Волинська область розташована на північному заході України. На сході межує з Рівненською областю, на півдні – з Львівською областю, на півночі – з Брестською областю Республіки Білорусь, на заході – із Люблінським воєводством Республіки Польща. На території області проходить державний кордон протяжністю 434,2 км, у тому числі: з Республікою Польща – 229,6 км, з Республікою Білорусь – 204,6 км. На кордоні розташовано 12 пунктів пропуску: для автомобільного сполучення – Устилуг, Ягодин, Доманово, Дольськ, Пулемець, Піща; для залізничного сполучення – Володимир-Волинський (Ізов), Ягодин, Заболоття; місцеві пункти пропуску – Гута, Самари, Тур.

Загальна площа області – 20 144 км2, що становить 3,3% території України. Обласний центр – м. Луцьк. Відстань від Луцька до Києва залізницею – 469 км, шосейними дорогами – 398 км. 

Адміністративним центром Волинської області є м. Луцьк. До складу області входить 16 районів: Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Локачинський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижівський, Турійський та Шацький.

Загальна кількість міст – 11. Наявні 4 міста обласного значення – Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ. Серед міст районного значення –Горохів, Камінь-Каширський, Ківерці, Любомль, Рожище. Серед інших міст – Берестечко та Устилуг.

Волинська область налічує 22 селища міського типу, 1 054 сільські населені пункти та 51 об’єднану територіальну громаду (де уже відбулись вибори). 

Волинська обласна рада налічує 64 депутати. Головою обласної ради є Вахович Ірина Михайлівна. Штатна чисельність працівників виконавчого апарату ради – 49.

Кількість міських рад міст обласного значення – 4. Зокрема, Луцька міська рада, Володимир-Волинська міська рада, Ковельська міська рада та Нововолинська міська рада.

Луцька міська рада налічує 42 депутати. Посада міського голови Луцька вакантна. Секретарем ради та в. о. міського голови є Пустовіт Григорій Олександрович.

Міських рад міст районного значення в області 5. Зокрема, Горохівська, Камінь-Каширська, Ківерцівська, Любомльська та Рожищенська міські ради.

Районних рад в області налічується 16. Серед них: Володимир-Волинська, Горохівська, Іваничівська, Камінь-Каширська, Ківерцівська, Ковельська, Локачинська, Луцька, Любешівська, Любомльська, Маневицька, Ратнівська, Рожищенська, Старовижівська, Турійська та Шацька районні ради.

Селищних рад в області – 7: Сенкевичівська, Олицька, Локачинська, Маневицька, Благодатна, Ратнівська, Дубищенська. Сільських рад налічується 175. Рад ОТГ – 51.

Станом на 1 червня 2019 року у Волинській області налічується 1 млн 33 тис. 500 осіб, що становить 2,5% від усього населення України. У тому числі: міського населення – 540,1 тис. осіб (52,3%), сільського населення – 493,4 тис. осіб (47,7%). В обласному центрі проживає 217,1 тис. осіб. Щільність населення на 1 км2 становить 51,3 особи.

Станом на липень 2019 року у Волинській області кількість народжених осіб становить 6 тис. 73 осіб, кількість померлих – 8 тис. 244 особи. Природний приріст населення від’ємний і складає – 2 171.

Міграціний приріст населення станом на липень 2019 року позитивний і становить 173. На цей час кількість випадків еміграції складає 8 тис. 36 осіб, натомість, кількість випадків прибуття – 8 тис. 209 осіб.

Гендерний склад населення Волинської області включає 48% чоловіків та 52% жінок. Щодо вікової структури, то осіб віком до 18 років – 23,1%, від 18 до 35 років – 27,5%, від 36 до 60 років – 31%, решта – віком від 61 року.

Населення Волинської області переважно моноетнічне. В області проживає 96,95% українців. Разом з тим серед національних меншин тут проживають: 2,38% росіян, 0,3% білорусів, 0,07% поляків, по 0,03% вірменів, молдаван та грузинів.

25 червня 2015 року Волинська обласна рада прийняла рішення №35/10 «Про схвалення проекту Перспективного плану формування територій громад Волинської області». Волинська обласна державна адміністрація подала Перспективний план на затвердження Кабміну. Прем’єр-міністр України підписав розпорядження № 993-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Волинської області» 23 вересня 2015 року. У затвердженому плані містився перелік із 52 спроможних територіальних громад.

Після затвердження «Перспективного плану формування територій громад Волинської області» до документа тричі вносилися зміни. Розпорядженням КМУ № 422-р «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області» від 21 червня 2017 року було доповнено перелік спроможних територіальних громад п’ятьма ОТГ: Жидичинською, Дубівською, Колодяжненською, Вишнівською та Забродівською.

16 травня 2018 року Кабмін вдруге приймав рішення «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області» №328-р. Розпорядження передбачало вилучення з переліку спроможних громад Любитівської, Гіркополонківської, Ветлівської і Буцинської ОТГ. Разом з тим план спроможних громад доповнено Липинською, Старочорторийською, Велимченською, Сереховичівською ОТГ. Також було змінено центр Гущанської громади та уточнено склад 22 територіальних громад.

Втретє зміни до «Перспективного плану формування територій громад Волинської області» вносились розпорядженням КМУ № 65-р від 13 лютого 2019 року. Зокрема, відповідно до цього рішення Перспективний план було доповнено Гіркополонківською, Гуто-Боровенською та Великоглушанською громадами, а з переліку спроможних громад було вилучено Дернівську, Кримненську, Полицівську та Світязьку ОТГ. Разом з тим у документі було уточнено склад 25 об’єднаних територіальних громад.

Остання редакція «Перспективного плану формування територій громад Волинської області», включаючи внесені зміни, налічує 73 ОТГ на території Волинської області.

Станом на 20 жовтня 2019 року на Волині утворено 53 ОТГ. У 51 з них уже відбулись перші вибори, ще у двох – вибори призначені на 22 грудня 2019 року. Найбільше ОТГ було утворено у Луцькому районі – 9, найменше – у Горохівському, Любешівському та Шацькому районах – по одній. В інших районах було утворено: у Ковельському районі – 6 ОТГ, у Володимир-Волинському, Іваничівському, Ківерцівському, Любомльському, Ратнівському та Старовижівському районах – по 4, у Локачинському районі – 3, у Маневицькому, Рожищенському, Турійському та Камінь-Каширському районах – по 2.

Найбільшою ОТГ за площею є Любешівська селищна громада (1 108,96 км2), найменшою – Липинська сільська ОТГ (46,28 км2). За кількістю населення найбільшою ОТГ є також Любешівська селищна громада (28 тис. 758 мешканців), найменшою – Смолигівська сільська ОТГ (1 тис. 941 мешканець).

Загалом процес децентралізації у Волинській області проходить на досить високому рівні. Частина новостворених ОТГ, де уже відбулись вибори два-три роки тому, на даний час мають уже свої «історії успіху». Такі громади як Зимнівська, Боратинська, Книгининівська, Павлівська помітно розвиваються. В ОТГ з’являються нові шкільні та позашкільні заклади, амбулаторії, ЦНАПИ тощо. Бюджет громад дозволяє реалізовувати в населених пунктах інфраструктурні проєкти, чого вони не мали змоги робити раніше.

Разом з тим процес децентралізації на Волині затягнувся через політичні причини, які досить гостро проявлялися на першому етапі. Окремі політичні сили, для прикладу, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», виступали з різкою критикою реформи і проти створення нових ОТГ. Гальмували процес і окремі керівники районних державних адміністрацій, які відчули близьку втрату повноважень, а також керівники міських, селищних та сільських рад, рейтинг підтримки населення яких не дозволяв їм очолити новостворені ОТГ.

Досить складно відбувається процес децентралізації у волинських містах, у тому числі в обласному центрі. На Волині станом на 20 жовтня утворено лише 3 міські ОТГ – Устилузьку, Любомльську та Ківерцівську (міст всього 11).

У Луцьку перші спроби об’єднатися з навколишніми селами були здійснені ще два роки тому, втім, переговорний процес не давав результатів. Причини ті ж самі – політичні. Нині навколо обласного центру утворилося уже п’ять спроможних громад. Так званою «білою плямою» залишається лише Прилуцька сільська рада, з якою і велись безуспішно переговори протягом двох років. Прилуцький сільський голова тричі ветував рішення ради про ініціативу об’єднання з Луцьком. У 2019 році керівникам Луцька та Прилуцького нарешті вдалось домовитись про об’єднання в єдину громаду. Відповідні рішення ухвалили на сесіях Луцької міської ради та Прилуцької сільської ради. 

Економічна ситуація

За інформацією Держстату, станом на початок 2019 року у Волинській області налічувалося 5 917 підприємств, у тому числі 12 великих, 314 середніх та 5 591 мале. Зокрема, 1 017 підприємств належать до галузі сільського, лісового та рибного господарства, 773 – промисловості, 435 – будівництва, 1 650 – роздрібної торгівлі, 369 – транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, 115 – тимчасового розміщення й організації харчування, 150 – інформації та телекомунікації, 39 – фінансової та страхової діяльності, 624 – операцій з нерухомим майном, 353 – професійної, наукової і технічної діяльності, 195 – адміністративного та допоміжного обслуговування, 28 – освіти, 69 – охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, 23 – мистецтва, спорту, розваг та відпочинку, 77 – інших галузей.

Найбільшими та найуспішнішими підприємствами області вважаються ті, які розвиваються завдяки вливанню іноземних інвестицій. З-поміж найуспішніших підприємств області можна назвати: «Модерн-Експо», «Гербор-Холдинг», «БРВ-Україна», «Стелла ПАК Україна», «Кромберг енд Шуберт Україна Лу», ПрАТ СП «ТЕРІХЕМ-ЛУЦЬК», «Кроноспан УА», ПрАТ «Волиньхолдинг», «СКФ Україна» тощо.

«Модерн-Експо» знають не лише в Луцьку, а й далеко поза його межами. Окрім головного офісу в Луцьку, існують представництва в Берліні, Парижі, Лондоні. У 1997 році луцький підприємець Петро Пилипюк та польський Богдан Лукасік, продовжуючи ділову співпрацю, започаткували польсько-українську компанію зі стартовим капіталом в 100 тисяч доларів. Підприємство виробляє скляні конструкції, вироби з ДСП та трубно-модульні конструкції для об'єктів торгівлі. 2017 рік приніс новий виток в розвитку холдингу, коли утворилось спільне підприємство «Modern-Expo». Керівник підприємства Петро Пилипюк є аполітичним.

GERBOR-Холдинг створене із залученням польських інвестицій, і як БРВ-Україна, дочірні підприємства, які входять в групу компаній BLACK RED WHITE (Республіка Польща) і виготовляє продукцію, використовуючи польські технології, розміри та дизайн. Компанія заснована в 1995 році. На сьогодні є одним з найбільших підприємств в Україні з виробництва меблів. Ця меблева фабрика займає вагоме місце серед українських виробників меблів і є одним з найбільших підприємств Володимира-Волинського. На сьогодні 40% продукції відвантажується для відправки за кордон. Керівник підприємства Олег Борбелюк брав участь у місцевих виборах від політичної партії «Сильна Україна».

ТзОВ «БРВ-Україна» – виробничий майданчик групи компаній Black Red White з Польщі. Стратегія розвитку ТзОВ «БРВ-Україна» полягає у впровадженні новітніх технологій, автоматизованого обладнання європейських виробників. ТзОВ «БРВ-Україна» засноване в травні 2002 року та діє на підставі Статуту товариства з обмеженою відповідальністю. Займається виготовленням корпусних меблів. За період існування на підприємстві проведена реконструкція виробництва шляхом придбання нового та модернізації діючого технологічного обладнання, запроваджуються прогресивні технології для економії енергоресурсів, покращення екологічних показників, зниження собівартості продукції і підвищення її рентабельності. Керівник підприємства Олександр Гоцка є аполітичним.

Компанія «Stella pack» була створена в 1994 році в Польщі в м. Любартов як торгова фірма. Зараз це об'єднання декількох виробничих, торговельних і логістичних компаній з виробництва і продажу товарів господарської групи. «Stella Pack» налічує 4 потужні заводи в Польщі й один в Україні, у місті Ківерці (поблизу м. Луцька). Саме у 2005 році було створено спільне українсько-польське підприємство під назвою «Стелла Пак Україна». Фірма добре відома і помітна на вітчизняному та зарубіжному ринках. Для подальшого заняття стійкої і стабільної позиції постійно йде контроль якості. Відповідно до своєї політики компанія «Stella pack» зобов’язується виконувати вимоги Сертифікату Стандарту європейської якості (ISO 9001: 2000), про що свідчить відповідне маркування на упаковці кожного продукту. Виготовляє в основному пакети для сміття, рукавички; харчову плівку та фольгу; серветки, губки; одноразовий посуд. Керівниця підприємства Ольга Окуневич є аполітичною.

«Кромберг енд Шуберт Україна Лу». Підприємство зі 100% іноземними інвестиціями. Тут виготовляють електричні бортові кабельні системи для автомобілів світового класу (Mercedes, Volkswagen, BMW, Audі). «Кромберг енд Шуберт» – це німецька компанія зі 100-літньою історією. На сьогодні більше 30 потужних заводів створюють 40 000 робочих місць у 18 країнах світу. В Україні «Кромберг енд Шуберт» веде успішний бізнес вже більше 10 років. Після успішної діяльності в Луцьку підприємство відкрило своє виробництво у Житомирі. Директор підприємства Славомір Качмарик не належить до жодної політичної сили, не є політиком.

ПрАТ СП «ТЕРІХЕМ-ЛУЦЬК». Є дочірньою компанією фінської компанії AB RANI PLAST та словацької компанії Chemosvit Ltd. Її історія розпочалась у травні 1995 року як виробника спеціальних БОПП плівок електротехнічного призначення. У 2017 році внаслідок юридичної реструктуризації ПрАТ СП «Теріхем-Луцьк» утворилися дві нові компанії: «Теріхем Тервакоскі» і «Татрафан». «Теріхем Тервакоскі» займатиметься виготовленням конденсаторної плівки, 100% їхньої продукції буде йти на експорт. «Татрафан» же взяв на себе напрямок виготовлення пакувальної плівки. Керівник підприємства Рудольф Крайняк є аполітичним.

«Кроноспан УА». Діяльність підприємства Kronospan UA починається з 2004 року, коли велика міжнародна компанія Kronospan приступила до будівництва заводу на території колишньої бавовняної фабрики в місті Нововолинську. За цей час була модернізована більша частина виробничих приміщень і побудовано кілька нових. На заводі встановлено високотехнологічне сучасне обладнання: чотири лінії ламінування ДСП, лінія з виробництва сирої ДСП і лінія з виробництва постформінгу. Kronospan UA завершив процес купівлі 47 га землі для розвитку виробництва.

ПрАТ «Волиньхолдинг». Є одним з найбільших і динамічних підприємств в Україні: за період своєї діяльності на ринку соусів та приправ компанія здобула лідируючу позицію. Основний бренд підприємства – ТМ «Торчин», під яким випускаються кетчупи, соуси, приправи, майонези. Після приєднання до групи Nestlé в Україні в 2003 році перед «Волиньхолдинг» відкрилися нові перспективи для розвитку. Були автоматизовані існуючі виробничі процеси, забезпечена сильна маркетингова підтримка, налагоджена нова система дистрибуції. У результаті придбання «Волиньхолдинг» було названо експертами найбільш успішним іноземним інвестиційним проєктом в Україні.

«СКФ Україна». Луцький підшипниковий завод спеціалізується на виробництві роликових, конічних і карданних підшипників, а також компонентів підшипників для заводів корпорації SKF. Товари SKF, вироблені в Україні, постачають у 40 країн світу. Найбільше експортують у Німеччину, Італію, Швецію, Бразилію, США, Японію. Керівник підприємства Богдан Волчок не є політичною особою.

З поміж інших підприємств є: заводи «Мотор» і «Богдан» (пов'язані із Петром Порошенком), кондитерська фабрика «Луцьккондитер», спирто-горілчаний комбінат, швейна фабрика, завод «Луцькпластмас», «Пан Курчак» (пов'язаний із народним депутатом VIII скликання Сергієм Мартиняком), ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» тощо.

Наймасштабнішими підприємствами Волинської області за кількістю працівників є: ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна Лу» – близько 4 тис. працівників, «Модерн-Експо» – близько 3 тис. працівників, ПАТ «СКФ України» – більше 1 тис. працівників, ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» – більше 1 тис. працівників, ТзОВ «Гербор-холдінг» – близько 1 тис. працівників та АПГ «Пан Курчак» – близько 700 працівників.

Серед підприємств, які сплатили найбільше податків у 2019 році, називають: ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна Лу», «Модерн-Експо», ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», ПрАТ «СКФ Україна», ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор», ПрАТ «Теремно хліб».

Головними бізнесовими групами Волинської області є «Континіум» в особі нардепа Степана Івахіва (пов’язаний із політичною партією «Європейська Солідарність») та «Приват» в особі Ігоря Палиці (очевидний зв’язок з партією «УКРОП»).

«Континіум». Головний актив фінансово-промислової групи «Континіум» – мережа автозаправок WOG. Серед іншого – «Херсонський нафтопереробний завод» та молочна сфера – Торговий дім «Континіум-Галичина», ТОВ «Комо-Україна», ТОВ «Комо-експорт», ТОВ «Клуб сиру» тощо. Також власник «Континіума» Степан Івахів є акціонером «Банку інвестицій та заощаджень». Із луцького бізнесу в «Континіума» – торгово-розважальний центр «Порт-City», який відкрили у 2014 році, витративши на будівництво 100 млн грн. Також – найбільша котельня у Луцьку на вул. Карбишева, яка обслуговує 40% міста. Наразі її орендує ДКП «Луцьктепло», сплачуючи в рік 8,8 млн грн.

Серед інших фінансових ресурсів, на які може розраховувати ця політична команда, – менш скромні вливання від місцевих бізнесменів. Приміром, бізнесмен і депутат Луцькради Андрій Покровський (колишній власник мережі гральних закладів «Альфа-казино»). Наразі серед його активів – розважальний комплекс «City-парк», кінотеатр «Промінь», ресторанно-готельний комплекс «Колобок», ТОВ «Сучасний Дім Плюс». Також – депутат міськради, віднедавна – голова фракції «Солідарності» Петро Нестерук (до 2015 року був директором луцької філії ТзОВ «Олександрія БліГ», що займалося продажем алкоголю; має відпочинковий маєток у Світязі «Нестер-хаус»). Обоє депутатів є мільйонерами згідно із деклараціями.

«Приват». Ігор Палиця – представник фінансово-промислової групи «Приват» Ігоря Коломойського, до якої, за неофіційними даними, входить понад сотня підприємств в Україні та світі. Зокрема, низка металургійних заводів у Дніпропетровській області, машинобудівних – в Одеській та акції у ПАТ «Укрнафта». Серед луцьких активів Палиці – центральний універмаг «Луцьк», футбольний клуб «Волинь», готель «Noble Boutiqe».

Основним ресурсом, через який Ігор Палиця використовує свій вплив на Волині, є його благодійний фонд (до 2016 року – «Новий Луцьк», тепер – «Тільки разом»). За п’ять років роботи фонд витратив 310 млн грн (з них за перші чотири роки роботи інвестували 152,8 млн грн лише у Луцьк).

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у Волинській області станом на  серпень 2019 року становила 8 747 грн, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4 173 грн). Порівняно з липнем 2019 року, розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 4,7%, а за останні 12 місяців (відносно серпня 2018 року) – збільшився на 17,2%.

У середньому за місяць одному працівнику в галузі сільського та лісового господарства було нараховано 8 817 грн, працівникам промисловості – 11 446 грн, у галузі будівництва – 9 692 грн, працівникам оптової та роздрібної торгівлі – 7 466 грн, працівникам транспортного, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності – 8 592 грн, тимчасового розміщення та організації харчування – 4 702 грн, у галузі інформації та телекомунікації – 8 007 грн, фінансової та страхової діяльності – 13 785 грн, операції з нерухомим майном – 6 711 грн, професійної, наукової та технічної діяльності – 7 076 грн, у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 5 825 грн, у сфері державного управління й оборони, соціального страхування – 13 877 грн, у сфері освіти – 6 581 грн, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 6 686 грн, у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку – 6 624 грн, у інших сферах – 6 365 грн.

Валовий регіональний продукт у Волинській області, за даними Держстату, становить 103,3. Валова додана вартість – 103,4, у тому числі сільське, лісове та рибне господарство – 103,7; добувна промисловість – 91,0; переробна промисловість – 101,5; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 101,7; будівництво – 101,0; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 104,4; транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 11 167; інші види економічної діяльності – 101,9.

Станом на вересень 2019 року до обласного бюджету надійшло 3 млрд 592 млн 600 тис. грн власних доходів. Крім того, із державного бюджету до загального фонду обласного бюджету надійшло 3 млрд 910 млн 800 тис. грн дотацій та субвенцій. Надходження податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та плати за землю, які є основними бюджетоутворюючими платежами місцевих бюджетів області, склали 2 млрд 317 млн 100 тис. грн, 400,5 млн грн та 322,5 млн грн відповідно.  За рахунок отриманих власних надходжень до обласного бюджету та трансфертів з державного бюджету станом на вересень 2019 року із загального фонду обласного бюджету було проведено видатків у обсязі 8 млрд 866 млн 500 тис. грн.

Щодо обласного центру та міст обласного значення, то за інформацією, оприлюдненою на офіційних сайтах рад, було отримано такі показники: станом на вересень 2019 року в Луцьку сума надходжень до бюджету становила 1 млрд 906 млн 300 тис. грн, а сума видатків – 1 мрд 867 млн грн; у місті Ковель сума надходжень – 783,7 млн, сума видатків – 783,7; у місті Володимирі-Волинському сума надходжень – 367,4 млн грн, сума видатків – 366,9 млн грн; у місті Нововолинську сума надходжень – 490 млн грн, сума видатків – 490 млн грн.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених в економіку Луцька за весь період інвестування, станом на 1 липня 2019 року становив 95,9 млн доларів США, або 448,9 доларів у розрахунку на одну особу. В області цей показник становить 276,8 дол. Загалом, іноземні інвестиції здійснювали партнери з понад 30 країн світу. Основними інвесторами економіки Луцька, на які припадало майже 94% загального обсягу прямих інвестицій, були нерезиденти з Кіпру, Швеції, Німеччини, Словаччини, Віргінських Островів (Брит.), Польщі.

Окрім Луцька, найбільший обсяг інвестицій закордонні інвестори спрямували у промислові підприємства міст Нововолинська, Ковеля, Володимира-Волинського та Ковельського і Луцького районів. У Іваничівському та Ківерцівському районах майже всі прямі іноземні інвестиції залучені у підприємства сільського, лісового та рибного господарства. У Камінь-Каширському та Старовижівському районах інвестиційно привабливими для іноземних інвесторів були підприємства оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, у Любомльському – підприємства транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, у Рожищенському – організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, у Маневицькому – підприємства, які забезпечують діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

Резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали, які мали місце в області у 2019 році

У 2019 році у Волинській області був лише один резонансний корупційний скандал, пов’язаний із позафракційним депутатом Луцької міської ради Євгенієм Ткачуком. Зокрема, 22 лютого 2019 року депутата Луцькради спіймали, коли він давав хабар в сумі 1 тис. 100 дол. США посадовцю управління Держпраці на Волині. Неправомірну вигоду депутат-підприємець надавав за ненакладення штрафів за використання праці найманих працівників у фірмі депутата без оформлення з ними трудового договору. Депутата викрили працівники СБУ і затримали.

24 лютого 2019 року Луцький міськрайонний суд визначив йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці. Захисники депутата подали апеляцію, в якій просили скасувати рішення і застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

4 березня 2019 року Апеляційний суд ухвалу Луцького міськрайонного суду скасував. Проте обрав депутату запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці із забороною залишати місце проживання в період з 22:00 до 07:00.

Під час слідства суд не знайшов складу злочину чи адміністративного правопорушення. Відтак, справу було закрито.

Нелегальний бізнес, який функціонує в області, в різних її частинах

На Волині діють прибуткові і водночас нелегальні види бізнесу – видобуток і збут бурштину, контрабанда цигарок, вирубка і контрабанда лісів, гральний бізнес, паливний бізнес, наркобізнес.

Незаконний видобуток та збут бурштину. На Волині протягом останніх двох років хоч і зменшились масштаби видобутку бурштину, втім, незаконний бізнес, пов’язаний із його збутом, усе ще актуальний. Найбільш гостро це питання стоїть у Маневицькому, Любешівському та Камінь-Каширському районах. За останніми відомостями Держекоінспекції станом на вересень 2019 року у Волинській області від видобутку бурштину постраждали майже 19 гектарів земель, з них 16 га – землі лісогосподарського призначення.

У Волинській області загальна площа порушених земель через незаконний видобуток бурштину становить 18,7 га, з яких 2,7 га землі сільськогосподарського призначення (землі запасу сільських рад), та 16,0 га землі лісогосподарського призначення (земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних підприємств «Маневицьке лісове господарство» та «Поліське лісове господарство» Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства).

Державною екологічною інспекцією у Волинській області спільно з правоохоронними органами протягом 2015-2016 років спільно з оперативними працівниками Маневицької районної поліції проведено 48 рейдів по попередженню незаконного видобутку бурштину та прийнято участь у двох операціях спільно з працівниками ГУНП у Волинській області з припинення незаконного видобутку. Загальна сума збитків, завданих державі пошкодженням дерев до ступеня припинення та неприпинення росту, становить 1 млн 61 тис. 580 грн.

Залишається актуальним питання незаконного збуту бурштину за кордоном. Польські митники періодично затримують осіб, які намагаються ввести на територію Республіки Польща «сонячний камінь» без необхідних документів. Один з найгучніших скандалів, пов'язаних із цим, трапився у травні 2019 року, коли польські митники затримали українців, що намагались переправити через кордон 1,3 тонн бурштину, а через три тижні – затримали інших контрабандистів із 400 кг бурштину. Загальна вартість бурштину, який намагались реалізувати, перевищує 200 млн грн.  

Контрабанда цигарок. Досить часто у волинських ЗМІ та на офіційних сайтах силових відомств з’являються повідомлення про затримання громадян України на кордоні з Республікою Польща, які нелегально перевозять цигарки для подальшого незаконного збуту. Масштаби такого незаконного бізнесу значно більші, ніж про це повідомляють правоохоронці, оскільки тисячі мешканців прикордонних сіл та містечок перетворили такий бізнес у щоденну роботу, за результатами якої не потрібно сплачувати податки.

У Волинській області мало не кожного дня на пунктах пропуску виявляють як окремих осіб, які перевозять через кордон по кілька блоків цигарок, так і автомобілі різних габаритів, де блоки цигарок знаходять вшитими у сидіння автомобілів, вмонтованими в каркас тощо. Держава недоотримує мільярди гривень щорічно через існування такого незаконного бізнесу.

Вирубка лісів та контрабанда. Незаконна вирубка лісів і подальша контрабанда високоякісної деревини під виглядом «дров» – один із найприбутковіших незаконних бізнесів на Волині. Волинські «дрова» продаються переважно деревообробним фірмам у Румунії, Угорщині та Республіці Білорусь. Найбільші обсяги дров вивозять господарства Держлісагентства України, яке донедавна очолював ексгубернатор Волині, депутат Волинської обласної ради із фракції «Європейська Солідарність» Володимир Бондар.

Оскільки третина території Волинської області вкрита лісами, а також на території області знаходиться 12 пропускних пунктів на кордоні з Республікою Польща та Республікою Білорусь, очевидно, що область є одним із лідерів щодо незаконної вирубки та контрабанди лісу. У всіх незалежних журналістських розслідуваннях зазначається, що вирубка і контрабанда лісу відбувається «під наглядом» Держлісагентства України. 

Гральний бізнес. Хоч гральний бізнес в Україні повністю заборонили 2009 року, після такого рішення Верховної Ради у Луцьку почали активно процвітати підпільні гральні заклади. «Ховаються» вони по всьому місту за вивісками «Спорт лото» та «Національна лотерея». Періодично правоохоронці спільно з ініціативними групами громадських активістів здійснюють рейди такими закладами, під час яких виявляють порушення та складають адміністративні протоколи.

У результаті проведених рейдів з'ясувалося, що у Луцьку є два види ігрових закладів. В одних є вихід в інтернет, але паралельно встановлена програма для гри, в інших – це одне ігрове місце, яке складається із системного блоку, монітора, клавіатури і мишки. На «системнику» встановлена лише одна ігрова програма. Коли вмикаєш комп’ютер, з’являється поле, куди потрібно ввести код. Код відвідувач отримує від адміністратора, попередньо сплативши йому гроші.

Паливний бізнес. На Волині діють десятки нелегальних АЗС, що продають дизпаливо на 2-5 гривень дешевше, ніж конкуренти, які працюють на законних підставах. Нелегальні АЗС були виявлені не лише у містах області, але і в дрібних селах фактично у всіх районах області.

Для прикладу, в ГУНП у Волинській області повідомляли, що 29 серпня 2019 року працівниками поліції було проведено обшуки на нелегальних АЗС, за результатами яких було виявлено та вилучено близько 6 000 літрів дизпалива та бензину, спецобладнання, гроші, банківські картки, які використовувалися для накопичення незаконного отриманих коштів, транспортні засоби, за допомогою яких здійснювалося перевезення пального та «чорнові» записи.

Правоохоронцям вдалось встановити, що пальне ввозилося до України поза митним контролем через один з міжнародних пунктів пропуску Волинської митниці ДФС транспортними засобами зі спеціально обладнаними штатними паливними баками (до слова, в сусідній Республіці Білорусь дизпаливо значно дешевше, ніж в Україні). За один рейс правопорушники могли перевезти від 400 до 800 літрів. У своїй злочинній діяльності вони використовували спеціально обладнані стаціонарні підпільні АЗС, на яких і відбувалася роздрібна торгівля паливом. В окремих випадках пальне реалізовувалося під замовлення – великими партіями для агропромислових підприємств, перевізникам та лісовим господарствам.

Наркобізнес. У Волинській області очевидним є процвітання наркобізнесу. Протягом 2019 року на офіційному сайті ГУ НП у Волинській області було виявлено близько 40 повідомлень про викриття та затримання наркоторговців, вилучення та знищення масштабних партій наркотичних речовин, протидію потраплянню наркотичних речовин на незаконні наркоринки. З’являлися і повідомлення про припинення діяльності цілих нарколабораторій.

Найбільш очевидним є наркобізнес у містах Нововолинську, Луцьку та Ковелі. Періодично у цих містах на стінах житлових будинків та на поштових скриньках мешканців з’являються електронні посилання, за якими можна зв’язатись із наркоторговцями. Також поліцейські викривали наркоторговців у Маневицькому, Ратнівському, Локачинському, Турійському, Старовижівському районах.

З травня по жовтень 2019 року Департамент протидії наркозлочинності у співпраці з іншими підрозділами ГУ НП у Волинській області провели щорічні оперативно-профілактичні заходи під умовною назвою «Мак». За інформацією Нацполіції на Волині цьогорічні результати стали рекордними за всю історію проведення операції. Поліцейські викрили наймасштабніші 375 га незаконних посівів нарковмісних рослин. Результатом стало недопущення витоку на нелегальний наркоринок 358 млн кущів наркосировини. Прибуток від збуту речовин міг скласти мільярди гривень.

Політична ситуація

Волинська обласна рада представлена 64 депутатами від 7 політичних сил. За результатами місцевих виборів 2015 року політична партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» отримала 17 мандатів, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 13, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 12, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 7, Радикальна партія Олега Ляшка – 6, «Об’єднання «Самопоміч» – 5, «Наш край» – 4.

Якщо порівнювати нинішній склад обласної ради із попереднім скликанням, то за результатами виборів 2010 року до ради потрапили тоді представники 12 політичних сил. Щоправда, змінилась рада і кількісно: у 2010 році було обрано 79 депутатів. Лідерами були політичні партії ВО «Батьківщина» (26 мандатів) та «Партія регіонів» (21 мандат). Разом з тим із політичних сил попереднього скликання в раду потрапила лише ВО «Свобода».

Луцька міська рада налічує 42 депутати. За результатами місцевих виборів 2015 року 17 мандатів отримали представники партії  «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», 8 мандатів – «Блок Петра Порошенка «Солідарність», 5 мандатів – Всеукраїнське об’єднання «Свобода», по 4 мандати – представники партій Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та «Об’єднання «Самопоміч», по 3 мандати – «Громадський рух «Народний контроль» та Радикальна партія Олега Ляшка.

У 2010 році до Луцької міської ради обрали 50 депутатів. Найбільше мандатів тоді отримала партія ВО «Батьківщина» – 24. Серед політичних партій, які представлені депутатами в раді VIІ, у раду VI скликання потрапила лише ВО «Свобода» (8 мандатів).

До Володимир-Волинської міської ради входить 34 депутати. У раді представлені 7 політичних партій. Зокрема, за результатами місцевих виборів 2015 року до ради потрапили: 8 представників партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», 7 представників партії «Об’єднання «Самопоміч», по 5 представників партій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», 4 представники партії «Наш край», 3 представники партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та 2 представники Радикальної партії Олега Ляшка.

Із нинішнього складу Володимир-Волинської міської ради у раді VI скликання були лише дві політичні сили – ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». «Батьківщина» за результатами виборів 2010 року отримала найбільше мандатів – 10, а «Свобода» – 4.

Ковельська міська рада налічує 36 депутатів, які представляють 7 політичних сил. Зокрема, за результатами виборів 2015 року до складу ради потрапили: 9 представників партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», 8 представників «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», по 5 представників партій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та «Об’єднання «Самопоміч», 4 представники партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», 3 представники Радикальної партії Олега Ляшка та 2 представники партії «Сила людей».

У порівнянні з результатами виборів 2015 року, у 2010 році також перемогла ВО «Батьківщина». Тоді політична сила отримала 19 мандатів. У радах обох скликань була також ВО «Свобода». У 2010 році політична сила отримала лише 2 мандати.

До складу Нововолинської міської ради входить 34 депутати. Серед них: по 6 представників партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», по 5 представників партій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та «Об’єднання «Самопоміч», 4 представники Радикальної партії Олега Ляшка, по 3 представники партій Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та «Громадянська позиція», 2 представники партії «Наш край».

Нововолинська міська рада VI скликання суттєво відрізнялася від нинішнього складу. За результатами виборів 2010 року до ради потрапили лише дві політичні сили з нинішнього складу: ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода». «Батьківщина» тоді отримала найбільше мандатів – 17, а «Свобода», як і в нинішньому складі, – 3.

Тип

Назва міста/обласної ради

Всього депутатів

Назва партії

Кількість мандатів

Кількість чоловіків

Кількість жінок

Обласна рада

Волинська

64

УКРОП

17

13

4

     

Солідарність

13

13

0

     

Батьківщина

12

9

3

     

Свобода

7

7

0

     

Радикальна партія

6

6

0

     

Об'єднання Самопоміч

5

5

0

     

Наш край

4

4

0

             

Міська рада

Луцька

42

УКРОП

15

11

4

     

Солідарність

8

7

1

     

Свобода

5

5

0

     

Батьківщина

4

3

1

     

Об'єднання Самопоміч

4

2

2

     

Народний контроль

3

2

1

     

Радикальна партія

3

3

0

             

Міська рада

Володимир-Волинська

34

Солідарність

8

7

1

     

Об'єднання Самопоміч

7

7

0

     

Батьківщина

5

5

0

     

УКРОП

5

4

1

     

Наш край

4

4

0

     

Свобода

3

2

1

     

Радикальна партія

2

2

0

             

Міська рада

Ковельська

36

Батьківщина

9

7

2

     

Солідарність

8

5

3

     

УКРОП

5

3

2

     

Об'єднання Самопоміч

5

5

0

     

Свобода

4

4

0

     

Радикальна партія

3

2

1

     

Сила людей

2

1

1

             

Міська рада

Нововолинська

34

Солідарність

6

6

0

     

Батьківщина

6

4

2

     

УКРОП

5

5

1

     

Об'єднання Самопоміч

5

4

1

     

Радикальна партія

4

4

0

     

Свобода

3

2

1

     

Громадянська позиція

3

3

0

     

Наш край

2

2

0

Станом на жовтень 2019 року в обласній раді та в радах міст обласного значення найбільше представлені політичні партії: «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», «Об’єднання «Самопоміч» та Всеукраїнське об’єднання «Свобода».

Політична партія «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» в даний час контролює обласну раду, а також намагається втримати контроль в Луцькій міській раді, де «укропівці» отримали владу після смерті Луцького міського голови Миколи Романюка. Головою Волинської обласної ради донедавна був Ігор Палиця, втім, отримавши перемогу на парламентських виборах 21 липня 2019 року, змінив цю посаду на мандат нардепа. Відтак, керівницею Волинської обласної ради було обрано представницю партії «УКРОП» Ірину Вахович.

Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» має стабільний рейтинг на рівні 10% в області і намагається усіма силами протистояти бізнесово-політичній структурі «Приват». За часів президентства Петра Порошенка ця політична сила контролювала посаду голови обласної державної адміністрації, намагалась нав’язати конкуренцію за владу в області «УКРОП». Втім, після президентських виборів 31 березня 2019 року, голову ОДА Олександра Савченка було звільнено. Новообраний Президент Володимир Зеленський ще не призначив кандидатури на цю посаду, відтак, нині тимчасово виконує обов’язки голови ОДА аполітичний Олександр Киричук.

На Волині нестабільною є ситуація всередині політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Якщо на центральному рівні керівниця партії Юлія Тимошенко співпрацює з «укропівцями», то на регіональному рівні така співпраця є лише в Луцькій міській раді. У іншому місті обласного значення – Ковелі – ситуація зовсім інша. Ковельський міський голова є представником політичної партії «Батьківщина» і контролює ситуацію в місті й в міській раді. А представники фракції «УКРОП» у міськраді послідовно виступають з гострою критикою влади в місті.

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода» є найбільш стабільною політичною силою в області. Партія не вв’язується у скандали, уникає конфліктів, помірно критикує владу. Має стабільний рейтинг на рівні 5-6% в регіоні. Ця політсила активна, бере участь у всіх виборах, поступово нарощує електоральну підтримку. Фракція ВО «Свобода» у Волинській обласній раді співпрацює з домінуючою партією «УКРОП». Завдяки своїй лояльності до політики лідируючої політсили, ВО «Свобода» отримала посаду першого заступника голови Волинської обласної ради. Разом з тим у Луцькій міській раді партія «Свобода» знаходиться в опозиції до партії «УКРОП».

На Волині відомий лише один випадок спроби відкликання п’яти депутатів Луцької міської ради. Цей процес розпочався у 2017 році і безрезультатно завершився у 2018 році.

Ініціативна група лучан на чолі з представниками партії «БПП «Солідарність» розпочала процес відкликання п’яти депутатів Луцької міської ради, а саме: Аркадія Соломатіна, Костянтина Петрочука і Сергія Булу (ексдепутати Радикальної партії Олега Ляшка, а нині позафракційні), Євгенія Ткачука та Олександра Козлюка (ексдепутати від «БПП «Солідарність», нині позафракційні) за конкретне порушення закону – підтримку рішення міськради, яке визнане судом таким, що прийняте з порушеннями чинного законодавства України. Таким, за версією ініціаторів відкликання, визнали рішення, які призвели до усунення із  посади секретаря Луцькради, представниці «Об’єднання «Самопоміч» Юлії Вусенко і заміну її на представника фракції «УКРОП» Ігоря Поліщука. Посада важлива, бо поки в Луцьку немає міського голови (з лютого 2017-го року), секретар виконує обов'язки, тобто формально є найвпливовішою людиною в міськраді.

Ініціативну групу з відкликання депутатів створили під час зборів 427 лучан у актовому залі заводу «Богдан». Таку цифру зафіксували відповідним протоколом зборів. Уже на цьому етапі до процедури виникли перші «запитання», оскільки завод належить людям, пов'язаним із тодішнім Президентом Петром Порошенком та його партією «Солідарність».

Під час цих зборів 10 липня 2017 року створили ініціативну групу з 93 осіб, яка збирала підписи у наметах на вулицях Луцька на спеціально сформованих та завірених підписних листах. Загалом до 30 липня у наметах на вулицях Луцька зібрали більше 1 500 підписів за відкликання кожного з 5 депутатів. Це 210 заповнених підписних листів. Із ними ініціативна група звернулася до Луцької міської виборчої комісії, де почався наступний етап цього процесу.

Під час численних спроб скликати засідання ТВК, окремі представники виборчої комісії саботували роботу, не з’являючись на засідання. У таких умовах ТВК знайшла формальну причину для припинення процесу відкликання депутатів: комісія нібито не може перевірити достовірність даних громадян, які підписувалися, а самі підписні листи нібито складені неправильно. Координатори ініціативної групи подали до суду з проханням скасувати рішення ТВК.

Боротьба за те, чи правомірним було рішення міської виборчої комісії, тривала у судах трьох інстанцій. Волинський окружний адміністративний суд 27 жовтня 2017 року відмовився скасувати рішення комісії. 25 січня 2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд залишив таке рішення без зміни. Після цього публічні розмови про відкликання припинилися. Суд вищої інстанції – Верховний Суд – 25 квітня 2018 року частково задовольнив касаційну скаргу та визнав її протиправною, а також постановив скасувати постанову Луцької міської виборчої комісії від 21 серпня 2017 року №2 «Про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Луцької міської ради Волинської області». Втім, суд не зобов'язав комісію ухвалити якесь інше рішення.

Виконувати рішення суду ТВК не поспішала, кілька разів намагалась скликати засідання, втім, вони не відбувались через відсутність кворуму. 7 червня 2018 року, зібравшись на засідання, члени ТВК 11 голосами прийняли повторне рішення щодо припинення процедури відкликання депутатів. Ще 7 членів ТВК проголосували проти такого рішення.

Під час президентських виборів 2019 року в усіх територіальних виборчих округах Волинської області перемогу здобув Володимир Зеленський. У виборчому окрузі № 19 за нього проголосували 87 тис. 278 виборців (68,47%), а за його опонента Петра Порошенка – 25 тис. 165 виборців (28,83%); у виборчому окрузі № 20 за Володимира Зеленського – 102 тис. 654 виборці (60,91%), за Петра Порошенка – 37 тис. 812 виборців (36,83%); у виборчому окрузі № 21 за Володимира Зеленського – 96 тис. 900 виборців (67,4%), за Петра Порошенка – 29 тис. 18 виборців (29,94%); у виборчому окрузі № 22 за Володимира Зеленського – 102 тис. 409 виборців (58,9%), за Петра Порошенка – 38 тис. 852 виборці (37,93%); у виборчому окрузі № 23 за Володимира Зеленського – 100 тис. 189 виборців, за Петра Порошенка – 35 тис. 419 виборців (35,35%).

Щодо активності виборців під час президентських виборів, то найактивнішими вони були у виборчому окрузі № 22 – 66,51%, найменш активними – у виборчому окрузі № 19 – 62,63%. Разом з тим у виборчому окрузі № 20 проголосувало 65,2% виборців, у виборчому окрузі № 21 – 63,65% виборців, у виборчому окрузі № 23 – 63,13% виборців.

У порівнянні з виборами 2014 року, ситуація у всіх округах на Волині кардинально змінилась, оскільки під час минулих виборів у п’яти округах переміг Петро Порошенко. У виборчому окрузі № 19 він отримав 51,2% підтримки, у виборчому окрузі № 20 – 53,44%, у виборчому окрузі № 21 – 51,42%, у виборчому окрузі № 22 – 58,33%, у виборчому окрузі № 23 – 47,42%.

Щодо активності волинян під час виборів Президента України 2014 року, то у порівнянні з виборами 2019 року вона була нижчою лише у виборчому окрузі № 19 і становила 58,87%. У решті округів, навпаки, була вищою. Зокрема, у виборчому окрузі № 20 проголосувало тоді 78,25% виборців, у виборчому окрузі № 21 – 71,23%, у виборчому окрузі № 22 – 75,63%, у виборчому окрузі № 23 – 73,92%.

Під час виборів 2019 року у багатомандатному виборчому окрузі на Волині перемогла політична партія «Слуга народу», за яку проголосувало 164 тис. 771 виборець (41,76%). Друге місце посіла партія ВО «Батьківщина» із результатом 51 тис. 628 голосів виборців (13,08%). Третє місце дісталось партії «Європейська Солідарність» із результатом 31 тис. 680 голосів виборців (8,02%). Решта політичних партій отримала такі результати: Радикальна партія Олега Ляшка – 31 тис. 34 голоси виборців (7,86%), політична партія «Голос» – 27 тис. 492 голоси виборців (6,96%), «Сила і честь» – 19 тис. 724 (4,99%), ВО «Свобода» – 15 тис. 219 (3,85%), «Опозиційна платформа – За життя» – 14 тис. 923 (3,78%), «Українська стратегія Гройсмана» – 14 тис. 815 (3,75%), «Громадянська позиція» – 5 тис. 29 (1,27%), «Опозиційний блок» – 3 тис. 270 (0,82%), «Партія Зелених України» – 3 тис. 4 голоси (0,76%), «Об’єднання «Самопоміч» – 2 тис. 964 (0,75%), «Партія Шарія» – 2 тис. 895 (0,73%), Аграрна партія України – 1 тис. 682 (0,42%), «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі» – 1 тис. 560 (0,39%), «Сила права» – 686 голосів (0,17%), «Сила людей» – 667 голосів (0,16%), «Патріот» – 594 голоси (0,15%), «Соціальна справедливість» – 452 голоси (0,11%), «Незалежність» – 231 голос (0,05%), ВО «Факел» – 221 голос (0,05%).

Щодо активності виборців під час парламентських виборів 2019 року, то найактивнішими вони були у виборчому окрузі № 20 – 55,73%, найменш активними – у виборчому окрузі № 21 – 50,56%. Разом з тим у виборчому окрузі № 19 проголосувало 51,03% виборців, у виборчому окрузі № 22 – 52,77% виборців, у виборчому окрузі № 23 – 51,04% виборців.

Якщо порівнювати із виборами 2014 року, то за результатами голосування у багатомандатному виборчому окрузі у Волинській області 5% бар’єр подолали 6 політичних сил: політична партія «Народний фронт» із результатом 165 тис. 410 голосів виборців (33,22%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 84 тис. 119 (16,89%), «Об’єднання «Самопоміч» – 57 тис. 092 (11,46%), Радикальна партія Олега Ляшка – 48 тис. 325 (9,7%), ВО «Батьківщина» – 37 тис. 253 (7,48%) та ВО «Свобода» – 31 тис. 764 (6,38%).

Активність волинян під час парламентських виборів 2014 року була найвищою у виборчому окрузі № 20 і становила 67,59%, найнижчою – у виборчому окрузі № 21 – 61,82%. У решті округів активність була такою: у виборчому окрузі № 19 проголосувало 67,59% виборців, у виборчому окрузі № 22 – 64,65%, у виборчому окрузі № 23 – 66,34%.

У Волинській області після парламентських виборів 2019 року ситуація в мажоритарних округах не надто змінилась. Переможцями стали одразу троє кандидатів-мажоритарників, які на момент виборів 21 липня 2019 року уже мали статус нардепа. Йдеться про народних депутатів: у виборчому окрузі № 19 Ігоря Гузя (2014 рік – «Народний фронт», 2015 рік – позафракційний, безпартійний), у виборчому окрузі № 21 Степана Івахіва (2014 рік, 2019 рік – позафракційний, безпартійний) та у виборчому окрузі № 23 Ірину Констанкевич (2014 р. – «УКРОП», 2015 рік – безпартійна, позафракційна). Разом з тим у виборчому окрузі № 20 замість Сергія Мартиняка (у 2014 році – безпартійний, позафракційний) виборці обрали Вячеслава Рубльова (ексголова фракції «УКРОП» в обласній раді, обраний від «Слуги народу»). Зміни відбулись і у виборчому окрузі №22. Тут замість Ігоря Лапіна (2014 рік – безпартійний, фракція «Народний фронт», 2019 рік – «Європейська Солідарність») було обрано Ігоря Палицю (ексголова обласної ради від фракції «УКРОП», 2019 рік – безпартійний, позафракційний).

За результатами виборів 2019 року в окрузі № 19 Ігор Гузь отримав 41 тис. 106 голосів виборців (59,7%), обігнавши представника «Слуги народу» Назара Мисковця, який здобув 11 тис. 380 голосів (16,52%). У виборчому окрузі № 20 Вячеслав Рубльов переміг з результатом 36 тис. 93 голоси (42,15%), залишивши позаду самовисуванця Сергія Мартиняка, який одержав 17 тис. 752 голоси (20,73%). У виборчому окрузі № 21 перемогу здобув Степан Івахів, отримавши 33 тис. 560 голосів (44,89%) і обігнав найближчого конкурента від партії «Слуга народу» Андрія Лева – 18 тис. 862 голоси (25,22%). У виборчому окрузі № 22 (Луцьк) найбільшу кількість голосів отримав Ігор Палиця – 29 тис. 157 (37,18%), а другу сходинку посів кандидат від «Слуги народу» Сергій Пісачук з результатом 21 тис. 368 (27,24%). У виборчому окрузі № 23 перемогла Ірина Констанкевич, отримавши 38 тис. 672 голоси (48,94%), другу сходинку посів представник «Слуги народу» Максим Приймачук з результатом 24 тис. 678 (31,23%).

За результатами виборів 2014 року Ігор Гузь отримав 27 тис. 243 голоси виборців (30,69%), Сергій Мартиняк – 36 тис. 648 (35,24%), Степан Івахів – 59 тис. 706 (63,49%), Ігор Лапін – 24 тис. 245 (24,24%), Ігор Єремеєв – 41 тис. 988 (40,9%). Під час виборів 2014 року Ірина Констанкевич брала в них участь як кандидатка у виборчому окрузі № 22 і здобула 24 тис. 217 (24,21%) голосів виборців. Після смерті Ігоря Єремеєва Ірина Констанкевич перемогла на проміжних виборах 2016 року у виборчому окрузі № 23 з результатом 44 тис. 123 (57,42%).

У Верховну Раду України IX скликання за результатами виборів 2019 року, як і в 2014 році, потрапило загалом п’ять мажоритарників та один представник області за списком. У 2014 році це був представник партії «Народний фронт» Юрій Савчук. У нинішньому складі – представник партії «Слуга народу» Валерій Стернійчук.

Зміна Президента України у 2019 році у Волинській області позначилась деякими кадровими ротаціями у ключових структурах та відомствах. 11 червня 2019 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 363/2019 було звільнено з посади Голови Волинської обласної державної адміністрації Олександра Савченка. Нового очільника області станом на 29 листопада 2019 року призначено не було, відтак, тимчасовим в. о. голови ОДА було призначено Указом Президента України № 378/2019 безпартійного Олександра Киричука.

Деякі зміни на Волині відбулись і на районному рівні. Розпорядженнями Президента України вибірково було звільнено 11 з 16 голів районних державних адміністрацій. Зокрема, відповідно до Розпорядження № 89/2019-рп Президент звільнив голову Володимир-Волинської РДА Наталію Василець; Розпорядженням № 90/2019-рп – голову Горохівської РДА Юлію Гринчук; Розпорядженням № 91/2019-рп – голову Ківерцівської РДА Валерія Ткачука; Розпорядженням № 92/2019-рп – голову Ковельської РДА Віктора Козака; Розпорядженням № 93/2019-рп – голову Ратнівської РДА Андрія Харламповича; Розпорядженням № 94/2019-рп – голову Старовижівської РДА Анатолія Бринчука; Розпорядженням № 95/2019-рп – голову Турійської РДА Ореста Василишина; Розпорядженням № 96/2019-рп – голову Шацької РДА Василя Голядинця; Розпорядженням № 147/2019-рп – голову Іваничівської РДА Лілію Кревську; Розпорядженням № 228/2019-рп – голову Камінь-Каширської РДА Валерія Дунайчука; Розпорядженням № 277/2019-рп – голову Маневицької РДА Андрія Линдюка. Призначено на ці посади станом на 29 листопада року нікого не було.

В системі правоохоронних органів у Волинській області відбулись зміни керівництва СБУ та Прокуратури. Зокрема, відповідно до Указу Президента України № 395/2019 було звільнено з посади начальника Управління СБУ у Волинській області Юрія Фелонюка. На цю посаду нової кандидатури призначено не було. Разом з тим Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка 6 вересня 2019 року своїм наказом звільнив з посади начальника обласної Прокуратури на Волині Віктора Швидкого. Нового керівника Прокуратури в області призначено не було. Станом на 29 листопада 2019 року на посаді залишається керівник ГУ НП у Волинській області Петро Шпига.

Щодо Волинської митниці, то екскерівник Віктор Кривіцький сам написав заяву на звільнення ще у липні 2019 року. До цього часу нового керівника призначено не було. Виконує обов’язки керівника Олександр Шавлак.

У Волинській області після зміни центрального керівництва влади особливих змін не відбулось в області. Було звільнено голову Волинської ОДА, голів РДА, втім, публічної негативної чи позитивної реакції на такі дії помітно не було. Відповідні процеси не супроводжувались конфліктами, звільнені керівники не намагались оскаржувати такі рішення в суді.

Про співпрацю чи конфлікти між керівниками різних структур на Волині та центральним керівництвом влади складно говорити, оскільки в публічному просторі не відчувається ні комунікації між ними, ні гострих конфліктів. Протягом останнього місяця обговорюваними темами в області, як і у всій Україні, були «формула Штайнмаєра» та «ринок землі».

6 жовтня 2019 року під стінами Волинської обласної ради відбулась протестна акція «Ні капітуляції». Організаторами акції були представники партій ВО «Свобода» та «Громадський рух «Народний контроль» спільно з представниками Національного корпусу та Національних дружин. Вони вимагали не підтримувати так звану «формулу Штайнмаєра». Депутат Волинської обласної ради, експерший заступник голови Волинської обласної ради, представник фракції «Свобода» Олександр Пирожик зареєстрував проєкт рішення про звернення до голови Верховної Ради України та Президента України щодо недопущення капітуляції України за «формулою Штайнмаєра».

У понеділок, 7 жовтня, організатори акції прийшли до голови Волинської обласної ради з проханням скликати позачергову сесію та розглянути зареєстрований проєкт рішення. Після обрання ексголови Волинської обласної ради народним депутатом відбулись зміни керівництва у Волиньраді. Замість Ігоря Палиці цю посаду отримала представниця «УКРОПУ» Ірина Вахович. Новообрана голова не погодилась скликати позачергову сесію, заявивши, що у проєкті рішення немає ніякої конкретики.

Разом з тим депутати Луцької міської ради від фракцій ВО «Свобода» та «Громадський рух «Народний контроль» ініціювали скликання позачергової сесії Луцької міської ради. Вони підготували два проєкти рішень: і про звернення до керівництва країни щодо недопущення капітуляції за «формулою Штайнмаєра», і про недопущення відкриття «ринку землі».

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок Волинської області складається із:

1) трьох ключових телеканалів: НСТУ «Волинська регіональна дирекція – UA:Волинь», «12 канал» і ТРК «Аверс», а також двох міських телеканалів ВВАТМ «Володимир» та «Студія телебачення Нововолинська»;

2) чотирьох радіостанцій: НТКУ «UA:Українське радіо Луцьк», «СіД FM», ТзОВ «Радіо-нова», КПТРК «Бурштиновий шлях»;

3) п’яти обласних друкованих видань: «Волинь-нова», «Волинські новини», «Вісник+К», «Волинська газета», «Твій вибір»;

4) п’яти міських друкованих видань: «Луцький замок» (Луцьк), «Наше місто» (Нововолинськ), «Ковель сьогодні» (Ковель), «Місто вечірнє» (Володимир-Волинський), «Рожищанин» (Рожище);

5) 17 районних друкованих видань: «Вісті Ковельщини» (Ковель), «Слово правди» (Володимир-Волинський), «Горохівський вісник» (Горохів), «Колос» (Іваничі), «Полісся» (Камінь-Каширський), «Селянське життя» (Локачі), «Слава праці плюс» (Луцьк), «Наше життя» (Любомль), «Нове життя» (Любешів), «Нова доба» (Маневичі), «Наш край» (Рожище), «Ратнівщина» (Ратне), «Сільські новини» (Стара Вижівка), «Народне слово» (Турійськ), «Шацький край» (Шацьк), «Новий погляд» (Любомль);

6) більше 20 онлайн-ЗМІ, серед яких: «ВолиньPost», «Конкурент», «Волинські новини», «Волинська правда», «Район.in.ua», «Волинь 24», «Волинське Агентство Розслідувань», «Перший канал соціальних новин», «Волинь.Online», «Таблоїд Волині», «Відомості», «0332.ua», «Під прицілом», «Твій портал», «Буг», «Кордон», «Володимир медіа», «Волинь.info», «ПроКовель», «Нововолинський інформаційний портал», «Нововолинськ діловий», «Ківерцівський районний інформаційний портал», «Ківерці.Online».

Найрейтинговіші ЗМІ Волині поділені між двома фінансово-промисловими групами «Континіум» та «Приват». Власниками більшості з них є народні депутати Степан Івахів та Ігор Палиця, або наближені до них особи. Першому приписують «12 канал», «Таблоїд Волині», «Волинь 24», «ВолиньPost», «Конкурент», другому – ТРК «Аверс», «Волинські новини», «Волинська правда», «Під прицілом», «Твій вибір». Разом з тим очевидною є причетність іншого нардепа – Ігоря Гузя до видань «Буг» та «Кордон», а екснардепа Ігоря Лапіна – до видання «Волинське Агентство Розслідувань». Підтвердженням цього є контент. Особливо помітною була прихильність ЗМІ до тих чи інших осіб у період виборів, коли ЗМІ розміщували відверту «джинсу» на користь кандидатів без необхідного маркування. Серед незалежних ЗМІ в області – лише НСТУ «Волинська регіональна дирекція – UA:Волинь», НТКУ «UA:Українське радіо Луцьк» та газета «Волинь-нова».

У Волинській області найпопулярнішою соціальною мережею є Facebook. Більшість політиків, народних депутатів та депутатів рівня обласної ради та рад міст обласного значення мають свої особисті сторінки у соцмережі. Facebook для волинських депутатів є інструментом комунікації з виборцями та оперативного звітування перед ними про результати своєї роботи.

Найпопулярнішими групами серед волинян у соцмережі Facebook, де розміщують інформацію, що стосується усієї Волинської області, є: «Волинь» (85 тис. 190 підписників), «Я люблю Волинь» (52 тис. 855 підписників), «Актуальна Волинь» (32 тис. 37 підписників), «Що? Де? Коли?» – група, де розміщують виключно анонси подій (3 тис. 340 підписників), «Контролюй волинських депутатів» – у цій групі публікують інформацію виключно про роботу депутатів різних рівнів та про скандали, корупційні схеми, з якими пов’язані депутати (2 тис. 789 підписників), «Вибори на Волині» – тематична група, якою користуються переважно громадські діячі та журналісти, інші особи, які цікавляться виборами (762 підписники).

Міста обласного значення мають свої групи, зі своєю міською аудиторією. Найпопулярнішими групами, пов’язаними із життям міста Луцька, є: «Теревені про Луцьк» (138 тис. 323 підписники) та «Наш Луцьк» (60 тис. 820 підписників). Наймасштабнішою за аудиторією групою мешканців Нововолинська є група «Нововолинськ» (9 тис. 379 підписників). У Ковелі такою групою є «Ковель онлайн» (3 тис. 153 підписники), а у Володимирі-Волинському найбільшою популярністю користується група «Володимир-Волинський. Офіційна сторінка міста» (1 тис. 996 підписників).

Щодо інших соціальних мереж як, наприклад, Instagram чи Telegram, то на Волині вони не є популярними в плані створення тематичних міських чи обласних груп. В цих соцмережах створені сторінки лише провідних волинських медіа. Втім такої популярності, як у Facebook, у них немає. Канали на Youtube аналогічно не є популярними на Волині. Шляхом моніторингу було виявлено лише один канал, пов’язаний із областю – «Волинь». Він має лише 358 підписників. На каналі можна знайти відео переважно на культурну тематику.

Протягом виборчих процесів з президентських та парламентських виборів 2019 року фактично всі ключові політичні сили та кандидати-мажоритарники використовували мережу Facebook для здійснення передвиборної агітації. Найчастіше таким інструментом користувались політичні партії «Слуга народу», «Європейська Солідарність», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Громадянська позиція», «Об’єднання «Самопоміч», рідше – політична партія «Голос», «Опозиційна платформа – За життя» та «Українська стратегія Гройсмана».

Разом з тим у мережі Facebook було виявлено 137 фактів використання проплаченої політичної реклами з офіційних сторінок трьох політичних сил та трьох мажоритаників – висуванців партій. Йдеться про політичні партії «Слуга народу», «Європейська Солідарність» і «Об’єднання «Самопоміч», а також  кандидатів-мажоритарників від партії «Слуга народу».

Зі сторінки «Слуга народу – команда Зеленського в Луцьку» у Facebook протягом виборчого процесу з президентських виборів було проплачено 5 рекламних повідомлень невідомої вартості. Зокрема, у січні 2019 року було запущено рекламні повідомлення «Нововолинськ, змінимо країну разом! Приєднуйся до Зе!команди у Луцьку!», «Ковель, змінимо країну разом! Приєднуйся до Зе!команди у Луцьку!» та «Володимир-Волинський, змінимо країну разом! Приєднуйся до Зе!команди у Луцьку!». Також дві реклами були запущені у березні 2019 року: «Допоможи Зе!команді захистити голоси волинян» та «Стань офіційним спостерігачем і захисти свій вибір».

Окрему рекламну кампанію у Facebook вели мажоритарники від «Слуги народу». Зокрема, кандидати в округах № 22 та № 23 Сергій Пісачук та Максим Приймачук зі своїх сторінок «Сергій Пісачук – слуга народу» та «Слуга народу – Максим Приймачук – округ 23» проплатили рекламу в липні 2019 року вартістю по 100 дол. США у кожного. Натомість кандидат від «Слуги народу» у виборчому окрузі № 20 Вячеслав Рубльов витратив на рекламу у Facebook 1 тис. 503 дол. США. На ці кошти він рекламував 94 матеріали зі своєї сторінки кандидата «Слуга народу – Вячеслав Рубльов – округ 20».

Починаючи з листопада 2018 року до кінця липня 2019 року зі сторінки у Facebook «Волинь.Солідарність» було проплачено  21 рекламу на загальну суму 725 дол. США. Рекламні повідомлення стосувались як передвиборної кампанії з президентських виборів, так і парламентських 2019 року.

Протягом січня-березня 2019 року зі сторінки «Об’єднання «Самопоміч» – Волинь» було проплачено 7 рекламних матеріалів у мережі Facebook, їх вартість невідома.

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Волинській області налічується більше двох сотень громадських організацій. 150 з них висловлюють бажання входити до Громадських рад при різних органах влади. Втім активно діючих організацій, які впливають чи можуть в перспективі впливати на політичну ситуацію в регіоні – одиниці. Майже 100% з них зосереджені в обласному центрі. Серед таких можна назвати:

  • «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» (Михайло Наход) – незалежна громадська організація, яка об’єктивно висвітлює інформацію про політичну ситуацію в області, перебіг та результати виборів, політичні прогнози.
  • ГО «Гендерний центр» (Оксана Ярош) – організація, яка в своїй діяльності зорієнтована на питаннях гендерного балансу в політиці.
  • «Молодіжна платформа» (Захар Ткачук) – громадська організація, яка займається залученням молоді до суспільних процесів.
  • Громадський рух «Свідомі» (Андрій Покровський) – організація, яку заснував три роки тому депутат Луцької міської ради від «Солідарності» Андрій Покровський. У даний час використовується для залучення молоді до громадсько-політичних процесів, втім, уже зареєстрована в органах Юстиції місцева політична партія з ідентичною назвою.
  • Офіс реформ (Анатолій Пархом’юк) – організація, яка займається питаннями децентралізації на Волині. Очолює колишній депутат Луцької міської ради, втім організація не носить політичного характеру. Нині організація займається процесом децентралізації на Волині, співпрацюючи з регіональним відділенням Асоціації міст України та Центром розвитку місцевого самоврядування.
  • Волинський інститут права (Ірина Гайдучик) – громадська організація, пріоритетними напрямками діяльності якої є підтримка інституційного розвитку організацій громадянського суспільства, стратегічне планування розвитку громад із використанням інструментів громадянської участі, захист прав та законних інтересів громадян.

В області також діють представництва всеукраїнських громадських організацій, які так само впливають на формування електоральних поглядів та політичний клімат у регіоні. Зокрема, це Громадянська мережа ОПОРА, Центр UA, Інститут Республіка та Комітет Виборців України. 

Досить поширеною на Волині є робота місцевих асоціацій. Зокрема, в області ефективно діють регіональні представництва Асоціації міст України,  Асоціації відкритих міст та Асоціації енергоефективних міст, а також розвиваються Асоціація органів місцевого самоврядування «Прибужжя», Асоціація ОТГ Волині тощо.

Втім найпоширенішим явищем у волинській політиці є діяльність благодійних організацій, створених з ініціативи народних депутатів. Зокрема, Фонд Ігоря Гузя «Прибужжя» (діє в окрузі народного депутата), Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» (діє по всій території області, а найбільше використовують його нардепи Ігор Палиця та Ірина Констанкевич для власного піару в своїх округах), Фонд Степана Івахіва «Патріоти Волині», фонд Сергія Мартиняка «Європейський вектор» та ініціатива фонду – проєкт «Свої». Усі вони надають фінансову підтримку волинянам у межах мінігрантів на розвиток інфраструктури в населених пунктах (ремонт шкіл, садочків, лікарень, встановлення дитячих майданчиків, футбольних полів, інших інфраструктурних об’єктів, проведення культурних заходів).

Протягом останнього року у Луцьку відбувся лише один резонансний захід – протестна акція «Ні капітуляції», яка відбулась 6 жовтня під стінами Волинської обласної ради. Організаторами акції були представники партій ВО «Свобода» та «Громадський рух «Народний контроль» спільно з представниками Національного корпусу та Національних дружин.

Напередодні пікету Волинської обласної ради був створений Волинський комітет протидії капітуляції, до якого увійшли представники громадських організацій, а також депутати Волинської обласної та Луцької міської рад із фракцій ВО «Свобода» та «Громадський рух «Народний контроль».

Під час заходу пікетувальники озвучили основні вимоги: за жодних умов не допустити надання «особливого статусу» окупованим територіям ні за т. зв. «формулою Штайнмаєра», ні шляхом внесення змін до законодавства України; притягнути до кримінальної відповідальності та позбавити громадянства усіх, хто зрадив Українську державу, працював на окупаційну адміністрацію, брав участь у бойових діях проти українських підрозділів та вчиняв інші злочини; проводити вибори до органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях лише після повної деокупації та перепаспортизації всього населення; запровадити реальний, а не «фейковий», як у грудні 2018 року, воєнний стан у прифронтових територіях і повну економічну, енергетичну, ресурсну та транспортну блокаду тимчасово окупованих територій, яку тримати до повної деокупації цих територій; розірвати дипломатичні відносини, а також усі міжнародні договори з РФ та не відновлювати їх до повної деокупації всіх українських територій; домогтися реальних кроків на підтримку України від держав, які декларували безпеку та недоторканність кордонів України в обмін на відмову від ядерної зброї.

Акція була досить дієвою. Депутати домоглися скликання позачергової сесії Луцької міської ради, підготували проєкт рішення про звернення до голови Верховної Ради України та Президента України щодо недопущення капітуляції України за «формулою Штайнмаєра», а інші присутні на пленарному засіданні колеги їх підтримали, проголосувавши «За».

Серед громадських організацій та рухів, прямо пов’язаних із політичними партіями та політиками, на Волині найактивнішим протягом останнього року був один – Громадський рух «Свідомі». Це організація, яку заснував три роки тому депутат Луцької міської ради від «Солідарності» Андрій Покровський.

Організація постійно проводить публічні заходи в місті Луцьку, до яких залучають як молодь, так і пенсіонерів. Для прикладу, протягом останнього року організація реалізувала такі заходи: «Ток-шоу «Ми Свідомі» для школярів у різних навчальних закладах; «Школа лідера» та «Студентська республіка» для студентів; «Безкоштовний кінотеатр» для пенсіонерів; зустрічі з успішними підприємцями для всіх зацікавлених. Участь у кожному з таких заходів взяли від кількадесят осіб до кількох сотень.

Найактивнішою парамілітарною організацією на Волині протягом останнього року був «Національний корпус». Втім діяльність цієї організації не носила радикалізований, провокаційний характер, а навпаки, представники волинського осередку організації зосередились на проведенні мирних акцій та впровадженні корисних ініціатив.

Найпомітнішими напрямками роботи «Національного корпусу» у 2019 році були: ініціатива «Одна кров» – долучитись могли усі охочі, здавши кров, щоб зберегти чиєсь життя; «Урок мужності» для студентів, під час якого виступили перед студентами із лекцією про свою діяльність та роботу добровольчих організацій; публічний збір підписів під петицією «Вільні люди мають зброю»; пікет Волинської обласної ради та Ковельської міської ради «Ні капітуляції» тощо.

У більшості органів місцевого самоврядування на Волині запроваджено хоча б один інструмент електронної участі, за допомогою якого влада намагається комунікувати з мешканцями. Втім у більшості випадків такі інструменти не є ефективними, оскільки повною мірою не використовуються. Серед найпопулярніших інструментів, які запроваджені у волинських ОМС – «Електронні консультації з громадськістю», «Електронне звернення», «Єдина система місцевих петицій», «Громадський бюджет», «Бюджет участі», «Телефонна служба для звернень громадян», «Відкрите місто» тощо.

Для прикладу, у Луцьку та Володимирі-Волинському впроваджено проєкт «Відкрите місто». У Луцьку платформа працює уже протягом шести років, втім до сьогодні далеко не всі містяни знають про існування такого інструменту і не надто активно ним користуються.

Волинська обласна рада, Луцька міська рада, Володимир-Волинська міська рада, Нововолинська міська рада, Ковельська міська рада, Володимир-Волинська районна рада, Рожищенська районна рада, Ратнівська районна рада, Княгининівська ОТГ, Благодатненська селищна рада, Жидичинська сільська рада долучились до «Єдиної системи електронних петицій». Найактивніше система використовується в обласному центрі, втім навіть коли залишені на сайті петиції набирають достатню кількість голосів, влада реагує на це відписками начальників департаментів, управлінь та відділів міськради, а на розгляд ради такі петиції потрапляють украй рідко.

У Луцьку впроваджено одночасно дві схожі ініціативи – «Бюджет участі» і «Громадський бюджет». Такі інструменти є досить ефективними. Лучани активно подають свої проєкти на конкурси. Більшість з них отримують фінансову підтримку і реалізовуються досить швидко. Також у Луцьку діє система телефонних звернень громадян «15:80», яка є по суті лише інструментом збору статистичної інформації про найбільші (переважно комунальні) проблеми міста, втім оперативно питання, з якими звертаються мешканці, не вирішуються.

У більшості міст на Волині запроваджено інструмент консультацій з громадськістю. Втім оголошення про початок консультацій з того чи іншого питання переважно друкують у районних виданнях дрібним шрифтом. Через це мешканці навіть в обласному центрі рідко довідуються про те, що триває процес консультацій на якусь конкретну тему. 

Дієвим залишається інструмент електронних та письмових звернень, оскільки на кожне звернення волиняни мають можливість отримувати відповідь.

У Волинській області протягом 2019 року масштабних конфліктів між владою і громадськістю не виникало. Втім у різних населених пунктах періодично виникають локальні конфлікти між місцевою владою та окремими категоріями населення.

Для прикладу, у Луцьку темами для конфліктів є функціонування ринків, екологічна ситуація в місті, незаконні забудови, функціонування громадського транспорту. На сесію міської ради періодично приходять групи громадян (на чолі з ініціаторами) для того, щоб висловити своє невдоволення прийнятими депутатами рішеннями.

У місті Нововолинську найгострішою є «шахтарська» проблема. Шахта № 10 знаходиться на межі закриття, працівникам шахти часто затримують заробітну плату. Відтак майже кожного місяця сотні шахтарів страйкують. Страйки відбуваються не лише у Нововолинську, але й час від часу в обласному центрі під стінами Волинської ОДА та Волинської обласної ради, а за підтримки народного депутата Ігоря Гузя – під стінами Кабінету Міністрів України у Києві.

У сільських регіонах Волині найчастіше конфлікти виникають, коли загострюється ситуація із незаконним видобутком бурштину, незаконною вирубкою лісу, погіршується екологічне становище, коли постає питання закриття шкіл чи медичних закладів тощо. Переважно мешканці висловлюють своє невдоволення, пікетуючи під будівлями органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування або шляхом перекриття доріг.

У 2019 році у Волинській області був лише один резонансний корупційний скандал, пов’язаний із позафракційним депутатом Луцької міської ради Євгенієм Ткачуком. Зокрема, 22 лютого 2019 року депутата Луцькради спіймали, коли він давав хабар в сумі 1 тис. 100 дол. США посадовцю управління Держпраці на Волині. Неправомірну вигоду депутат-підприємець надавав за ненакладення штрафів за використання праці найманих працівників у фірмі депутата без оформлення з ними трудового договору. Депутата викрили працівники СБУ і затримали.

24 лютого 2019 року Луцький міськрайонний суд визначив йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці. Захисники депутата подали апеляцію, в якій просили скасувати рішення і застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

4 березня 2019 року Апеляційний суд ухвалу Луцького міськрайонного суду скасував. Проте обрав депутату запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці із забороною залишати місце проживання в період з 22:00 до 07:00.

В ході слідства суд не знайшов складу злочину чи адміністративного правопорушення. Відтак справу було закрито.

 

Довідково:

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).