Впродовж березня-квітня 2021 року Громадянська мережа ОПОРА провела 24 обговорення в кожній області України щодо взаємодії Комітетів Верховної Ради із регіональними стейкхолдерами. Модератори обговорень з’ясовували рівень залученості зацікавлених осіб до законопроєктної роботи rомітетів, основні формати взаємодії та фіксували результативні приклади співпраці. До обговорень долучилось більше 300 людей, які представляють різні гілки влади або є фахівцями у певних сферах: народні депутати України поточного та минулих скликань, помічники народних депутатів, посадові особи органів місцевого самоврядування та органів державної влади, депутати місцевих рад, представники громадських організацій, бізнесу та наукових спільнот.

Комітети Верховної Ради є важливою ланкою у системі українського парламенту, адже від результатів їхньої законопроєктної роботи залежить ефективність прийнятих рішень. Учасники обговорень не ставили під сумнів необхідність залучення регіональних стейкхолдерів до законопроєктної роботи. На думку учасників, кожен законопроєкт повинен враховувати позиції зацікавлених сторін на етапі підготовки законодавчої ініціативи. Секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа під час обговорення у Львівській області зазначила, що ігнорування врахувань позицій зацікавлених сторін призводить до невдачі на етапі голосування.

«Помічено, що чим більше інклюзивним ми робимо комітет і чим більше стейкхолдерів ми залучаємо на первинному етапі обговорення законопроєктів, тим більше шансів, що він буде прийнятий. В іншому випадку ми доходимо протилежних наслідків, якогось певного результату, проте у нього з’являються противники, що призводить до невдачі на етапі голосування», ­ - наголосила народна депутатка.

Думку щодо необхідності взаємодії поділяє народний депутат VIII скликання з Донецької області та чинний депутат Слов’янської міської ради Олег Недава.

«Комітети мають багато важелів впливу і мають можливості для комунікації, все залежить виключно від самого депутата, його бажання працювати і прихильності до тієї чи іншої роботи в комітеті. Депутати мають працювати, об’єднані однією метою. Зараз я є депутатом Слов’янської міської ради і, коли мене питають, чому я туди пішов, відповідаю, що мені потрібно розуміти, за що ми там наголосували у Верховній Раді, як це працює «на землі» і сьогодні у мене є дуже багато питань до самого себе у минулому. Тому і більше розумію, що саме тут зараз відбувається, бачення інше взагалі. Тому, спілкування депутатів, комітетів з ОМС дуже важливо, і це потрібно розширювати  і в законодавчому плані, щоб це було обов’язково для депутатів” – зазначив Олег Недава.

Проте, проведені дискусії констатували несистемність залучення регіональних стейкхолдерів до законотворчого процесу. Більшість взаємодії відбувалось ситуативно, що частково виходить з відсутності сталої практики залучення зацікавлених осіб. Законодавче поле не обмежує Комітети у напрямках та способах взаємодії, але прямо не регулює це питання. Відповідно до Закону України «Про Комітети Верховної Ради України» комітети мають право залучати зацікавлених осіб та зобов’язані вивчати громадську думку при здійсненні законопроєктної роботи. Втім, учасники обговорень зазначали, що процес залучення часто формується в процесі діяльності самих депутатів та стейкхолдерів і не має обов’язкового характеру.

Несистемний рівень залученості виділив Нововолинський міський голова Борис Карпус. Він наголосив на тому, що є намагання різних активних середовищ налагодити співпрацю з конкретними депутатами і комітетами, але системної роботи немає.

«В мене був досвід роботи в команді нардепа, а перед тим я ще дві каденції був депутатом Нововолинської міської ради. А ще у мене була співпраця з Програмою РАДА - в рамках їхніх компонентів я був тренером для команд депутатів та їхніх помічників, тому можу оцінити взаємодію комітетів з зацікавленими сторонами з різних позицій. Хочу сказати, що і по ту, і по іншу сторону є куди рости усім. На жаль, немає налагодженого механізму, ліфта трансформації проблем органів місцевого самоврядування і базового рівня, та й  самих комітетів як органів, які могли б аналізувати і перетворювати вирішення наявних проблем в конкретні законопроєкти», - зазначив посадовець.

Але відсутність обов’язку залучення регіональних стейкхолдерів не стало єдиною проблемою для системної співпраці. Відсутність чітких механізмів та алгоритмів стає на заваді для ефективної взаємодії. В процесі обговорень було виявлено близько 30 різних форматів залучення регіональних стейкхолдерів. В той же час, учасники не змогли виділити найбільш результативні або ефективні механізми взаємодії, адже практика свідчить про використання усіх доступних форматів. Найбільш популярними форматами стали  неформальні спілкування зі стейкхолдерами та використання особистих контактів з народними депутатами. Також часто використовувались формати організації «круглих столів» та планові, тематичні зустрічі з різними представниками зацікавлених осіб (виборці, громадські організації, бізнес, представники виконавчої влади та органів місцевого самоврядування).

Крім цього, проблемою для системної співпраці стала непрофільність звернень. Велика частка звернень, які надходять до народного депутата, стосуються особистих питань виборців або не стосуються профілю комітету, членом якого є народний депутат. Більшість учасників обговорень зазначали, що, крім забезпечення належних умов для взаємодії, стейкхолдери в свою чергу повинні ретельно опрацьовувати пропозиції та виходити до комітетів з готовим продуктом або чітко сформованою пропозицією.

«По-перше, вони мають себе усвідомити стейкхолдерами і зрозуміти, що депутат може покращити чи погіршити їхню ситуацію. Далі потрібно з’ясувати спільний інтерес та об’єднатися групою стейкхолдерів. Було би добре розуміти повноваження народного депутата та його спеціалізацію. Немає депутата, який знається і в медицині, і в судовій системі, і в освіті. Якщо виборців турбує медицина, я йду до того, хто в цьому розуміється» - повідомив народний депутат Дмитро Кисилевський під час обговорення у Дніпропетровській області.

Загалом у процесі обговорень учасники відокремили більше 10 причин, які мали негативний вплив на системність комунікацій:

  • відсутність зворотного зв’язку від комітетів та народних депутатів;
  • використання особистих контактів, а не загальнодоступних механізмів взаємодії;
  • нерозуміння користі від співпраці зі сторони стейкхолдерів та народних депутатів;
  • відсутність досвіду взаємодій та низька зацікавленість;
  • недовіра до українських інституцій;
  • відсутність належної компетенції у конкретного стейкхолдера;
  • карантинні обмеження; партійна упередженість;
  • мажоритарна виборча система робить більш контактними мажоритарників, на відміну від депутатів, які обрані за партійними списками;
  • обмежені строки для підготовки законодавчих ініціатив;
  • непристосованість сайтів комітетів для людей з інвалідністю.

Професор Харківського національного університету ім. Каразіна Дмитро Лук’янець вважає, що необхідною умовою для ефективної співпраці між стейкхолдерами та парламентарями є ініціатива щодо такої співпраці з боку самих комітетів. Без такої зацікавленості щось зробити лише на ентузіазмі громадськості, академічної спільноти та окремих стейкхолдерів досить важко.

«Найбільш продуктивною є робота навіть не з комітетами, а з розробниками конкретних законопроєктів, які працюють в контакті з комітетами. Бо ми знаємо, що депутати дуже часто не самі пишуть закони, а працює якась робоча група, долучаються фахівці для цього. І от спілкування з цими фахівцями найбільш продуктивне, бо немає посередника в цьому питанні. І потім, якщо розробники вважають за потрібне, то можливе запрошення на виступ у комітет. Взагалі контакт налагодити складно, якщо немає волі представників комітету, якщо вони бажають залучати громадськість, академічну спільноту, представників бізнесу чи ЗМІ, тоді ця робота буде проводитись. Якщо немає такого бажання – то ні. Непублічність в роботі деяких комітетів показує, що немає зацікавленості у зборі таких думок. Дуже погано також і те, що дуже часто проєкти законів оприлюднюються вже постфактум, коли процес запущений, йде обговорення, і на якій стадії воно йде і про що там сперечаються – невідомо. І в цей процес увійти, висловити свою думку чи надати якусь допомогу – вже неможливо», - зазначив процесор Лук’янець.

Але проведені заходи також показали і позитивні аспекти у співпраці зацікавлених сторін із комітетами та народними депутатами. Регіональні стейкхолдери залучались до законопроєктної діяльності у 25 різних напрямках, які стосувались як місцевих, так і загальнонаціональних питань. Взаємодія стосувалась соціальної та культурної політики, екологічних проблем, органів місцевого самоврядування та адміністративно – територіальної реформи, аграрного та економічного напрямку, комунального майна та підприємств, релігійної тематики, зовнішньої безпеки тощо. Звичайно не всі комунікації були результативними, проте за результатом взаємодії з регіональними стейкхолдерами були усунені певні законодавчі прогалини або враховані пропозиції при підготовці законодавчих актів.

Так, показовим прикладом взаємодії із регіональними стейкхолдерами стало врегулювання процедури розмитнення автомобілів на єврономерах. У лютому 2021 року народний депутат Михайло Лаба організував «круглий стіл» за участі автовласників на єврономерах щодо закопроєктів 4643-Д, 4644-Д та 3704. Парламентар є співавтором законопроєкту 3704. В свою чергу, співавтор законопроєктів 4643-Д та 4644-Д, народний депутат Олександр Ковальчук також проводив публічні обговорення. На регіональному заході Рівненської області нардеп зазначив, що під час розробки цього законопроєкту, він враховував думки трьох сторін, а саме бізнесу, людей та держави. Для комунікації депутат використовував телефонні розмови, особисті зустрічі, «круглі столи» та обговорення. В результаті було напрацьовано два законопроєкти № 4643-д і № 4644-д, які передбачають зміни до Податкового та Митного кодексів і мають вирішити питання розмитнення автомобілів на єврономерах. 15 квітня 2021 року законопроєкти №4643-Д, №4644-Д щодо розмитнення автомобілів на єврономерах були прийняті Верховною Радою.

Досвідом результативної взаємодії із регіональними стейкхолдерами поділився народний депутат з Дніпропетровщини Роман Каптєлов, член Комітету з питань бюджету. У 2020 році депутат через тісну взаємодію з представниками Павлоградського хімзаводу та органів місцевого самоврядування міста Павлоград домігся фінансування для утилізації твердого ракетного палива на заводі.

«Це історія провалу, тому що я зробив правку за один день до закінчення визначеного строку, можна сказати, що не підготувався. Тому не зміг донести до комітету важливість та необхідність моїх пропозицій. Але через рік, ми разом з представниками заводу, органів місцевої влади Павлограду та Міністерства добре підготували документи, враховуючи думки фахівців – стейкхолдерів. У цей раз результат був позитивним. Частина грошей на утилізацію вже виділена, але попереду багато роботи, ми плануємо виїзне засідання комітету у Павлограді», - розповів Роман Каптєлов.

За результатом масових регіональних консультацій був розроблений законопроєкт, що стосується прозорості у питаннях комунального майна, комунальних підприємств, котрим володіє місцеве самоврядування. Автор законопроєкту, народний депутат Роман Лозинський під час регіонального заходу у Львові повідомив, що для підготовки законодавчої ініціативи протягом останніх тижнів відвідав міста Славське, Стрий, Червоноград, а також надіслав його експертному середовищу, асоціаціям, представникам місцевого самоврядування. Депутат також для комунікацій використовує інноваційні форми взаємодії. Так, депутат використовує власний Telegram-канал, який має тематичну спрямованість та об’єднує близько однієї тисячі представників місцевого самоврядування. Це дає змогу народному депутату швидко отримати зворотній зв’язок щодо законодавчих ідей.

Учасники регіональних обговорень прийшли до висновку, що для якісного законотворення потрібно поглиблювати співпрацю регіональних стейкхолдерів із комітетами Верховної Ради. Для більш ефективної взаємодії учасники запропонували рекомендації для комітетів та стейкхолдерів. Пропозиції стосувались запровадження електронних інструментів для взаємодії, активізації інформаційної кампанії щодо механізмів залучення, посилення інформативної роботи комітетів та здійснень адвокаційних кампаній зі сторони стейкхолдерів. Втім, найбільш поширеною на заходах була пропозиція створити відкритий реєстр регіональних стейкхолдерів при кожному комітеті відповідно до сфери відання.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.