Київська область розташована на півночі України, на заході межує із Житомирською та Вінницькою областями, на півдні — з Черкаською, на сході — з Полтавською та Чернігівською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь. Загальна площа області — 28 131 км2, що є 8-м показником в Україні. Область розташована в басейні середньої течії річки Дніпро, більшою своєю частиною на правобережжі. Близько 2 000 км2 на півночі області займає Чорнобильська зона відчуження. Найбільшим містом області, крім Києва, є місто Біла Церква, з населенням понад 200 тисяч осіб, де зосереджено значні фінансові та інші ресурси. У цілому місто є одним з центрів регіону. Також наявний ексклав — місто Славутич на території Чернігівської області. В області розвинений залізничний транспорт, завдяки тому що через неї проходять національні та міжнаціональні маршрути, залізниця використовується в тому числі і для приміського та міжміського сполучення в межах області. Суттєвою проблемою в транспортній комунікації є відсутність переїздів через Дніпро, окрім як у місті Києві, що призводить до довгих маршрутів у випадку, коли потрібно потрапити на інший берег Дніпра. На правому березі Дніпра також розташований міжнародний аеропорт Бориспіль, який є найбільшим в Україні.

Обласним центром є столиця України — місто Київ, котре адміністративно не входить до складу області. Загальна кількість населених пунктів — 1 182,  у тому числі: міських — 56 (26 міст та 30 селищ міського типу),  сільських — 1 126.

Область поділена на 25 районів: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський.

У Київській області 13 міст обласного значення: Березань, Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Ірпінь, Обухів, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Славутич, Фастів, Прип'ять. 13 міст районного значення, 30 селищ міського типу, 2 міські об'єднані територіальні громади, 3 селищні об'єднані територіальні громади та 4 сільські об'єднані територіальні громади.

Загалом в області 644 місцеві ради: районних рад — 25, міських — 22, з них 9 міських рад міст обласного значення, селищних рад — 27, сільських рад — 561, міських рад об'єднаних територіальних громад — 2, селищних рад об'єднаних територіальних громад — 3, сільських рад об'єднаних територіальних громад — 4.

Станом на 1 вересня 2019 року населення області становить 1 776 038 осіб, з них приблизно 62% міського населення та 38% сільського населення. Щільність населення на 1 км2 — 61,1 особи.

Природний приріст населення є від’ємним і становить — 9 843 особи за січень – серпень 2019 року.

Міграційний приріст населення є позитивним і складає 17 941 осіб за січень – серпень 2019 року.

Гендерний склад населення виглядає наступним чином: приблизно 62% чоловіків та 38% жінок.

Віковий розподіл наступний:

  • до 18 років — приблизно 20%;
  • 18-65 років — приблизно 65%;
  • 65 і старше — приблизно 15%.

Київська область є однією з найбільш багатонаціональних областей, на території якої проживають представники більше 120 національностей, з яких:

  • українці — 86,2%;
  • росіяни — 6%;
  • білоруси — 0,5%;
  • поляки — 0,2%;
  • вірмени — 0,1%;
  • інші національності — 0,7%.

Стосовно міграційних тенденцій, виділяється постійний рух між Києвом та областю. Оскільки сама столиця адміністративно не відноситься до області, наявна стала ротація населення. Так, мешканці області активно поповнюють населення Києва, котре в свою чергу теж періодично переїздить в приміські території, поповнюючи кількість населення області. Крім того, присутня і трудова міграція до Києва, яка не супроводжується зміною місця проживання. Тобто по факту особа живе і працює в Києві, однак у статистичних даних лишається мешканцем області.

Перспективний план формування територій громад Київської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 1206 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 266-р).

Станом на 29.10.2019 в Київській області утворено 22 громади та ще 5 громад чекають на призначення перших виборів.

  • у 2015 році створено одну громаду — Калитянська селищна об’єднана територіальна громада;
  • у 2016 році створено одну громаду — Пісківська селищна об’єднана територіальна громада;
  • у 2017 році створено сім громад — Великодимерська селищна об’єднана територіальна громада, Дівичківська сільська об’єднана територіальна громада, Медвинська сільська об’єднана територіальна громада, Студениківська сільська об’єднана територіальна громада, Тетіївська міська об’єднана територіальна громада, Узинська міська об’єднана територіальна громада, Фурсівська сільська об’єднана територіальна громада;
  • у 2018 році створено сім громад — Баришівська селищна об’єднана територіальна громада, Березанська міська об’єднана територіальна громада, Бородянська селищна об’єднана територіальна громада, Бучанська міська об’єднана територіальна громада, Ковалівська сільська об’єднана територіальна громада, Миронівська міська об'єднана територіальна громада, Ржищівська міська об’єднана територіальна громада;
  • у 2019 році створено шість громад — Богуславська міська об’єднана територіальна громада, Глевахівська селищна об’єднана територіальна громада, Обухівська міська об’єднана територіальна громада, Ташанська сільська об’єднана територіальна громада, Томашівська сільська об’єднана територіальна громада, Циблівська сільська об’єднана територіальна громада.

Київська область є одним з аутсайдерів за кількостю створених громад. Це сталось зокрема через бойкотування даної реформи від Київської обласної державної адміністрації (далі — КОДА). Частина громад чекала на фінальні рішення Голови КОДА по кілька років.

Економічна ситуація

Згідно з даними державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року в Київській області зареєстровано 20 054 підприємств, з них великих — 30 (0,1%), середніх — 979 (4,9%), малих — 19 045 (95%), при цьому частка мікропідприємств серед малих становить 16 276 (81,2%) від загальної кількості.

Серед основних галузей слід виділити найбільші, такі як:

  1. Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів та мотоциклів — в даній галузі функціонує 5 457 підприємств, з них 11 великих.
  2. Промисловість (добувна, переробна, електро- та водопостачання) — 3 030 підприємств, з них 11 великих.
  3. Сільське, лісове та рибне господарства — 2 531 підприємство, 5 з яких великі.
  4. Будівництво — 2 254 підприємства.
  5. Операції з нерухомим майном — 1 809 підприємств.
  6. Професійна наукова та технічна діяльності — 1 276 підприємств.
  7. Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська доставка — 1 049 підприємств.
  8. Решта галузей мають менше 1 000 функціонуючих підприємств, тому їх не включено до даного переліку.

Перелік платників податків, які найбільше сплатили податків та зборів у першому півріччі 2019 року у Київській області, складається як з приватних підприємств, так і з державних, що мають стратегічне значення для функціонування країни або її оборони:

1. ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Сплачено понад 95 мільйонів гривень податку в першому півріччі 2019 року. Є найбільшим в області платником податків, оскільки по факту це найбільший у країні міжнародний аеропорт, котрий з усіх розташований найближче до столиці. Наразі генеральним директором підприємства є Павло́ Бори́сович Рябі́кін, народний депутат України VII скликання від політичної партії «УДАР». Його було призначено на посаду 23 березня 2017 року. Враховуючи стратегічне значення підприємства для держави, будь-яка особа, яка керуватиме ним, матиме політичне значення.

2. ТОВ «ФОРА» — мережа магазинів роздрібної торгівлі, загалом по всій Україні налічується 240 магазинів. Належить до найбільшої торгово-промислової групи в Україні — Fozzy Group,  яку в 1997 році заснували Володимир Костельман, Роман Чигир, Олег Сотніков і Юрій Гнатенко, де мажоритарним власником є Володимир Костельман. Усі засновники Fozzy Group входять до переліку найзаможніших людей України. Так, Володимир Костельман у 2018 році посів у відповідному рейтингу журналу «Фокус» 13 місце зі статками в понад 700 мільйонів доларів США. При цьому всі четверо засновників Fozzy Group не мають публічно висловленої політичної позиції та взагалі непублічні особи, хоч і є виконавцями у власному музичному гурті «Ремонт Води».

3. ПСП «Агрофірма «Світанок». Підприємство орендує близько 45 тис. гектарів землі в Київській та Житомирській областях у 13 тисяч орендодавців. Директором є Цаплієнко Олег Ігорович, депутат Васильківської районної ради від Блоку Петра Порошенка «Солідраність». Засновником підприємства є Тетяна Володимирівна Засуха, народна депутатка України IV, V та VI скликань, чоловік котрої в 2000-х роках був головою Київської обласної державної адміністрації. Як сама Тетяна Володимирівна, так і члени її родини неодноразово ставали фігурантами кримінальних розслідувань, котрі стосувались зловживань владою та порушенням законодавства про бюджетну систему України. У 2012 році під час парламентських виборів розгорівся черговий скандал за участі Тетяни Засухи, у наслідок якого ЦВК прийняла рішення провести перевибори в 94 ВО, де перемогу здобула Тетяна Засуха, оскільки вибори пройшли з порушенням законодавства. Сім'я живе у селі Ковалівка, яке фактично є у власності родини Засух. На його території розташована дача другого Президента України Леоніда Кучми.

4. Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» — понад 80 мільйонів гривень сплачених податків. Підприємство перебуває в стані ліквідації в результаті реформування українських залізниць. Керівником підприємства був Олексій Кривопішин, котрого 4 березня 2015 року уряд відсторонив від виконання посадових обов'язків керівника Південно-Західної залізниці із проханням порушити проти нього кримінальну справу. Чиновник підозрювався в тому, що державним коштом спорудив розважальний комплекс. Однак його вину не було доведено. Кривопішин виграв позов про захист честі, гідності та ділової репутації та мав бути поновлений на посаді. Проте на даний час він не поновлений на посаді через ліквідацію підприємства ДТГО «Південно-Західна залізниця», проведену в результаті реформування українських залізниць. У 2006 – 2008 рр. Олексій Кривопішин був депутатом Київської міської ради, членом депутатської фракції «Блок Юлії Тимошенко». З 2010 по 2015 роки — депутатом Вінницької обласної ради від «Партії регіонів», членом постійної комісії з питань транспорту і зв'язку.

5. ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» — мережа супермаркетів, яка належить до найбільшої торгово-промислової групи в Україні — Fozzy Group, про котру детально описано в пункті 2 цього переліку.

6. Корпорацiя «Укртрансбуд». Будівельна корпорація «Укртрансбуд» (УТБ) надає будівельні послуги в північному регіоні України. До об’єктів, над якими працювала корпорація, входять в тому числі роботи на атомних електростанціях та будівництво ділянки кордону, ініційованої Арсенієм Яценюком. Сама компанія неодноразово потрапляла в скандали, пов’язані з розтратами державних коштів, як і у випадку описаної стіни, так і в будівництві на ЧАЕС.

7. ТОВ «АТБ-Маркет» — мережа продуктових магазинів, є однією з найбільших у країні, у розрізі регіону має значення як з точки зору сплати податків, так і з точки зору надання робочих місць у цілому в галузі. Центральний офіс зареєстровано за межами області.

8. ПАТ «Центренерго» — понад 57 мільйонів гривень сплачених податків. Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є одним з найбільших сучасних підприємств електроенергетичної галузі країни і єдиною в Україні державною енергогенеруючою компанією. Понад 78% її акцій належать Кабінету Міністрів України. З вересня 2019 року в підприємстві призначено нового керівника, наприкінці жовтня 2019 року в низці ЗМІ з’явилась інформація про те, що борг «Центренерго» становить уже понад 1,5 мільярда гривень, навколо чого може виникнути політичний конфлікт у найближчому майбутньому.

9. Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» — понад 56 мільйонів гривень сплачених податків. Має загальнодержавне значення, до даного переліку підприємств внесено в першу чергу як платника податків, оскільки всі особливості управління підприємством носять характер державного значення.

10. ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» — одна з провідних агропромислових компаній України, котра у 2008 році стала першим агропромисловим підприємством, що вийшло на Лондонську фондову біржу. Кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи — Косюк Юрій Анатолійович, котрий вже не перший рік входить в топ-10 найзаможніших людей України. З липня до грудня 2014 року займав посаду першого заступника голови Адміністрації Президента України Петра Порошенка. Був позаштатним радником Петра Порошенка, звільнений 19 травня 2019 року. Є фігурантом кількох скандалів: стосовно наявного в нього маєтку, котрий побудовано на території історичного заповідника, та стосовно державних дотацій, які отримує Миронівський хлібопродукт. Пов’язаною особою в регіоні з Юрієм Косюком є Олександр Жукотанський — голова правління ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів». Кандидат у народні депутати України в 93-му виборчому окрузі в 2019 році.

11. АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» — понад 51 мільйон гривень сплачених податків.  Підприємство, яке займається розподілом, транспортуванням та постачанням газу в Київській області, керівником є Дмитро Дронов, котрий у 2015 році балотувався до Київської обласної ради від політичної партії «Нові обличчя», у 2018 році входив у рейтинг топ-100 найвпливовіших людей Київщини. Кінцевим бенефіціарним власником підприємства є Дмитро Фірташ, український політик та бізнесмен, котрий має значний вплив на українську політику на національному рівні. Є власником телеканалу «Інтер», входить в ТОП-5 найзаможніших людей України. Є фігурантом низки корупційних скандалів.

12. ДП Обслуговування повітряного руху України — майже 50 мільйонів гривень сплачених податків. Є головним постачальником аеронавігаційних послуг в Україні. Штабквартира знаходиться в аеропорту Бориспіль. Діяльність підприємства регулюється міністерством інфраструктури України. У червні 2019 року було опубліковано матеріал розслідувачів BIHUS.Info про розміщення 404 млн грн державної компанії у «Платинум банку», котрі зрештою були втрачені. Саме підприємство стало фігурантом розслідування. Детективи НАБУ проводили обшуки в його співробітників. У жовтні 2019 року Міністерством інфраструктури України призначено нового в. о. керівника підприємства Андрія Ярмака.

13. ДП «Антонов» — понад 49 мільйонів гривень сплачених податків. Є стратегічним підприємством з авіабудівництва, входить до складу державного концерну «Укробронпром».

14. ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» — понад 48 мільйонів гривень сплачених податків. одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції. Розташовано в місті Обухів. Основною сировиною для виробництва є макулатура. Потужність із переробки вторинної сировини — понад 850 т на добу. У своїй сфері займає 30% ринку України. До клієнтів підприємства належить близько 500 компаній з України та закордону. Керівником є Семенець Віктор Михайлович. Він балотувався до Верховної Ради України у 2006 році за списками партії «Третя сила», а у 2015 році — до Київської обласної ради від політичної партії «Наш край», обидва рази його не було обрано.

15. ТОВ «Маутехнік» — дочірнє підприємство ПРаТ «МАУ» (Міжнародні авіалінії України), котре в свою чергу має тісний зв’язок з колишнім власником Приватбанку Ігорем Коломойським.

16. ДП «Жулянський машинобудівний завод «Візар» — підприємство, засноване на державній формі власності й входить до  складу  ДК  «Укроборонпром»  та переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

17. ПрАТ «Росава» — 45 690,72 грн сплачених податків. Єдине підприємство-виробник шин в Україні. Створює понад 3,5 тис. робочих місць. Власник Костянтин Жеваго, якого Держбюро розслідувань оголосило в розшук. Костянтин Жеваго веде активну політичну діяльність. Народний депутат ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII скликань.

18. IП «Кока-кола беверіджиз Україна лімітед» — понад 43 мільйони гривень сплачених податків. «Кока-кола» інвестує в економіку України від 1992 року. Перший завод в Україні відкрився у Львові 1994 року. А вже 1998 року на повну потужність запрацював новозбудований завод компанії «Кока-кола Беверіджиз Україна» біля міста Бровари, на Київщині. «Кока-кола беверіджиз Україна лімітед» несе відповідальність за виробництво готових безалкогольних напоїв під торговими марками The Coca-Cola Company, їх розповсюдження та продаж на території України. Компанія та пов’язані з нею особи не мають чітко висловленої політичної позиції.

Іноземні інвестиції в регіон

Окремо слід відзначити обсяг іноземних інвестицій в область, котрий станом на 2018 рік склав 1595,7 млн дол. США та в розрахунку на одну особу населення становив 917,8 дол. США, при цьому зберігається позитивна динаміка до зростання вказаних надходжень. Інвестиції надійшли з 63 країн світу. Майже 90% інвестицій надходить з країн Європейського Союзу. Основними країнами-інвесторами є:

  1. Нідерланди — 37,2% (загального обсягу прямих інвестицій в область).
  2. Кіпр — 21,8%.
  3. Німеччина — 9,6%.
  4. Польща — 8,1%.
  5. Велика Британія — 6,0%.
  6. Інші країни — 17,3%.

На підприємствах промисловості зосереджено 835,8 млн дол. (52,4% загального обсягу прямих інвестицій в область):

  1. Переробна промисловість — 812,7 млн дол., де найбільш інвестиційно привабливими є:
  • виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 493,8 млн дол.;
  • металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування — 103,8 млн дол.;
  • виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції — 94,8 млн дол.
  1. Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 15,0 млн дол.
  2. Видобувна промисловість та розроблення кар’єрів — 5,8 млн дол.
  3. Водопостачання, каналізації, поводження з відходами — 2,2 млн дол.

У регіональному розрізі прямих іноземних інвестицій найбільша частка припадає на Броварський (37,6%), Києво-Святошинський (10,3%), Бориспільський (7,5%), Вишгородський (4,6%), Миронівський (3,1%), Рокитнянський (3,0%) райони та міста Бровари (7,2%) і Обухів (5,6%).

Середня зарплата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій (далі — підприємства) у січні – липні 2019 р. збільшилась порівняно з відповідним періодом 2018 р. на 21,6% і становила 10 573 грн. Розмір нарахувань у 2,5 рази перевищив рівень мінімальної заробітної плати (4 173 грн).

Зберігалася значна диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності. Найбільшу заробітну плату в економіці отримували працівники складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту, фінансової та страхової діяльності, а серед промислових видів діяльності — виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, заробітна плата яких перевищила середній показник по області в 1,6 – 2,6 разів.

Індекс реальної заробітної плати штатних працівників у січні – липні 2019 р. збільшився відносно січня – липня 2018 року на 11,7%.

Валовий регіональний продукт

Місто обласного значення

Надходження,  грн

Видатки, грн

Березань

219 923 565,00

223 552 272,00

Біла Церква

1 810 605 520,00

1 880 608 066,19

Бориспіль

740 625 230,00

901 980 995,66

Бровари

1 388 316 846,00

1 457 420 489,00

Буча

494 913 236,00

516 456 865,14

Васильків

461 165 552,00

484 442 265,00

Ірпінь

1 109 725 674,00

1 185 521 123,83

Обухів

478 917 059,00

545 048 785,60

Переяслав-Хмельницький

297 593 151,00

307 315 785,00

Ржищів

105 051 564,00

107 279 307,00

Славутич

411 635 179,00

437 613 318,75

Фастів

536 840 099,00

561 524 015,94

Прип'ять

функції місцевої ради міста Прип’ять

виконує Київська обласна рада

 

Резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали, які мали місце в області у 2019 році

Підкуп виборців у місті Васильків

Під час виборів Президента України 31 березня 2019 року в області виник гучний скандал, пов’язаний з ймовірним підкупом виборців за бюджетні кошти в місті Васильків. Першим цю тему підняв в ефірі ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1+1» очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков, заявивши, що в місті Васильків 94 виборчого округу здійснюється підкуп виборців на користь одного з кандидатів у президенти. По суті ситуації, вона стосувалась виплат коштів соціально незахищеним громадянам у межах Васильківської міської бюджетної цільової програми «Турбота». У результаті, Васильківського міського голову Володимира Сабадаша було відсторонено від посади і відкрито кримінальне провадження, в якому на допит викликали понад 1 500 осіб.

Аграрний конфлікт у СВК «Новоселицький»

Відповідно до заяв поліції, зацікавлені особи в банкрутстві СВК «Новоселицький» робили все можливе, щоб не дати підприємству зібрати врожай. Незбір зерна призвів би до неотримання прибутку СВК, і тоді треті особи мали б можливість по значно заниженій вартості «забрати» весь отриманий урожай, сільгосптехніку СВК та тисячу гектарів землі.

Незаконні забудови в передмістях Києва

Однією з найгостріших конфліктних тем у Київській області з постійною періодичністю стає земля в передмістях столиці. Так, умовними «гарячими точками» є населені пункти Вишгород, Ірпінь, Буча, Бровари, Бориспіль, Вишневе, Коцюбинське та ін. У всіх цих містах виникають неодноразові конфлікти як стосовно законності виділення землі, так і забудов. Наприклад, за цей рік місто Ірпінь мало вже кілька гучних скандалів, пов’язаних із забудовами та діяльністю колишнього очільника міста Володимра Карплюка, котрий був кандидатом у народні депутати 95-го виборчого округу та є лідером політичної партії «Нові обличчя».

*Крім вищеописаних конфліктних ситуацій, Київська область постійно відчуває на собі відлуння всіх гучних скандалів національного рівня. У зв’язку з тим, що значна кількість політиків та урядовців проживає в передмістях столиці. Так, наприклад історія з підпалом будинку колишньої очільниці Національного банку України Валерії Гонтарєвої відбулась саме в межах Київської області, як і мітинги та протести проти радника Президента Петра Порошенка Олега Гладковського, викликані скандалом з нелегальними закупівлями в концерні «Укроборонпром».

Нелегальний бізнес

Гральний бізнес. У серпні за повідомленнями поліції правоохоронці викрили мережу підпільних онлайн-казино. Працівники поліції вилучили під час обшуку в будинку організатора нелегального бізнесу понад 17 мільйонів гривень у валюті (520 тис. доларів і 140 тис. євро).

Незаконний гральний бізнес поширений в області. Правоохоронці неодноразово повідомляли про порушення відповідних справ у різних містах області.

Нелегальна обробка бурштину. У 2019 році в Київській області працівниками Служби безпеки України було вилучено майже дві тонни бурштину, який знаходився в цеху з обробки цього напівдорогоцінного каміння.

Нелегальні АЗС. По області працюють десятки чи сотні нелегальних АЗС. Яскравий приклад цього ринку — Біла Церква — місто обласного значення. У самому місті їх налічується щонайменше десяток. Майже у кожному населеному пункті Білоцерківського району є по одній незаконній заправці. Очільник Нацполіції в Київській області повідомив, що їх вилучення тепер будуть проходити на систематичній основі.

Незаконний видобуток піску. Протягом останніх років неодноразово фіксувалось, як правоохоронними органами, так і активістами незаконний видобуток піску.

Політична ситуація

Структура політичного представництва в області

До складу Київської обласної ради входить 84 депутати від 8 політичних партій:

  1. Солідарність — 22 депутати
  2. Батьківщина — 16 депутатів
  3. Самопоміч — 10 депутатів
  4. Радикальна партія — 9 депутатів
  5. УКРОП — 7 депутатів
  6. Наш край — 7 депутатів
  7. Свобода — 7 депутатів
  8. Опозиційний блок — 6 депутатів

З початку каденції і до виборів Президента України 31 березня 2019 року в Київській обласній раді тривав конфлікт між двома найбільш представленими політичними силами — партіями «Солідарність» та «Батьківщина». Так, головою обласної ради в 2015 році було обрано депутатку від «Батьківщини» Ганну Старикову, котра обіймала цю посаду до 17 травня 2019 року. На противагу їй було призначено головою ОДА представника «Солідарності» Олександра Горгана, з жовтня 2016 року до жовтня 2018 року. Звільнення Олександра Горгана з посади пов’язували саме із заміною виконавчих кадрів до президентських виборів. Описаний політичний конфлікт призводив, зокрема, до бюрократичних блокувань призначення виборів в об’єднаних територіальних громадах області, коли Олександр Горган не підписував остаточні документи, що його противники пояснювали завідомо програшними позиціями «Солідарності» в тих громадах, що чекали призначення виборів. Через даний конфлікт не виконувалась значна частина бюджетних програм, що супроводжувалось постійними обопільними звинуваченнями між керівництвом КОДА та обласної ради.

Київська область має 13 міст обласного значення, однак одне з них — м. Прип’ять — не має власної місцевої ради, натомість її функції виконує Київська обласна рада. Стосовно решти 12 міст, то представництво в кожній з 12 рад мають лише 2 політичні партії, — «Солідарність» та «Батьківщина» — із загальною кількістю 68 та 46 депутатів відповідно. При цьому в більшості рад кількісний склад серед депутатського корпусу вищий саме в «Солідарності», однак після місцевих виборів 2015 року «Батьківщина» здобула низку перемог на виборах в ОТГ та має функціонуючу та розгалужену систему осередків. Структура «Солідарності» переважно будувалась на районних державних адміністраціях і після президентських та парламентських виборів 2019 року значно втратила в своїй функціональності та представництві. Політичні партії «Свобода» та «УКРОП» представлені кожна в 10 радах міст обласного значення, де мають 34 та 27 депутатів. Однак варто зазначити, що станом на 2019 рік УКРОП не має розвинутих осередків у межах області, на відміну від Свободи, осередки котрої функціонують у більшості районів області та ведуть активну діяльність.

Також помітне представництво в місцевих радах міст обласного значення мають Радикальна партія Олега Ляшка — 9 рад, 26 депутатів, «Наш край» — 7 рад, 38 депутатів та «Самопоміч» — 7 рад, 34 депутати. Усі вони, крім іншого, представлені й в окремих районних радах, проте згадані партії не мають чіткої структури осередків. І системною виглядає лише партія «Наш край», у той час як Радикальна партія та «Самопоміч» отримали своє представництво у 2015 році завдяки загальнонаціональним трендам.

Окремо слід відзначити політичні партії:

  • «Опозиційний блок» — 6 рад міст обласного значення, де мають загалом 17 депутатів та представництво в районних радах. Партія має сильні осередки в окремих районах, котрі тримаються на конкретних особистостях.
  • «Нові обличчя» — 6 рад міст обласного значення, де мають загалом 40 депутатів. Партія широко представлена в північно-західному регіоні області, зокрема в містах Ірпінь та Буча, що є передмістями Києва. Очільником партії є колишній міський голова Ірпеня Володимир Карплюк, котрий неодноразово був фігурантом корупційних та кримінальних скандалів і розслідувань. У міській раді міста Ірпінь партія має представництво з 15 депутатів.
  • «Сила людей» — 3 місцеві ради міст обласного значення, де мають загалом 11 депутатів. Крім того, представлені в окремих районних радах та радах міст районного значення. Партійні осередки ведуть активну діяльність у своїх містах, однак фактично не проявляють себе за їх межами чи на рівні області.

Крім усіх вищеназваних політичних партій, у радах міст обласного значення присутні представники ще 13 політичних сил. Однак вони мають незначну кількість та базуються радше на конкретних особистостях, ніж на партійних організаціях.

Тип

Назва міста/обласної ради

Всього депутатів

Назва партії

Кількість мандатів

Кількість чоловіків

Кількість жінок

Обласна

Київська

84

Солідарність

22

19

3

Обласна

Київська

84

Батьківщина

16

14

2

Обласна

Київська

84

Самопоміч

10

7

3

Обласна

Київська

84

РПЛ

9

7

2

Обласна

Київська

84

УКРОП

7

6

1

Обласна

Київська

84

Наш край

7

7

0

Обласна

Київська

84

ВО Свобода

7

6

1

Обласна

Київська

84

Опозиційний Блок

6

5

1

МОЗ

Обухів

34

Наш край

8

6

2

МОЗ

Обухів

34

Самопоміч

5

2

3

МОЗ

Обухів

34

Солідарність

5

4

1

МОЗ

Обухів

34

ВО Свобода

4

3

1

МОЗ

Обухів

34

Сила Людей

4

2

2

МОЗ

Обухів

34

УКРОП

3

2

1

МОЗ

Обухів

34

Батьківщина

3

2

1

МОЗ

Обухів

34

РПЛ

2

2

0

МОЗ

Березань

26

Промисловці й підприємці

6

4

2

МОЗ

Березань

26

Солідарність

4

2

2

МОЗ

Березань

26

Опозиційний Блок

3

2

1

МОЗ

Березань

26

Наш край

3

3

0

МОЗ

Березань

26

ВО Свобода

2

2

0

МОЗ

Березань

26

Батьківщина

2

0

2

МОЗ

Березань

26

Самопоміч

2

2

0

МОЗ

Березань

26

РПЛ

2

1

1

МОЗ

Березань

26

УКРОП

2

2

0

МОЗ

Біла Церква

42

Самопоміч

11

10

1

МОЗ

Біла Церква

42

ВО Свобода

6

5

1

МОЗ

Біла Церква

42

Солідарність

6

6

0

МОЗ

Біла Церква

42

Батьківщина

5

5

0

МОЗ

Біла Церква

42

Партія економічного

відродження України

4

3

1

МОЗ

Біла Церква

42

РПЛ

4

4

0

МОЗ

Біла Церква

42

УКРОП

3

3

0

МОЗ

Біла Церква

42

Опозиційний Блок

3

3

0

МОЗ

Бориспіль

34

Наш край

10

9

1

МОЗ

Бориспіль

34

Солідарність

7

6

1

МОЗ

Бориспіль

34

Самопоміч

4

3

1

МОЗ

Бориспіль

34

РПЛ

4

4

0

МОЗ

Бориспіль

34

Батьківщина

3

3

0

МОЗ

Бориспіль

34

Сила Людей

3

2

1

МОЗ

Бориспіль

34

ВО Свобода

3

2

1

МОЗ

Бровари

36

Солідарність

8

6

2

МОЗ

Бровари

36

Українська партія Єдність

6

2

4

МОЗ

Бровари

36

Самопоміч

5

4

1

МОЗ

Бровари

36

ВО Свобода

4

4

0

МОЗ

Бровари

36

ДЕМАЛЬЯНС

4

3

1

МОЗ

Бровари

36

Батьківщина

4

4

0

МОЗ

Бровари

36

УКРОП

3

3

0

МОЗ

Бровари

36

РПЛ

2

1

1

МОЗ

Васильків

34

Солідарність

6

4

2

МОЗ

Васильків

34

Батьківщина

6

3

3

МОЗ

Васильків

34

УКРОП

4

4

0

МОЗ

Васильків

34

РПЛ

4

3

1

МОЗ

Васильків

34

Сила Людей

4

3

1

МОЗ

Васильків

34

ВО Свобода

3

3

0

МОЗ

Васильків

34

Народна партія

3

3

0

МОЗ

Васильків

34

Опозиційний Блок

2

1

1

МОЗ

Васильків

34

Нові обличчя

2

1

1

МОЗ

Ірпінь

36

Нові обличчя

15

13

2

МОЗ

Ірпінь

36

Солідарність

5

4

1

МОЗ

Ірпінь

36

УКРОП

4

3

1

МОЗ

Ірпінь

36

ВО Свобода

4

4

0

МОЗ

Ірпінь

36

Партія

солідарність жінок України

3

3

0

МОЗ

Ірпінь

36

Батьківщина

3

3

0

МОЗ

Ірпінь

36

Партія захисників вітчизни

2

2

0

МОЗ

Буча

34

Нові обличчя

8

6

2

МОЗ

Буча

34

Батьківщина

6

5

1

МОЗ

Буча

34

Солідарність

6

1

5

МОЗ

Буча

34

Партія захисників вітчизни

6

6

0

МОЗ

Буча

34

Наш край

3

2

1

МОЗ

Буча

34

ВО Свобода

3

3

0

МОЗ

Буча

34

УКРОП

2

2

0

МОЗ

Переяслав

34

Солідарність

9

6

3

МОЗ

Переяслав

34

Наш край

7

6

1

МОЗ

Переяслав

34

Нові обличчя

3

2

1

МОЗ

Переяслав

34

РПЛ

3

3

0

МОЗ

Переяслав

34

Соціал-демократична партія

3

3

0

МОЗ

Переяслав

34

ВО Свобода

3

2

1

МОЗ

Переяслав

34

Самопоміч

3

3

0

МОЗ

Переяслав

34

Батьківщина

3

1

2

МОЗ

Ржиців

26

Третя сила

6

5

1

МОЗ

Ржиців

26

Солідарність

4

1

3

МОЗ

Ржиців

26

Батьківщина

4

4

0

МОЗ

Ржиців

26

Нові обличчя

3

1

2

МОЗ

Ржиців

26

Наш край

3

2

1

МОЗ

Ржиців

26

Опозиційний Блок

2

2

0

МОЗ

Ржиців

26

УКРОП

2

2

0

МОЗ

Ржиців

26

РПЛ

2

2

0

МОЗ

Славутич

26

Опозиційний Блок

5

4

1

МОЗ

Славутич

26

Наш край

4

3

1

МОЗ

Славутич

26

Солідарність

3

3

0

МОЗ

Славутич

26

Батьківщина

3

3

0

МОЗ

Славутич

26

Совість України

3

1

2

МОЗ

Славутич

26

УКРОП

2

2

0

МОЗ

Славутич

26

Національна демократична

партія України

2

1

1

МОЗ

Славутич

26

Партія ветеранів Афганістану

2

1

1

МОЗ

Славутич

26

Соціал-демократична

партія України

2

2

0

МОЗ

Фастів

34

Нові обличчя

9

3

6

МОЗ

Фастів

34

Солідарність

5

3

2

МОЗ

Фастів

34

Батьківщина

4

2

2

МОЗ

Фастів

34

Самопоміч

4

3

1

МОЗ

Фастів

34

Третя сила

3

2

1

МОЗ

Фастів

34

РПЛ

3

3

0

МОЗ

Фастів

34

Опозиційний Блок

2

2

0

МОЗ

Фастів

34

ВО Свобода

2

2

0

МОЗ

Фастів

34

УКРОП

2

0

2

Випадки відкликання депутатів

Випадки відкликання депутатів в області не є масовими і здебільшого не закінчувались успішно. Проте є один нетиповий випадок, який як приклад є цікавим досвідом. У селі Синиця Богуславського району, де всі депутати балотувалися шляхом самовисування, Синицькою ТВК 16 березня 2017 року було прийнято низку рішень, якими припинено повноваження 8 депутатів сільської ради.  Оскільки всі депутати були самовисуванцями, задля подальшої передачі мандата Синицька ТВК прийняла рішення про проведення проміжних виборів депутатів Синицької сільської ради, призначених на 21 травня 2017 року, і надіслала відповідне рішення до Центральної виборчої комісії. Оскільки відповідно до законодавства проміжні фінансуються не з державного бюджету, а з місцевого, для проведення виборів у Синиці сільська рада повинна була прийняти рішення про виділення приблизно 30 тисяч гривень. Однак вона цього зробити не змогла. Адже в раді фізично не вистачало депутатів для того, щоб підтримати дане рішення, оскільки після відкликання з 12 депутатів сільської ради свій мандат зберегли лише 4. Таким чином ані проведення сесії, ані, тим паче, прийняття якихось рішень стало неможливим. Станом на 2019 рік вибори до Синицької сільської ради так і не відбулись.

Активність та електоральні симпатії виборців у порівнянні 2014 та 2019 років

Кінцева явка виборців на виборах Президента України 31 березня 2019 року є дещо меншою, ніж явка виборців на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року, і становить 64,22% у 2019-му проти 68,39% у 2014-му. У своїх електоральних уподобаннях виборці в обох випадках віддали перевагу одному кандидату. Так, у 2014 році в усіх 9 виборчих округах перемогу здобув Петро Порошенко, загалом по області отримавши підтримку на рівні 61,67%, а у 2019-му — Володимир Зеленський, маючи загальну підтримку населення на рівні 70,02%.

Аналогічна тенденція до зниження активності виборців у всіх виборчих округах області простежується і під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року та становить у середньому по області 50,3% проти 57,24% на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Однак простежуються зміни в електоральних уподобаннях. Так, на виборах 2019 року у 8 виборчих округах Київщини здобули перемогу кандидати-мажоритарники від політичної партії «Слуга народу» і лише 1 кандидат — висуванець від партії «Біла Церква разом» (що, ймовірно, зумовлено географією виборчого округу, в який входить лише місто Біла Церква), у той час як у 2014 році серед мажоритарників-переможців були 3 самовисуванці, 3 представники «Солідарності», 2 від «Народного фронту» та 1 від «Свободи».  Подібні результати спостерігаються і в багатомандатному виборчому окрузі. Так, у 2019 році у всіх виборчих округах Київської області, виборці підтримали політичну партію «Слуга нНароду», у той час як у 2014 році в 2 округах перемогу здобула партія «Солідарність», а в 7 — «Народний фронт».

Зміни представництва області в новому складі парламенту

За результатами парламентських виборів у 2019 році в Київській області повністю змінилось представництво депутатів, обраних по одномандатних виборчих округах. Тобто жоден депутат-мажоритарник, обраний у 2014 році, не був переобраний у 2019-му.

У розрізі партійних списків, представництво народних депутатів з Київщини знизилось у 2019 році в порівнянні з 2014-м і становить 14 проти 17. У той же час слід зазначити, що при підрахунку враховувались лише ті депутати, котрі проживають у межах Київської області, однак ця цифра може містити похибку, оскільки багато народних депутатів мають зареєстроване місце проживання в Київській області, але по факту не представляють регіон. Так, наприклад, мешканкою Київщини є лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Характер комунікацій  регіональних еліт з центральними органами виконавчої влади

Політичні партії, які мають розгалужені осередки та представництва в органах місцевого самоврядування (ОМС) і позиціонували себе як опозиція до влади («Свобода», Радикальна партія,  «Батьківщина»), неодноразово, централізовано виносили на голосування ОМС різноманітні звернення та вимоги, які з перемінним успіхом підтримувалися під час голосувань.

Під час конфлікту між «Батьківщиною» та «Солідарністю», який тривав на рівні між керівництвом КОДА та обласної ради, були спроби втягнути в цей конфлікт ОМС. Представники «Батьківщини» намагались приймати рішення ОМС про підтримку позиції голови обласної ради. Але ефекту та залучення ОМС до конфлікту не сталось.

Також слід зазначити нещодавній конфлікт між Президентом України та секретарем Бориспільської міської ради під час візиту першого до міста Бориспіль. Володимир Зеленський вигнав Ярослава Годунка (секретар Бориспільської міської ради) під час публічної зустрічі та погрожував зверненнями до СБУ.

Зміни в керівництві державних структур

ОДА. Протягом 2018 – 2019 років відбулася низка кадрових змін на посаді голови КОДА. Так, 30 жовтня 2018 року було звільнено Олександра Горгана з посади голови ОДА та призначено Олександра Терещука. Після виборів Президента України головою КОДА став Михайло Бно-Айріян, який пропрацював на даній посаді 100 днів. 28 жовтня 2019 року відповідним Указом Президента України на посаду голови КОДА було призначено Олексія Чернишова.

РДА. Президент України Володимир Зеленський звільнив низку голів РДА в області. Попередній очільник КОДА Михайло Бно-Айріян опублікував на власній сторінці у Facebook інформацію, що подав до Офісу Президента список кандидатів на посади голів 16 РДА в області. Але у зв’язку зі звільненням самого Михайла Бно-Айріяна та призначення нового Голови КОДА ситуація з призначенням голів РДА є невизначеною.

МВС. Після завершення службового розслідування за фактом трагічної загибелі 5-річного Кирила Тлявова у Переяслав-Хмельницькому, було притягнуто до відповідальності 12 працівників поліції, з них 6 керівників райвідділу поліції звільнено з посад.

Саме з цими подіями була пов’язана зміна керівництва поліції в Київській області і 17 листопада був призначений новий керівник — Андрій Нєбитов. Процес призначення нового керівника був публічним та широко висвітлювався в ЗМІ, але це, швидше за все, є наслідком трагічної ситуації, котра й спонукала до кадрових змін.

СБУ. 27 серпня 2019 року було призначено нового начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області — Болдиря Сергія Володимировича. Процес призначення не був публічним, більшість дізналась про нього після публікації відповідного указу №629/2019  на сайті Президента України.

Прокуратура. Керівник прокуратури Київської області Максим Киричук був призначений на посаду в 2018 році. Михайло Бно-Айріян, який донедавна займав посаду голови КОДА, критикував керівника прокуратури області й чітко давав зрозуміти, що на цій посаді відбудуться кадрові зміни. Після призначення нового очільника області ситуація з керівником Прокуратури лишається невизначеною.

Митниця. Останнім часом кадрових змін у керівництві митниці (ДФС) області не відбувалось. Але зважаючи на заяви нового керівника ДФС України Максима Нефьодова про створення «нової митниці» з новими структурами та кадрами, зміни в області можливі найближчим часом.

Аналіз медіа-ринку

Друковані ЗМІ

Медіа-ринок Київщини, у сегменті друкованих ЗМІ, відзначається певною пасивністю розвитку. Конкуренція серед друкованих ЗМІ та вебсайтів спостерігається лише у передмістях Києва та в найбільшому місті регіону — Білій Церкві. У решті районних центрів присутні переважно колишні комунальні ЗМІ, котрі висвітлюють суто інформацію районного рівня та використовуються як засіб виборчої агітації. Більшість цих ЗМІ під час виборів публікують матеріали з ознаками джинси. Незважаючи на формальну незалежність від владних структур, дані видання переважно повністю висвітлюють позицію чинної, на момент написання їх матеріалів, влади. В окремих випадках районні газети можуть поширюватись і за межі району, однак це радше виняток. Серед загальнообласних ЗМІ слід згадати видання «Нова доба», котре розповсюджується накладом 10 000 примірників та має власний вебсайт, та видання «Погляд», котре має друковані примірники в кількох окремих районах чи містах області: «Приірпіння», «Буча», «Вишгород» тощо, які розповсюджуються загальним накладом 75 000 примірників. При цьому, як було вище згадано, у великих містах окремо присутні приватні ЗМІ, однак їхні власники мають прямий вплив на редакційну політику, що неодноразово простежувалося під час виборчих кампаній 2019 року. Також слід виділити партійні друковані видання. Якщо більшість політичних сил мали агітацію у вигляді друкованих газет лише у виборчий період, то такі партії, як «Свобода» та «Батьківщина» мають газети, які охоплюють тематику регіону та поширюються і в міжвиборчий період.

Вебсайти

У цілому в області є три найбільші вебсайти, котрі висвітлюють новини регіону:

  • www.poglyad.tv — інформаційна агенція «Погляд», що має власні друковані видання, вебсайт, та телеканал. Сайт агенції має приблизно 500 тисяч відвідувань щомісяця. Висвітлює новини всього регіону. Відвертої агітації на ресурсі не помічено.
  • kievvlast.com.ua — новинний сайт, котрий висвітлює новини як Києва, так і області, має відвідуваність приблизно 500 тисяч на місяць. Під час виборчих кампаній матеріали не публікувались на користь конкретних кандидатів, однак в одній стрічці новин протягом дня могли з’явитись матеріали, що позитивно висвітлюють двох кандидатів від різних політичних сил. Це дозволяє робити припущення про замовний характер подібних матеріалів. Також сайт має свою сторінку на Facebook, котра дублює матеріали з сайту.
  • mykyivregion.com.ua — новинний сайт, котрий пише про новини області на загально обласному та районному рівнях. На сайті неодноразово виявлялись матеріали, що містять ознаки замовних. Середня кількість відвідувань сайту знаходиться на рівні близько 300 тисяч щомісяця.

В області присутні й інші сайти, котрі позиціонуються як новинні ресурси регіону, але вони не мають системності в матеріалах.

Районні сайти

В окремих районах області функціонують місцеві новинні сайти. Здебільшого їх регіон охоплення — це передмістя Києва, де майже кожне велике місто має хоча б один або й більше новинних ресурсів. Аналогічна ситуація з містом Біла Церква, котре має одразу декілька великих новинних ресурсів. Здебільшого ці сайти мають чітко виражену політичну позицію на виборах, публікуючи матеріали з підтримкою конкретних кандидатів. Хоча бувають і випадки, коли подібні сайти використовуються для розміщення матеріалів, що мають ознаки замовних.

Окремо варто відзначити, що в області діяла ціла мережа сайтів по кожному з міст районного та обласного значення, з доменним іменем «Назва_населеного_пункту.daily.kiev.ua», котрі публікували матеріали стосовно виборчої тематики і припинили свою діяльність одразу після закінчення парламентських виборів 2019 року. Це дозволяє припустити, що дані сайти створювались як окремий проєкт суто для виборчих кампаній. Крім згаданої мережі, функціонували й інші новинні сайти районного рівня, які припинили свою діяльність після виборів. Так, наприклад, на місці новинного сайту міста Баришівка, який під час виборчої кампанії активно публікував матеріали, що містять ознаки замовних, зараз знаходиться сайт, що продає інтимні послуги.

Радіо

У Київській області є регіональні представництва національних радіостанцій, які покривають майже всю територію регіону. Їх офіси розміщені лише в містах Києві та Білій Церкві, при цьому більшу частину часу, крім реклами та місцевих новин, радіо працює в режимі ретрансляції. Конкуренція регіональних станцій з національними майже неможлива без унікального контенту, чим і пояснюється низька кількість локальних радіостанцій.

Однак в області все ж наявні кілька регіональних радіостанцій, що покривають або один, або кілька районів. При цьому це стосується лише районів, віддалених від Києва. До прикладу, регіональні радіостанції є в містах Богуслав та Біла Церква, де в обох випадках власники мають вплив на редакційну політику та використовують цей ресурс під час виборчих кампаній хоч і в завуальованій формі. Так, у місті Богуслав місцева радіостанція, яка покриває територію майже цілого виборчого округу, під час парламентських виборів готувала позитивні матеріали про Аграрну партію та негативні про інші політичні сили.

Телебачення

Незважаючи на те, що згідно з інформацією на державних ресурсах в області діє низка регіональних телеканалів, по факту вони майже не функціонують, здебільшого маючи в ефірі ретрансляцію загальноукраїнських телеканалів. Додатково рівень запиту від суспільства на регіональні телеканали знизився до мінімального рівня після загальнодержавного переходу на цифровий формат телебачення Т2. Ті ж телеканали, які все ще продукують власний унікальний контент районного чи обласного значення, ведуть свою діяльність, дублюючи матеріали в мережу інтернет, маючи власні Youtube-канали. У цілому даний сегмент медіа-ринку знаходиться в занепаді, і позитивну або нейтральну динаміку можна простежити лише в передмістях Києва та в місті Біла Церква.

Соціальні медіа

Соціальні мережі відіграють помітну роль у медіа-активності регіону. І, на відміну від традиційних ЗМІ, у даному сегменті ринку спостерігається динаміка до зростання. Починаючи з 2015 року, постійно зростає як загальна кількість користувачів соціальних мереж, так і кількість політичних сил, що використовують їх для своєї агітації. Крім того, майже всі ЗМІ та новинні вебсайти, що діють в області, мають свої сторінки і в соціальних мережах.

Facebook

На Київщині є кілька регіональних новинних пабліків, які системно висвітлюють новини регіону. Також частина столичних груп чи сторінок пишуть про новини в області. Сторінки з великою кількістю підписників є в місті Біла Церква, які генерують свій контент. Також окремі політичні партії мають свої власні сторінки, які активно публікують новини регіону, з «політичним» забарвленням. Політичну рекламу в соціальних мережах використовували фактично всі учасники виборчого процесу.

Велика кількість політичної реклами (в тому числі негативного забарвлення) публікувалась в різноманітних «місцевих» пабліках від сторінок анонімних осіб. Також частина пабліків, які вели агітацію за партії чи кандидатів, припинили свою активність після виборів.

Назва групи, сторінки

Кількість підписників

Як часто публікуються повідомлення

Про що паблік

Наявність політичної

реклами

Столичний регіон

16000

щогодини

новинарний

так

Київщина Новини

16800

Кілька новин на день

новинарний

так

Моя Київщина - офіційна сторінка інформаційного порталу

11700

щодня

новинарний

ні

Київ - Київщина Тайм

37800

щодня

новинарний

ні

Відкрита Київщина

5100

остання активність

була в середині липня

новинарний

так

Київщина News

5100

щодня

новинарний

ні

Нова Київщина

8200

щодня

новинарний

так

Істина За Нами Київщина

9000

щодня

новинарний

ні

За життя. Київщина

48000

щодня

партійна сторінка

так

Підслухано в БЦ

39800

щодня

новинарна сторінка

міста Біла Церква

ні

Підслухано БЦ

170000

щогодини

новинарна сторінка

міста Біла Церква

так

Instagram

На відміну від Facebook, в Instagram-сегменті соціальних медіа Київської області спостерігається переважно контент приватного характеру. Спроби новинних ресурсів області створити власні сторінки здебільшого не мають успіху серед аудиторії. Хоча під час виборчих кампаній 2019 року Instagram активно використовувався як агітаційний інструмент окремими кандидатами і політичними партіями. У той час як загальнообласні ресурси в Instagram так і не сформувались, у мережі наявна доволі значна кількість сторінок, прямо пов’язаних з окремими населеними пунктами, враховуючи, що всі вони мають значну кількість підписників у відношенні до населення своїх міст, їх можна вважати важливим інформаційним ресурсом.

Стосовно відомих блогерів, котрі пишуть про Київську область, слід виділити Олександра Дубінського, який неодноразово писав про Київщину та використовував свій блог у виборчій агітації під час парламентських виборів 2019 року.

Назва групи, сторінки

 Кількість підписників 

 Як часто публікуються повідомлення 

Про що паблік

Наявність політичної реклами 

Моя Київщина

776

неактивний понад пів року

Новинарний

так

Ирпень | Ірпінь

1216

щодня

Місцевий паблік

ні

BCTV Телебачення Біла Церква

13200

щодня

Новинарний

ні

Біла Церква

15200

щодня

Місцевий паблік

ні

Підслухано Біла Церква

32600

щодня

Місцевий паблік

ні

БРОВАРИ | Новини

9300

щодня

Новинарний

ні

Youtube

Наразі в області лише один Youtube-канал системно висвітлює новини регіону. Він належить вже згаданій в цьому розділі інформаційній агенції «Погляд», при цьому даний ресурс єдиний, що готує новини з постійною періодичністю та з достатньою професійністю для регіонального рівня.

У решті випадків в області фіксуються Youtube-канали з прив’язкою до конкретних міст обласного чи районного значення, більшість з них використовує обладнання, що лишилось від колишніх регіональних телестудій. Також відомо, що частина таких каналів прямо залежна від місцевої влади.

Назва групи, сторінки

Кількість підписників

Як часто публікуються

повідомлення

Про що паблік

Наявність політичної реклами

Погляд Київщина - Новини Ірпінь Буча Вишгород Вишневе Обухів Бородянка Коцюбинське

2300

щодня

Новинарний

ні

bctv

14000

щодня

Новинарний

так

vBorispole Info

2800

кілька новин на тиждень

Новинарний

ні

Fastiv.TV

3600

кілька новин на тиждень

Новинарний

ні

TVBoguslav

1900

кілька новин на тиждень

Новинарний

ні

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

Загальні тенденції

У Київській області значна частина громадської активності, як й інші сфери, зосереджена в передмістях Києва та в місті Біла Церква. Київ як найбільше місто регіону дає значно більше можливостей представникам громадського сектору. Котрі у випадку перетворення цієї активності на професійну діяльність, переїздять до столиці. У той же час багато людей з проактивною позицією, що працюють в столиці, мешкають в її передмістях, що і слугує причиною росту громадської активності навколо Києва. У місті ж Біла Церква спостерігається доволі відчутний рівень громадської активності за рахунок того, що після Києва місто є найбільшим в регіоні. Окремих груп, котрі б охоплювали своєю діяльністю всю територію області, не виявлено. Здебільшого громадська активність обмежується окремим населеним пунктом та окремою тематикою. Так, у місті Бровари є стійка громадська ініціатива, котра сформувалась навколо створення ОСББ. А в місті Біла Церква переважає рух еко-активістів. У малих містах, віддалених від Києва, громадська активність обмежується окремими особистостями, а не організованими групами громадян. Також у розрізі політичної активності слід відзначити молодіжні підрозділи окремих політичних партій, зокрема «Батьківщина Молода. Київщина», котрі ведуть активну діяльність в регіоні саме у форматі громадської організації.

Найрезонансніші мітинги, пікети та акції

Ні капітуляції. У жовтні 2019 року в більшості населених пунктів області пройшли акції, організовані окремими громадянами чи місцевими громадськими організаціями, спрямовані проти прийняття Україною концепту формули Штайнмаєра. Активісти подавали звернення до своїх місцевих рад з вимогою, щоб ті звернулись до центральної влади з протестом. Станом на листопад 2019 року частина рад ухвалила відповідні рішення, а частина відмовилась.

Мітинг проти цін на проїзд у Білій Церкві. У місті Біла Церква навесні 2019 року було підвищено вартість на проїзд у громадському транспорті. Що призвело до системних дій, коли активно налаштовані громадяни та місцеві громадські організації влаштовували пікети проти перевізника та місцевої влади і зрештою домоглися повернення вартості проїзду до попереднього рівня.

Організації, пов’язані з політичними партіями

Найбільш помітною серед організацій, що пов’язані з політичними партіями, є діяльність молодіжного осередку партії «Батьківщина», його активісти постійно висвітлюють свою діяльність у соціальних мережах, влаштовують з’їзди, тематичні навчання та окремі активності, приурочені до національних заходів чи подій. Діяльність цієї організації поширюється майже на всю територію області.

Також варто виділити благодійні фонди, котрі функціонують в області, здебільшого обмежуючись територією виборчих округів. Дані організації прямо агітували на виборах за конкретних кандидатів у народні депутати, а подекуди мали в своїй назві й прізвища кандидатів, наприклад «Фонд Руслана Сольвара “Разом у Майбутнє”» або «Фонд Олександра Ференця “Фортеця”».

Крім вищезгаданих організацій, у районних центрах та містах обласного значення також присутні громадські організації, котрі прямо пов’язані з місцевою владою. Здебільшого діяльність таких організацій є пасивною і самі вони використовуються, коли у влади виникає потреба в окремих чутливих темах показати на загал, що вони мають підтримку громадськості.

Парамілітарні групи

Про загальнообласні рухи, котрі були б зосереджені суто на регіоні, невідомо. Однак фактично в кожному районному центрі чи місті обласного значення присутні місцеві організації, що об’єднують ветеранів АТО та ООС. У цілому в цих структур відсутня системна робота і їх прихильність чи опозиція до місцевої влади формується окремим порядком денним.

Взаємодія з місцевою владою

У більшості РДА створено громадські ради при голові РДА, які переважно є номінальними і не репрезентують активні громадські середовища та є маловпливовими.

У багатьох містах запроваджено місцеві електронні петиції, які успішно функціонують. Громадські бюджети запроваджено лише в кількох містах у межах регіону.

КОДА здійснює системну роботу з громадськими організаціями та активною молоддю, проводячи періодично різноманітні семінари, круглі столи, навчання.

Конфлікти між владою та громадою

Одним з найрезонансніших конфліктів між громадськістю і владою в регіоні є конфлікт навколо Біличанського лісу та селища Коцюбинське. Активісти вже не перший рік намагаються зберегти ліс від забудовників та місцевої влади.

Періодично в передмістях Києва виникають конфлікти, пов’язані з земельними суперечками між громадою та забудовниками / місцевою владою.

Кримінальні провадження проти місцевих чиновників

Ірпінь

Володимира Карплюка обрали міським головою м. Ірпінь на позачергових виборах у жовтні 2014 року. На виборах у 2015 році його було переобрано. У липні 2018 року він пішов у відставку. У 2017 році Карплюку повідомили про підозру в створенні злочинної організації, заволодінні чужим майном, фіктивному підприємництві, підробленні документів та службовому підробленні. Крім того, йому повідомляли про підозру в порушенні правил безпеки під час будівництва, що призвело до загибелі людини. Вона стосується аварії гусеничного крана у 2011 році, стріла якого впала на робітників.  Також у ЗМІ була інформація, що ГПУ готує йому ще одну підозру щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах. Карплюк балотувався в депутати в 95-му окрузі в Київській області.

Богуслав

У травні 2019 року було затримано депутата районної ради, який також є радником голови Богуславської районної ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку, здійснення економічних реформ, а також є головою комісії з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів, законності і правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами і боротьби з корупцією. За версією слідства, він вимагав у представника товариства 16 500 доларів США за надання в оренду земельної ділянки площею 30 га.

Васильків

Під час виборів Президента України 31 березня 2019 року в області виник гучний скандал, пов’язаний із ймовірним підкупом виборців за бюджетні кошти в місті Васильків. Першим цю тему підняв у ефірі ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1+1» очільник міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков, заявивши, що в місті Васильків 94 виборчого округу здійснюється підкуп виборців на користь одного з кандидатів у президенти. По суті ситуації, вона стосувалась виплат коштів соціально незахищеним громадянам у межах Васильківської міської бюджетної цільової програми «Турбота». У результаті Васильківського міського голову Володимира Сабадаша було відсторонено від посади і відкрито кримінальне провадження, в якому на допит викликано понад 1 500 осіб.

Біла Церква

У Білій Церкві був скандал після «розслідування» активістів, за участю міського голови Дикого Геннадія. Активісти розкрили деталі угод комунальних підприємств міста, які замовляли підряди в товариств з обмеженою відповідальністю, що були зареєстровані на родичів міського голови.

За коментарями звертайтесь:

Олексій Рєпік, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Київській  області

тел.: 073 060 76 78

e-mail: oleksii.riepik@gmail.com

Довідково:

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).