокого («Опозиційний блок»), директора департаменту будівництва, містобудування та архітектури ОДА Дмитра Романченка, також щодо порушень при постачанні оргтехніки для шкіл, нібито вчинених фірмою депутата облради від «Самопомочі» Євгена Власюка тощо.

Нелегальний бізнес, який функціонує в області

В обласному центрі та містах обласного значення періодично фіксуються випадки виявлення правоохоронцями нелегальних гральних закладів, також розповсюдження наркотичних речовин, зокрема способом так званих «закладок». З’являлись також повідомлення про незаконні вирубки лісу (зокрема, у Вінницькому та Тульчинському районах), незаконне користування надрами (нелегальний видобуток каменю-пісковику в Ямпільському районі, вапняку в Піщанському районі).

Політична ситуація

Загальна політична ситуація в області переважно стабільна, поодинокі конфлікти не призводять до кризи у функціонуванні місцевих органів влади. Після минулих місцевих виборів обласну раду та ОДА очолювали представники «БПП «Солідарність» (відповідно, Анатолій Олійник та Валерій Коровій). 19 вересня новообраний Президент призначив головою ОДА Владислава Скальського, колишнього заступника Вінницького міського голови. Наразі також не простежується протистояння між ним та керівництвом і депутатським корпусом облради.

До складу Вінницької обласної ради входить 84 депутати від 6 політичних партій:

  1. «Блок Петра Порошенка «Солідарність» — 26 депутатів.

  2. Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 15 депутатів.

  3. Радикальна партія Олега Ляшка — 8 депутатів.

  4. Українське об’єднання патріотів — «УКРОП» — 6 депутатів.

  5. Депутатська фракція «Аграрії Вінниччини» — 6 депутатів.

  6. Опозиційний блок — 6 депутатів.

  7. Позафракційні — 17 депутатів.

У 2016 р. з фракції ВО «Свобода» в обласній раді вийшов депутат Володимир Барцьось, після цього фракція цієї партії припинила своє існування, оскільки депутатів у ній стало менше необхідної кількості (5 замість шести).

У червні 2019 року депутат Вінницької обласної ради Андрій Ковальов повідомив про вихід з фракції Об’єднання «Самопоміч». Внаслідок цього у жовтні на позачерговій сесії голова облради Анатолій Олійник оголосив про розпуск фракції «Самопоміч» — також через недостатню кількість депутатів у ній.

26 вересня 2019 року на черговій сесії депутатами Вінницької обласної ради зареєстровані Ігор Вернигор, Маріанна Мазуренко та Володимир Кістіон. Вони отримали мандати замість Лариси Білозір, Геннадія Вацака (обраних до парламенту як самовисуванці) та Олега Мейдича (обраного народним депутатом від партії «Батьківщина» у 18-му окрузі). В обласній раді Лариса Білозір та Геннадій Вацак були депутатами від партії «БПП Солідарність», Олег Мейдич — від «Батьківщини». Після обрання до парламенту їх повноваження як депутатів обласної ради були достроково припинені, а їх місця в обласній раді відповідно зайняли Маріанна Мазуренко («БПП «Солідарність»), Володимир Кістіон («БПП «Солідарність») та Ігор Вернигор («Батьківщина»).

Що стосується міст обласного значення, то Козятинська, Жмеринська, Могилів-Подільська і Хмільницька міські ради мають у своєму складі по 34 депутати, а Ладижинська 26. Загалом у радах міст обласного значення найчисельніше представництво мають осередки партій «БПП «Солідарність» та «Батьківщина». Проте в окремих містах є певні особливості: у Жмеринській міськраді найбільше представників партії «Нова політика» (на 2-му місці БПП «Солідарність», на 3-му «Наш край»), а в Ладижинській міськраді найбільше депутатів від партії «Наш край», далі йдуть ВО «Батьківщина» та «БПП «Солідарність».

Явка виборців

За результатами дострокових парламентських виборів у всіх восьми виборчих округах області перемогла партія «Слуга народу», набравши в області загалом 37,91% голосів виборців. 

В 11-му окрузі (частина Вінниці й Вінницького району) партія «Слуга народу» здобула 30,85% — найбільшу кількість голосів виборців. На другому місці тут «Українська стратегія Гройсмана» (20,63%), за ними — «Європейська Солідарність», «Батьківщина» та «Сила і честь», «Опозиційна платформа — За життя», «Голос» та інші. А депутатом від цього округу став висуванець «Слуги народу» адвокат Максим Пашковський, який переміг екснардепа Сергія Кудлаєнка, заступника голови ОДА Андрія Гижка, викладачку і ветеранку АТО Світлану Бевз, віцепрем’єра Володимира Кістіона.

12-й округ (східна частина Вінниці й частина району) теж віддав перевагу «Слузі народу» (33,75%), партія В. Гройсмана тут отримує 20,87%, «ЄС» Петра Порошенка — 10,32%, за ними йдуть «Батьківщина», політсила І. Смешка, «ОП-ЗЖ» Бойка -Медведчука. Мажоритарником у цьому окрузі став ректор кооперативного інституту Анатолій Драборський від «Слуги народу» (33,23%), який переміг волонтерку і медика Олену Верлан-Кульшенко від «Європейської Солідарності», підприємицю Людмилу Ваколюк з «Батьківщини» та інших партійців і самовисуванців.

У 13-му окрузі (з центром у Калинівці) «Слуга народу» здобула 39,45%, «Українська стратегія Гройсмана» — 16,05%, від майже 5-ти до 9-ти відсотків набрали «Батьківщина», Радикальна партія Ляшка, «Європейська Солідарність», «Сила і честь». Також тут знову переміг нардеп Петро Юрчишин (36,41%), а Юрій Максименко від «Слуги народу» отримав (27,27%), за ними були Ірина Колесник від «Голосу», Олександр Крученюк від «ЄС».

14-й округ (з центром у Жмеринці) віддав за «Слугу народу» 37,12%, за партію Гройсмана — 15,55%, за «Батьківщину» — 11,44%, за «Європейську Солідарність» — 8,63%, більше 5% тут набирали також партії Ляшка, Смешка і Бойка. А нардепом в окрузі стала Ірина Борзова від «Слуги народу» (30,09%), яка більш як удвічі обійшла Людмилу Щербаківську від «Батьківщини», самовисуванця Анатолія Кушніра та нардепа Івана Мельничука від «ЄС».

Більшість виборців 15-го округу (центр — м. Шаргород) теж підтримала «Слугу народу» (42,87%), за «Українську стратегію Гройсмана» віддали 13,84% голосів, за РПЛ і «Батьківщину» — більш як по 8%, за ними «ЄС» та «ОП-ЗЖ». В окрузі перемогла самовисуванка Лариса Білозір (35,87%), представник «Слуги народу» Віталій Пращук отримав 30,67%, далі йдуть Вадим Копера від «Батьківщини» і самовисуванці Вадим Соляник та Іван Спориш (на час виборів — чинний нардеп від БПП) тощо.

У 16-му окрузі з центром у Ямполі підтримка «Слуги народу» виявилась максимальною серед інших округів області (46,59%), партія Володимира Гройсмана тут набрала 8,76%, партії Петра Порошенка та Олега Ляшка — майже по 7,5 відсотків, «Батьківщина» і «Опозиційна платформа — За життя» — майже по 7%. Як мажоритарник тут переміг самовисуванець Геннадій Вацак (32,65%), 2-ге місце посіла Таїса Томляк від «Слуги народу», за нею нардеп і самовисуванець Юрій Македон, Володимир Василишен від Аграрної партії тощо.

17-й округ (з центром у Ладижині) партії «Слуга народу» віддав 43,14%. Також це один із двох округів області, де на другому місці партія «Батьківщина» (11,23%), за нею «Українська стратегія Гройсмана», Радикальна партія Олега Ляшка та «Європейська стратегія», «ОП-ЗЖ» і «Сила і честь». У цьому ВО вдруге переміг нардеп Микола Кучер (34,97%), випередивши Олександра Коваля зі «Слуги народу», Андрія Красніцького від «Батьківщини», самовисуванця Анатолія Зарічанського та інших.

У 18-му окрузі (центр — м. Іллінці) теж перемогла партія «Слуга народу» (32,07%), на другому місці «Батьківщина» (17,79%), далі партії В. Гройсмана, О. Ляшка, П. Порошенка. Мандат нардепа-мажоритарника в цьому окрузі здобув висуванець «Батьківщини» Олег Мейдич (30,62%), на другому місці висуванець «Слуги народу» Павло Довгань (16,92%), самовисуванець Руслан Демчак (чинний на той час нардеп) здобув 15,94%, по більш як 7% — самовисуванці Андрій Зелінський і Григорій Калетнік.

Також дві представниці Вінниччини пройшли до Верховної Ради за партійними списками. Це викладачка Донецького національного університету ім. В. Стуса Юлія Овчиннікова від «Слуги народу» (84-й номер у списку) та підприємець Олександра Устінова від партії «Голос» (5-й номер у списку).

Активність та електоральні симпатії виборців у порівнянні з 2014 та 2019 роками

У порівнянні з 2014 роком явка виборців на Вінниччині в першому турі нещодавніх виборів Президента України знизилася з 66,04% до 62,52%.

У своїх електоральних уподобаннях виборці в другому турі віддали перевагу Володимиру Зеленському. Він переміг в області, набравши 62,97%. Петро Порошенко набрав 34,74%.

У 2014 році Петро Порошенко переміг у першому турі виборів, набравши на Вінниччині 67,32%. У ТВО №11 він 5 років тому набрав 73,99%, у ТВО №12 — 74,61%, у ТВО №13 — 68,03%, у ТВО №14 — 67,74%, у ТВО №15 — 62,68%, у ТВО №16 — 64,78%, у ТВО №17 — 61,94%, у ТВО №18 — 62,25%.

Що стосується позачергових виборів народних депутатів України, то активність виборців у порівнянні з парламентськими виборами 2014 року теж зменшилася — із 58,08% до 51,03%

Зміни представництва області в новому складі парламенту

За результатами позачергових виборів народних депутатів України у 2019 році до Верховної Ради України було обрано двох депутатів-мажоритарників, які були депутатами попереднього скликання, — Петра Юрчишина (ВО №13, центр — місто Козятин) та Миколу Кучера (ВО №17, центр — місто Ладижин). Ще 6 депутатів-мажоритарників обрались до ВР вперше — Максим Пашковський (ВО №11, політична партія «Слуга народу»), Анатолій Драбовський (ВО №12, політична партія «Слуга народу»), Ірина Борзова (ВО №14, політична партія «Слуга народу»), Лариса Білозір (ВО №15, самовисування), Геннадій Вацак (ВО №16, самовисування), Олег Мейдич (ВО №17, ВО «Батьківщина»). 

Зміни керівників області

ОДА. 19 вересня у Вінниці представили нового голову обласної державної адміністрації. Ним став Владислав Скальський. Раніше Владислав Скальський працював заступником вінницького міського голови. Представив голову перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов.

РДА. Президент України Володимир Зеленський звільнив голів 10 районних державних адміністрацій у Вінницькій області: Михайла Вдовцова з посади голови Ямпільської районної державної адміністрації, Катерину Кедик з посади голови Шаргородської РДА, Леоніда Лобаня з посади голови Тростянецької РДА, Людмилу Марцин з посади голови Теплицької РДА, Сергія Ладана з посади голови Мурованокуриловецької РДА, Олега Китасюка з посади голови Могилів-Подільської РДА, Ярослава Чернегу з посади голови Літинської РДА, Олега Легезу з посади голови Жмеринської РДА, Владислава Уткіна з посади голови Гайсинської РДА, Івана Стефонцова з посади голови Бершадської РДА.

На початку жовтня 2019 року Вінницька область приєдналась до проєкту «LIFT», через який набирали кандидатів на посади голів РДА. Понад 200 людей подали свої анкети. Ті, хто подолав два рівні відбору, пройшли співбесіди з головою Вінницької облдержадміністрації Владиславом Скальським. Він, у свою чергу, подає відібраних кандидатур до Офісу Президента та Кабінету Міністрів України, на них чекає спецперевірка відповідних органів, після чого можливе призначення на посаду.

МВС. 28 серпня під час робочої поїздки до Томашпільського та Ямпільського районів області начальник Головного управління Національної поліції у Вінницької області Юрій Педос представив колективам місцевої поліції нових керівників. Керівником Томашпільського відділення поліції став майор поліції Євген Крамара, який до цього часу перебував на посаді заступника начальника Вишенського відділення поліції у Вінниці. Начальником Ямпільського відділення поліції призначений Ярослав Марченко, який очолював томашпільську поліцію.

СБУ. 7 листопада Президент Володимир Зеленський підписав Указ про призначення Анатолія Денисенка начальником Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. За останні три роки керівники управління змінювались тричі. До того, шість років поспіль УСБУ Вінницької області очолював Сергій Ратієв. Потім рік відомством керував Ігор Шкурат. У травні 2017-го Порошенко призначив на посаду Володимира Пахнюка. Його в жовтні 2018 року перевели керівником в Закарпатську область і призначили начальником УСБУ його зама — Олега Зозулю. У червні 2019 Володимир Зеленський звільнив Олега Зозулю з посади.

Прокуратура. 3 вересня 2019 року Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення з посад прокурора Вінницької області В’ячеслава Соколового.

Митниця. Останнім часом кадрових змін у керівництві митниці (ДФС) області не відбувалось.

Характер комунікацій регіональних еліт з центральними органами виконавчої влади 

Звернення депутатів обласної ради до Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради є поширеною практикою реагування депутатського корпусу області на гострі політичні та соціально-економічні проблеми загальнодержавного рівня. Так, у вересні 2019 р. було ухвалено звернення щодо запланованого продажу земель (з вимогою суспільного обговорення законопроєкту, «недопущення поспішного відкриття ринку земель» та винесення на референдум питання про «заборону іноземним фізичним та юридичним особам прямо або опосередковано набувати у власність Українські землі сільськогосподарського призначення») та звернення про необхідність «збільшення величини прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати до економічно обґрунтованого рівня».

Також 18 жовтня під час позачергової сесії обласної ради депутати проголосували за звернення до Президента України щодо так званої «формули Штайнмаєра». У зверненні згадану формулу названо «фактичною капітуляцією» і зазначено, що обласна рада виступає проти такого плану. Слід зазначити, що це звернення було схвалено 46-ма голосами («за» проголосували всі присутні на сесії), тоді як загалом депутатів облради налічується 84. 

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок Вінницької області представлений друкованими ЗМІ, місцевими телевізійними каналами та радіоканалами, також електронними ЗМІ (інтернет-сайтами). Особливо численним та таким, що постійно розвивається, є ринок інтернет-ЗМІ, також функцію засобів масової інформації активно беруть на себе соціальні мережі.

Загальнообласних друкованих ЗМІ (газет) є лише кілька — «Вінниччина» (колишня газета обласної ради, нині ТОВ), «33 канал» та «RIA» (приватні газети). Переважно аудиторію обласного центру охоплюють газети «Місто» та «Вінницька газета» (комунальна), які позитивно або нейтрально висвітлюють діяльність міської влади. У районах області працюють районні газети, частина з яких уже пройшла процес роздержавлення, а частина лишилась органами райрад і РДА.

У більшості друкованих ЗМІ області під час виборчих процесів друкувались матеріали з ознаками замовності, проте більш вагомий вплив на формування думки електорату в останні роки мають електронні ЗМІ.

До телеканалів, що транслюються на більшості території області, належать «UA: Вінниця» (у складі ПАТ «НСТУ»), «Вінницьке міське КП «Інформаційно-телевізійне агентство «ВІТА» і приватна телерадіокомпанія «Вінниччина».

До загальнообласних радіостанцій належать «UA:Українське Радіо — Вінниця»; КП «Радіомовлення «Місто над Бугом»; діє також регіональна FM-мережа «Лада» (охоплює м. Ладижин та сусідні райони).

Серед провідних інформаційних сайтів області — «20 хвилин», «І-vin.info», «Моя Вінниця», «Реал», «Вежа», «ВінницяОК», «ПресПоінт», «На Парижі», «Політична арена Вінниччини», «Вінниця Інфо», «Vinbazar», «Власно Інфо» тощо. Частина з них є політично нейтральними, а частина часто висвітлює в позитивному плані діяльність окремих місцевих політиків («ВінницяОК» — колишнього нардепа Олександра Домбровського, «ПресПоінт» — екснардепа Сергія Кудлаєнка, «Власно Інфо» — партій «Народний контроль», «Батьківщина»).

Facebook 

З-поміж соціальних мереж найбільший вплив на формування громадської думки на Вінниччині має Facebook. Серед найрейтинговіших сторінок суспільно-політичної тематики в мережі можна відзначити «Вінницький політклуб» (паблік про політику) та «Вінницький блог №2» (сатира про суспільно-політичне життя міста й області).

Наявні також Facebook-групи «Типичная Винница», «Вінниця News», «Urban - Про Місто», «Жмеринщина за Гройсмана» (під час виборів ця сторінка публікувала повідомлення про виборчу кампанію партії «Українська стратегія Гройсмана», наразі ж публікує нейтральні новини), «Громадська організація «15 ГРОМАДА» (про новини у виборчому окрузі №15), «Козятин типовий» тощо.

Під час парламентської виборчої кампанії у Фейсбуку була зареєстрована фейкова сторінка під назвою «Громадська організація ОПОРА +» (http://opora.vn.ua/u-fejsbucz-stvorili-stornku-podbnu-do-stornki-opori.html). Ця сторінка має дизайн, подібний до дизайну сторінки Громадянської мережі ОПОРА, публікувала матеріали з ознаками «чорного піару» проти окремих кандидатів, зокрема про екснардепа Руслана Демчака. Від липня 2019 р. нові матеріали на цій сторінці не публікуються.

Протягом виборчих процесів із президентських та парламентських виборів 2019 року фактично всі ключові політичні сили та кандидати-мажоритарники використовували мережу Facebook для здійснення передвиборної агітації. Найчастіше таким інструментом користувались політичні партії «Слуга народу», «Європейська Солідарність», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Громадянська позиція», «Об’єднання «Самопоміч», «Українська стратегія Гройсмана», рідше — політична партія «Голос», «Опозиційна платформа — За життя».

Під час парламентських виборів кандидати у народні депутати, зокрема висуванець «Слуги народу» в 11-му окрузі Максим Пашковський, самовисуванка Лариса Білозір в 15-му окрузі, самовисуванець Микола Кучер у 17-му ВО, самовисуванець Руслан Демчак у 18-му, висуванка «Слуги народу» Ірина Борзова в окрузі №14, самовисуванка Ганна Давиденко в 11-му ВО, висунутий «Європейською Солідарністю» Андрій Гижко в 11-му окрузі, самовисуванець Юрій Македон в 16-му виборчому окрузі, використовували Facebook-сторінки для піару. Вони публікували і рекламні матеріали, і висвітлювали свою діяльність.

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

Загалом у Вінницькій області зареєстровано 2 971 громадську організацію, проте більша частина з них не веде активної діяльності. Найбільше діючих громадських організацій знаходиться у місті Вінниця, адже обласний центр дає більше можливостей для розвитку громадянського суспільства. Під час виборчих кампаній у Вінницькій області здійснюють спостереження Громадянська мережа ОПОРА та Комітет виборців України. Також у регіоні є представник Громадського руху ЧЕСНО та ЦентруUA. Окремих груп, котрі б охоплювали своєю діяльністю територію всієї області, немає. Є організації, які працюють з окремими районами. Стабільну активність виявляють організації учасників АТО/ООС, громадські організації правозахисного спрямування, захисту прав осіб з інвалідністю тощо.

Вінницька обласна державна адміністрація сприяє розвитку громадянського суспільства та співпраці між владою та громадськими організаціями. Так, новопризначений голова Вінницької ОДА Владислав Скальський провів ознайомчу зустріч із очільниками громадських організацій Вінниччини. Він окреслив своє бачення взаємодії влади й інститутів громадянського суспільства (ІГС) в процесі актуалізації керівного кадрового ресурсу області з метою здійснення змін на краще та вдосконалення тих досягнень, що вже є на поточний момент.

8 жовтня 2019 року Вінницька обласна державна адміністрація організувала ІІІ Регіональний форум громадських ініціатив для представників організацій громадянського суспільства. Як зазначалося, метою Форуму було створення належних умов для залучення громадськості до обговорення проєкту плану заходів щодо реалізації у Вінницькій області в 2020 році Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки.

До стабільно діючих громадських організацій можна віднести ті, які працюють в таких напрямках: правозахисні організації, сервісні організації, організації, які працюють у сфері регіонального розвитку, розвитку культури тощо. При Вінницькій облдержадміністрації та обласній раді діють громадські ради. Ці організації не мають впливу на політичну ситуацію в області.

Проте у розрізі політичної активності слід відзначити організації, однойменні з політичними партіями, зокрема Вінницьку ГО «Батьківщина молода», Громадську організацію «Вінницька європейська стратегія», котрі ведуть активну діяльність в регіоні саме у форматі громадської організації.

Найрезонансніші мітинги і пікети за останній рік, їх учасники, вимоги, результати 

У минулому році біля приміщення обласної ради та ОДА відбувалися, зокрема, протестні акції представників обох сторін земельного конфлікту, що розгорівся між громадою села Агрономічне та Вінницьким національним аграрним університетом (жителі села звинувачували виш у захопленні та нецільовому використанні орних земель, а представники університету заявляли, що студентів хочуть позбавити навчальних ділянок).

У січні 2019 р. будинок обласної влади пікетували священики і парафіяни УПЦ (МП), виступаючи проти томоса та вимагаючи «припинення гонінь на канонічну церкву».

19 вересня на тому ж місці було одразу два пікети — представників однієї з громад ПЦУ, якій нібито перешкоджає священик УПЦ (МП), та представників Тростянецького району, що виступали проти забруднення довкілля тамтешнім спиртозаводом.

Особливий резонанс в області викликала загибель у червні громадського активіста Олександра Комарніцького (представника партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка) після конфлікту з правоохоронцем. З цього приводу відбувались мітинги та пікети представників громадськості й політичних партій біля приміщень обласної поліції та ОДА й облради.

6 жовтня цього року в центрі Вінниці відбувалась акція під гаслом «Ні капітуляції!». Також 25 жовтня 2019 р. ОДА та облраду пікетували представники «Національного корпусу» (проти відведення військ), 28 жовтня пікет влаштували приватні підприємці (проти змін у законодавстві, яке регулює їхню діяльність).

Діяльність парамілітарних організацій та груп 

Що стосується діяльності в області парамілітарних організацій, то активність представників «Національних дружин» виявлялась під час виборчої кампанії — вони влаштовували пікети та перформанси (демонстрували відрізані свинячі голови) під час агітаційного візиту кандидата в президенти Петра Порошенка.

Активність місцевої влади (на рівні області та обласного центру) у залученні громадськості до процесу формування місцевої політики 

До процесу формування місцевої політики найбільш активно влада залучає громадськість в обласному центрі. Так, у Вінниці було створено майданчик для спілкування влади та громадськості NGO Hub «Місто змістів». Вінницькою міською радою була затверджена Концепція цифрової партисипації Вінницької міської об’єднаної територіальної громади на 2019 – 2025 роки (Концепцію розробляли експерти ГО «Подільська Агенція Регіонального Розвитку», залучені експерти, спільно з Вінницькою міською радою). Також у місті із залученням громадськості було розроблено Концепцію «Вінниця 2030» (це Концепція інтегрованого розвитку міста розроблялася в рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст Україні», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії).

На сьогоднішній день громадяни міста Вінниці активно використовують впроваджені електронні інструменти: електронні петиції, Бюджет громадських ініціатив, електронні звернення, мапу звернень громадян, Цілодобову Варту 1560 та онлайн-чат для комунікації, сервіс «Інформер для громадян», Онлайн-опитування, Відкриті дані.

16 квітня 2019 року Вінницька ОДА затвердила розпорядження № 302 «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації у 2019 році Концепції розвитку електронної демократії в Україні на 2019-2020 роки». 

Окрім цього, на сайті Вінницької ОДА є розділ консультації з громадськістю, у тому числі відбуваються електронні консультації. Також є можливість подати електронне звернення, за умови авторизації на сайті.

Практика проведення публічних консультацій запроваджується в об’єднаних територіальних громадах Вінницької області. Зокрема, публічні консультації проводилися в Барській, Северинівській, Дашівській ОТГ та інших.

Галина Сегеда, комунікаційниця у Вінницькій області

Довідково:

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).