31 жовтня виборці одномандатного округу № 197 (з центром у Каневі) визначаться, хто замінить чинного голову Черкаської ОДА Олександра Скічка, який після призначення на посаду склав депутатський мандат. У 2019 році телеведучий Скічко на хвилі популярності партії Володимира Зеленського «Слуга народу» без проблем здобув місце в парламенті. Але минулі два роки політичної історії додали нових аргументів політичним опонентам, готовим боротися за мандат і змінити розклад сил на окрузі.

Сценарії для округу можуть бути різними, однак протистояння загострюється на тлі того, що сталося в окрузі № 87 Івано-Франківської області, де кандидати Василь Вірастюк та Олександр Шевченко боролися за мандат не на життя, а на смерть. Як ми вже добре знаємо, поразки в цій битві зазнав Закон.

Зникнення бюлетенів, імовірний підкуп, недопустима політизація роботи виборчих комісій та зриви процедур — усе це ми спостерігали на Івано-Франківщині, і все це демонструє регрес України у забезпеченні виборчих прав громадян. Важливо, щоб вибори в Каневі — одні з останніх мажоритарних виборів до Верховної Ради України — не посилили небезпечних тенденцій.

Тим більше що на території виборчого округу (134,5 тисячі виборців на 142 дільницях) представлені кілька потужних підприємств, які належать відомим в Україні бізнесменам. Зокрема в окрузі наявні економічні інтереси власника агрохолдингу KERNEL Андрія Веревського та МХП Юрія Косюка, а також групи компаній PetRus, яку очолює Людмила Русаліна.

ОПОРА на попередніх виборах неодноразово привертала увагу до спроб бізнесу впливати на голосування своїх працівників застосуванням «приватного» адміністративного ресурсу. В умовах присутності великих економічних груп важливо забезпечити їхнє невтручання у виборчий процес для вільного волевиявлення виборців.

Отож ціна помилки на цих нібито локальних виборах неприйнятно висока для іміджу держави. Але готовими треба бути до всього. І, хоча до старту кампанії ще два місяці, політичні гравці вже роблять ставки.

Стабільно нестабільний: з чим Черкащина підходить до проміжних виборів нардепа

Черкаська область неодноразово ставала полем електоральних битв і резонансних виборчих конфліктів. У наближеному до Києва регіоні часто зіштовхувались інтереси національних і локальних гравців, які не цуралися жодних засобів боротьби. До прикладу, в далекому 2002 році Нестор Шуфрич кандидатствував у окрузі № 201 Черкащини так яскраво, що злі язики його виборчу кампанію досі асоціюють із 20-гривневими банкнотами. У 2012 році в самому 197-му окрузі не змогли встановити результатів виборів депутата, і через рік там відбулися повторні вибори одночасно з виборами на чотирьох інших проблемних округах. Зараз Черкащина залишається регіоном, який вагається в електоральних уподобаннях, а кризові явища попередніх кампаній впливають на вибори, оскільки резонансні й системні зловживання не завершилися судовими рішеннями.

Дочасну агітацію в окрузі, за підрахунками ОПОРИ, розпочали вже 13 потенційних кандидатів, і майбутні вибори обіцяють бути конкурентними. Серед можливих претендентів на мандати — два політики, які вже були депутатами в цьому окрузі: Леонід Даценко (ВО «Батьківщина») у 2013 році та Владислав Голуб («Блок Петра Порошенка») у 2014-му. Ймовірними кандидатами розглядається група впливових представників місцевого самоврядування: заступники голови облради Роман Сущенко («Європейська Солідарність») та Сергій Лісовий («Слуга народу»), депутати облради Сергій Курбет і Валерія Бондаренко («За майбутнє») та інші. І доки з-поміж парламентських партій лише «Європейська Солідарність» публічно заявила про свого кандидата, в окрузі вже працюють представники позапарламентських політичних сил (ВО «Свобода», «Народовладдя»). Непублічною боротьбою серед місцевих лідерів супроводжується визначення партією «Слуга народу» остаточного кандидата, якого підтримають офіційно. В окрузі, як ми вже зазначили, представлені потужні економічні групи, інтереси власників яких можуть стати впливовим фактором кампанії.

Фактор губернатора: чи задіє влада адмінресурс?

У 2019 році Володимир Зеленський і партія «Слуга народу» переконливо перемогли в області та окрузі, а президентська партія лідирувала у п’ятьох із семи мажоритарних округів. Але інтриги майбутніх виборам на Черкащині додає традиційно непрогнозований політичний процес. З моменту обрання президентом України Володимира Зеленського областю керували вже чотири голови ОДА: підприємець Ігор Шевченко, працівники СБУ Роман Бондар і Сергій Сергійчук, нардеп Олександр Скічко. Перспективи «черкаської» ставки офісу президента на Олександра Скічка свого часу стали топ-темою дебатів місцевого політикуму. Зважаючи на традиції неформальної участі голів ОДА у виборах, прискіплива увага прикута і до його ролі в майбутній кампанії.

Політичні зв’язки Олександра Скічка з Володимиром Зеленським дозволяють йому пропонувати резонансні для округу та регіону ініціативи. Зокрема й у форматі нового проєкту офісу президента України — Конгресу місцевих і регіональних влад. До ініціатив голови ОДА, підтриманих Володимиром Зеленським, входять будівництво сміттєпереробних заводів, відродження до кінця року річкового порту в Каневі та завершення довгобуду — Шевченківського культурного центру.

З таким пакетом резонансних ініціатив і підтримкою центру будь-якому голові облдержадміністрації було б важко втриматися від спокуси втрутитися в перебіг виборів. Олександрові Скічку ще доведеться демонструвати своє розуміння різниці між публічною активністю посадовця і зловживанням адміністративними ресурсами. Вже зараз голова фракції партії «Слуга народу» в облраді, заступник голови облради й однокласник голови ОДА Сергій Лісовий з’являється з ним на спільних заходах.

Місцевий контекст має значення

За результатами місцевих виборів, головою Черкаської обласної ради став Анатолій Підгорний. Першим заступником обрано представника «Європейської Солідарності» Романа Сущенка, заступниками — представників ВО «Батьківщина» Михайла Мушієка, «Слуги народу» Сергія Лісового, «Опозиційної платформи — За життя» Володимира Доманського.

В обласному центрі Анатолій Бондаренко («За майбутнє») переміг у другому турі кандидата від «Голосу» Віктора Євпака і переобрався мером. Бондаренко запам’ятався країні своїм публічним демаршем проти карантинних заходів Центру та обміном відеозверненнями з президентом.

Міський голова Черкас — показовий приклад мінливості політичної долі. У 2015 році він балотувався від ВО «Батьківщина». Уже на наступну каденцію переобрався від «За майбутнє» й очолив регіональну організацію цієї партії після переходу її колишнього обласного лідера Антона Яценка до ВО «Батьківщина». У міській раді Черкас представлені сім партій, при цьому «За майбутнє» та «Слуга народу» мають найбільше мандатів. Секретарем Черкаської облради став Юрій Тренкін, обраний за списком ВО «Батьківщина».

У самому ж окрузі партійний склад місцевих органів влади ще більш строкатий і, можливо, ще більш конкурентний. У місті Золотоноша втретє мером став Віталій Войцехівський («Слуга народу»), натомість Канів очолив кандидат від партії «За майбутнє» Ігор Ренькас.

Міські та районні ради, які входять до складу округу, істотно різняться партіями-лідерами. «Слуга народу» здобула перший результат у міській раді Золотоноші та в Черкаській районній раді. У Каневі найбільшу підтримку виборців отримала партія «За майбутнє», а в Золотоніській районній раді — ВО «Черкащани».

У місцевих радах немає формальних депутатських більшостей, і локальні депутати зазвичай знаходять спільну мову. Але їхня партійна роздробленість вражає. До Черкаської районної ради пройшли дев’ять партій, до міської ради Золотоноші — вісім, Золотоніської районної ради та Канівської міської ради — по сім.

Отже, регіон наближається до проміжних виборів нардепа з конкурентним політичним процесом і строкатим партійним складом місцевих рад. Активними і, здається, безперервними залишаються зміни в партійних організаціях. Стабільно нестабільна передвиборна ситуація на Черкащині може забезпечити чесну конкуренцію або підштовхнути виборчих конкурентів до незаконних дій.

Хто перший побіг за мандатом?

Виборчий процес офіційно розпочнеться 1 вересня, і кандидатами в народні депутати України ще можуть стати як політичні першачки, так і досвідчені політики. ОПОРА зібрала перелік потенційних кандидатів.

Перший заступник голови Черкаської обласної ради від партії «Європейська Солідарність» Роман Сущенко

Про участь колишнього політв’язня Кремля у майбутніх виборах повідомив ще у лютому цього року сам лідер ЄС Петро Порошенко. Він фактично розпочав дочасну агітаційну кампанію. В окрузі кандидат зустрічається з виборцями, займається благодійністю, використовує зовнішню рекламу та місцеві медіа, залучає публічно національних спікерів від партії.

Лідер політичної партії «Громадський рух «Рідна країна», колишній віцеспікер Верховної Ради України Микола Томенко

Микола Томенко був нардепом кількох попередніх скликань, віцепрем'єр-міністром України з гуманітарних питань в уряді Тимошенко (2005), двічі заступником голови Верховної Ради (2007, 2008–2012), позаштатним радником президента Петра Порошенка (18.06.2014–13.07.2015). Потенційний кандидат народився в Черкаській області й позиціює себе представником регіону.

Народний депутат України VIII скликання від цього округу Владислав Голуб

Владислав Голуб, який у 2019-му поступився на виборах у цьому окрузі чинному голові ОДА Олександрові Скічку, офіційно ще не заявляв про намір балотуватись. Однак він уже активно проводить дочасну кампанію: розміщує зовнішню рекламу, зустрічається з трудовими колективами й часто публічно згадує про проєкти, реалізовані в окрузі за бюджетні кошти під час його каденції. На території округу ЗМІ поширюють результати одного соціологічного опитування, яке показує його електоральне лідерство.

Радник чинного Черкаського міського голови, народний депутат VII скликання від 197-го округу, шеф-редактор газети «Нова молодь Черкащини» Леонід Даценко

Про намір балотуватися Леонід Даценко сказав у травні в інтерв’ю для свого ж видання. На парламентських виборах 2014 року самовисуванець Леонід Даценко поступився на окрузі кандидатові від «Блоку Петра Порошенка» Владиславу Голубу з різницею 3 319 голосів. Цікаво, що серед кандидатів було ще два так званих технічних із прізвищем Даценко, які разом набрали 2 963 голоси. На місцевих виборах Даценко балотувався до обласної ради від партій «Відродження» (2015) та «Європейська Солідарність» (2020), але мандата обидва рази так і не отримав.

Депутат Черкаської облради від партії «За майбутнє», начальник управління військових представництв Міноборони, колишній військовий комісар області Євгеній Курбет

На парламентських виборах 2019 року Курбет був кандидатом-самовисуванцем на 195-му окрузі й отримав 27% голосів. Тоді кандидат поступився висуванцю від «Слуги народу» та відзначився безплатною роздачею різних товарів і послуг: окулярів, пакетів із насінням, медичних консультацій, страхових полісів та екскурсій у зоопарк. У місцевих ЗМІ з'явилася інформація, що наразі його кандидатуру підтримують партія «Слуга народу», а також агрохолдинг МХП, але офіційно цього ніхто не підтвердив і не спростував. Тим часом місцеві журналісти оприлюднили листівки в зеленій гамі з фотографіями Євгенія Курбета з очільником ОДА, головою обласної ради, міським головою Канева, міським головою Золотоноші, секретарем Черкаської міської ради.

Народний депутат України VII і VIII скликань від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко

На позачергових парламентських виборах у липні 2019 року Іллєнко у 205-му столичному окрузі поступився кандидату від партії «Слуга народу» Богданові Яременку, набравши 21,06% голосів виборців проти 37,5%. Андрій Іллєнко народився і мешкає в Києві. На Канівщині, в селі Прохорівка, народився його батько — відомий український режисер Юрій Іллєнко.

Голова Кіровоградської регіональної організації партії «Народовладдя», фронтмен гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк

У 2012 році співак балотувався до Верховної Ради у 102-му окрузі (Кіровоградщина) від партії ВО «Свобода» й посів друге місце. У листопаді 2019-го, вслід за екснардепом Юрієм Левченком, він залишив лави «Свободи» й очолив Кіровоградський осередок створеної Левченком партії «Народовладдя», майбутнім кандидатом від якої себе нині й позиціює.

Представник партії «Національний корпус» Ігор Зайчук

У 2019 році Зайчук був 153-м у списку кандидатів у депутати до Верховної Ради від ВО «Свобода», а на місцевих виборах — № 2 у єдиному списку кандидатів у депутати Черкаської міської ради партії «Національний корпус». Мешкає в Черкасах.

Голова громадської організації «Єдина сила» Володимир Нетребенко

У 2020 році Володимир Нетребенко балотувався до Київської міської ради від Радикальної партії, у 2015-му — від партії «Єдина сила». В обох випадках обраний не був. Народився у м. Ватутіне на Черкащині, проживає в м. Київ.

Колишній міністр екології та природних ресурсів, лідер партії «Успішна Україна» Ігор Шевченко

Ігор Шевченко, який запам’ятався політично підкованим громадянам не лише міністерськими ініціативами, а й поїздкою в Давос, запитав у виборців про доцільність балотування через особистий сайт і допис із платним просуванням у Facebook. На президентських виборах у 2019 році він балотувався самовисуванцем і набрав 0,09% голосів. У 2015 році балотувався на посаду мера Білгород-Дністровського як самовисуванець і посів друге місце.

Низка потенційних кандидатів у народні депутати України ще не заявляли про намір балотуватися, але виявляють помітну активність. Місцеві експерти називають імовірними кандидатами депутата Черкаської обласної ради від партії «Слуга народу», заступника голови ради Сергія Лісового та депутатку Черкаської обласної ради від «За майбутнє», дружину міського голови обласного центру Валерію Бондаренко. Голова фракції партії «Слуга народу» в облраді Сергій Лісовий, як уже зазначалося, відвідує заходи спільно з головою ОДА Олександром Скічком, а Валерія Бондаренко очолює в області жіноче крило партії «За майбутнє», публічність якого останнім часом помітно зросла. Виявляє активність в окрузі й громадський діяч Іван Степанець, який розміщує зовнішню рекламу і солідно представлений матеріалами з ознаками «джинси» у друкованих ЗМІ.

Політикум і кандидати вже на низькому старті. Від виборців, кандидатів та правоохоронних органів залежить, якими стануть проміжні вибори в окрузі № 197 Черкаської області: демократичними чи ще одним прикладом нечесної боротьби.

Захар Колісніченко, координатор спостереження ОПОРИ за виборами у Черкаській області спеціально для ZN.UA.