Спільний проект Контракти.ua і Громадянської мережі ОПОРИ

Якщо у світі країнознавців Закарпатська область асоціюється із горами, лісами, то у світі сучасної української політики при згадці регіону виникають асоціації із поки ще міністром МНС Віктором Балогою. Його феномен - влади в країні міняються, Балога на Закарпатті залишається. Причому - впливовою особою.

Під знаком Балоги

Після перемоги Віктора Ющенка на виборах 2005 року Балозі, будучи народним депутатом, всупереч закону вдається суміщати посади законодавця та голови Закарпатської облдержадміністрації. Згодом він робить сходинку вище - стає міністром МНС, а пізніше - очолює секретаріат президента Ющенка. Ймовірно, це і забезпечило вихід Віктора Балоги у вищу лігу української політики. Президент України змінюється, приходить новий Кабінет Міністрів, а Віктор Балога знову стає міністром МНС, та ще й куратором Закарпатської області в чинному уряді.

На цих парламентських виборах Віктор Балога прославився тим, що очолювана ним політична сила веде до парламенту цілу родину - двох рідних та одного двоюрідного брата. Останній - Василь Петьовка - теж політик із досвідом - був після Віктора Балоги міським головою закарпатського Мукачева, зараз є нардепом за списком НУ-НС. Іван Балога - голова Закарпатської облради, Павло Балога - депутат тієї ж ради. Чотири брати сімейства йдуть до парламенту на 4 мажоритарних округах із 6 наявних в області. Всі четверо мають доволі високі шанси отримати мандати депутатів ВРУ.

Чотири брати сімейства йдуть до парламенту на 4 мажоритарних округах із 6 наявних в області

Ще за Ющенка Віктор Балога створив власний політичний проект Єдиний Центр. І хоч в підсумку на загальноукраїнському рівні ця партія - немає ні рейтингу, ні авторитетних облич, на Закарпатті Єдиний Центр є впливовою політичною силою, в першу чергу завдяки особистому рейтингу Віктора Балоги та його братів. Усі є вихідцями з Мукачівщини.

Дві опозиції або дві влади?

Закарпатську область з-поміж інших регіонів країни вирізняє наявність двох опозицій - Єдиний Центр / Батьківщина. Хоча, якщо розібратися по суті, то у розподілі політичних сил краю коректніше говорити про наявність двох влад - Єдиний Центр / Партія регіонів.

Закарпаття

Щодо останньої, то вона, логічно, включає в себе державні адміністрації області, за виключенням Мукачівської районної - вона традиційно є об’єктом опіки команди Віктора Балоги. Голова Мукачівської РДА за Віктора Януковича - той самий, що і був за президентства Віктора Ющенка.

Також до списку влади Партії регіонів на Закарпатті можна сміливо віднести очільників деяких міст, селищ та сіл - після свого обрання вони масово почали вступати до лав Партії регіонів. Наприклад, регіоналом став міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов та уже екс-керівник Міжгірської селищної ради Василь Щур. Вступивши до лав партії, його одразу призначено головою Міжгірської РДА. Хоча до 2010 року Погорєлов був безпартійним і рахувався наближеним до міністра МНС Віктора Балоги. Василь Щур на Міжгірщині взагалі представляв опозиційний «Фронт Змін».

Влада партії Єдиний Центр в області вибудувана переважно на основі місцевого самоврядування. Себто - представлена великою кількістю депутатів місцевих рад, яких обрано за списком та округами в 2010 році. Представниками Єдиного Центру є чимало голів міст, селищ, сіл, а також голови райрад. Тож величезна кількість місцевих рад, у тому числі й Закарпатська обласна рада (обрано 46 депутатів Єдиного Центру, проти 37 Партії регіонів), або безумовно контролюються Єдиним Центром, або зазнають серйозного впливу з боку цієї партії у прийнятті важливих для громад рішень.

За цих обставин партія Єдиний Центр знаходиться у значно виграшній позиції, ніж Партія регіонів. Адже при великій концентрації важелів впливу на область, усі проблеми розвитку краю, фінансування життєдіяльності його мешканців, громадськість в першу чергу пов’язує з президентом і його партією, а не з Єдиним Центром. Більше того, партія Віктора Балоги, розуміючи ці обставини, свідомо будує інформаційну кампанію на тому, що Єдиний Центр є опозицією до влади області, тобто - Партії регіонів.

Натомість, в реальності саме діяльність партії єдиноцентристів створює в краї важливий порядок денний, за прописаним нею ж сценарієм. До прикладу, скандальне рішення про виділення 360 частин території в рекреаційних зонах Карпат під облаштування мінігідроелектростанцій прийнято обласною радою з ініціативи членів Єдиного Центру, за відсутності погоджень з обласною державною адміністрацією. А саме там, за нормативними документами, мають виключне право ініціювати подібні рішення.

Представники ВО Батьківщина в області мають доволі маргінальний образ

Тож традиційна схема, за якою виграють опозиційні сили в Україні, де громадяни голосують проти Партії регіонів, на Закарпатті - не діє. Представники ВО Батьківщина в області мають доволі маргінальний образ. Відтак уже Об’єднаній опозиції сьогодні є над чим задуматись, аби обіграти єдиноцентристів в гонці за голос опозиційно налаштованого виборця. Навіть за умов, що Єдиний Центр на Закарпатті виставив кандидатів лише за округами.

Справи опозиційні

Щодо співвідношення опозиційних кандидатів-мажоритарників, то їх «Батьківщина» має на 4 округах, «Свобода» - на одному. Спільні заходи, які б разом проводили «Батьківщина» та «Свобода», в області рідкість. Виключення - Олег Тягнибок, який представляв кандидата від «Батьківщини» Андрія Сербайла, та Арсеній Яценюк - який представляв кандидата від «Свободи» Олега Куцина.

Експерти краю сходяться на тому, що кандидати від «Батьківщини» та «Свободи» на Закарпатті вкрай «слабкі» та набиратимуть за рахунок рейтингів своїх «брендових» партій. Власне, й кампанію за них більше ведуть у штабах партій, ніж в особистих штабах кандидатів.

Винятком є 70-ий - свалявський округ. Тут до Ради балотується теперішній депутат від ВО «Батьківщина» Олександр Кеменяш і шанси подолати кандидата від Партії регіонів у нього досить високі. Ще на окрузі є представник Комуністичної партії України, однак серйозної загрози результатам обох кандидатів він не становить.

Цікава і майже детективна історія вийшла із кандидатом на цьому ж окрузі від УДАРу Олександром Кічковським, який несподівано для цієї політичної сили написав заяву про зняття з виборчих перегонів та, за словами очільників Закарпатського УДАРу, - безслідно зник. Одначе у політичних і журналістських колах ходить інформація, що кандидат Олександр Кеменяш в обхід партій особисто домовився із Кічковським, аби той «зник» із бюлетеня. Це суттєво збільшує його шанси потрапити до парламенту.

На 71-му окрузі Об`єднана опозиція зняла свого кандидата Богдана Киніва, тим самим підвищивши шанси на перемогу кандидата від УДАРу, відомого в Україні лікаря Василя Лазоришинця. Втім, не ясно, чи це допоможе останньому - адже на окрузі досить сильні позиції мають як брат Віктора Балоги Павло, так і висуванець від Партії регіонів Степан Деркач.

«Угорський мандат»

Доля так званого «угорського мандату» у Верховній Раді, що є мрією угорських політичних партій в Україні, цього разу була визначена ще до початку виборчої кампанії. Адже під час формування Центральною виборчою комісією одномандатних виборчих округів, так званий угорський електорат був розділений між 5 округами. Відтак фактор його впливу на кінцевий результат був мінімалізованим.

Компактно проживаючи на півдні області, угорська національна меншина в 1998 році вже обирала до законодавчого органу України Миколу Ковача, який сьогодні очолює «КМКС» Партію угорців України. Тоді, будучи самовисуванцем, йому вдалось здобути 30% голосів у той час, як наступний за рейтингом кандидат набрав лише 18%. Щоправда, географія округу тоді пролягала вздовж русла річки Тиса, яка тягнеться низом Закарпаття та на прибережній території якої компактно знаходяться угорські та румунські поселення.

Нині на підтримку угорського електорату розраховують три кандидати від «КМКС» Партії угорців України, у тому числі і Микола Ковач, який балотується на так званому виноградівському, 73-виборчому окрузі.. Але їхні шанси є доволі примарними - адже кожен з цих округів має мінімум 2-х важковиків, які є беззаперечними фаворитами виборчих перегонів.

Фактор впливу угорського електорату на кінцевий результат був мінімалізованим

Щоправда, один представник угорської меншини швидше за все таки буде у Верховній Раді. Це - Іштван Гайдош, чинний міський голова міста Берегово, яке одвічно вважалось головним центром угорців Закарпаття. Голова міськради іде під номером 74 у списку Партії регіонів. Саме через це Іштван Гайдош під час виборчої кампанії активно сприяє перемозі кандидата-мажоритарника від Партії регіонів Івана Бушка.

Самовисуванці б`ються за Ужгород

На Закарпатті є лише два кандидати-самовисуванці, котрим прогнозують реальні шанси на перемогу. Обидва - в так званому ужгородському окрузі (№68). Це - колишній міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк та підприємець, громадський діяч Павло Чучка. Перший позиціонує себе як безкомпромісний борець із режимом олігархів, нещадно і непристойно зі сторінок наближених ЗМІ критикує усіх своїх політичних опонентів. Другий намагається перебрати на себе лаври «єдиного опозиційного кандидата».

На відміну від партійних кандидатів, ці двоє самовисуванців є політичними старожилами округу - Сергій Ратушняк у 90-х роках кілька разів обирався міським головою Ужгорода, у 2002 - депутатом Верховної Ради України. Павло Чучка змагався у 2002 році за крісло очільника Ужгорода як опозиційний кандидат, обирався депутатом Ужгородської міської ради 4 і 6 скликань. Особиста впізнаваність цих двох кандидатів дозволила їм балотуватися до парламенту самостійно. Проте наявність кандидатів від політичних партій суттєво ускладнює їхню боротьбу за депутатське крісло.

Закарпаття цікавить тільки опозиційних лідерів

За час передвиборчої кампанії Закарпаття встигли відвідати лідери усіх політичних сил, що позиціонують себе як опозиційні - Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Віталій Кличко, Наталія Королевська, Віктор Ющенко. Натомість жоден із лідерів (чи «першої п`ятірки») Партії регіонів та Комуністичної партії України Закарпатську область так і не відвідав. Щодо останньої, то ймовірно КПУ не розглядає цей регіон як такий, що здатен віддати за неї суттєву кількість голосів. Лідер закарпатських комуністів Володимир Алексій прямо зазначив, що головне завдання на цих виборах його осередку - підвищити рейтинг партії в краї. Для цього КПУ виставила своїх мажоритарників на усіх 6 округах області.

Щодо Партії регіонів, то область кілька разів відвідували депутати Верховної Ради України, зокрема - Анатолій Кінах, Олег Зарубінський, та кандидат по списку Нестор Шуфрич. Мітингів в честь їх приїзду не проводилось, натомість для депутатів і водночас кандидатів у супроводі керівництва місцевої влади організовувались «добровільно-примусові» зустрічі із вчителями, медиками та іншими бюджетниками.

Купити легко, довести – важко

Власне на Закарпатті, як і в решті регіонів, адмінресурс провладними кандидатами використовується класично - зустрічі із бюджетниками у робочий час, участь кандидатів в офіційних заходах влади, «надмірне» використання ефірного часу чи газетної площі у державних або муніципальних ЗМІ.

Прикладами нечесного ведення кампанії стали і спроби підкупу виборця. У закарпатській Об`єднаній опозиції у такому занятті звинувачують Партію регіонів. У Партії регіонів у підкупі виборців винять Єдиний Центр. Зокрема, кандидати-регіонали на 72-му та 73-му округах Михайло Шелевер та Іван Бушко пубілічно заявили, що їх опоненти із Єдиного Центру - Василь Петьовка та Іван Балога проводять скупку голосів виборців. Відтак кандидати написали 4 заяви у міліцію. Жодного із наведених фактів із заяв - міліція не підтвердила. Загалом, попри інформацію, що закарпатцям пропонують від 100 до 300 грн. за голос, жодного документального підтвердження цьому наразі не було.

Однією із причин цього є скупка голосів через мережу активістів на місцях. Так, кожному з них платиться щомісячна зарплата у розмірі 2000 грн. Головним завданням таких активістів є забезпечити 9 голосів виборців, які, як правило, є їхніми родичами, або близькими друзями. За цих обставин свідчення одних проти інших щодо фактів підкупу зафіксувати майже неможливо.

Володимир Феськов, Ярослав Гулан, Громадянська мережа ОПОРА

Для Контракти.UA

Оригінал статті тут