Наскільки поширеною є взаємодія парламентських комітетів і народних депутатів із зацікавленими сторонами на Дніпропетровщині щодо вироблення законопроєктів на суспільно-актуальні теми, які форми взаємодії найбільш ефективні та як їх покращити? Деякі народні депутати незадоволені якістю розробок активістів та протиріччями всередині груп стейкхолдерів. Натомість відмічають згуртованість та фаховість окремих професійних об’єднань. При цьому народні обранці запевняють у своїй відкритості до будь – яких пропозицій. Стейкхолдери, у свою чергу, говорять про недоступність депутатів, а також про низький рівень обізнаності у законопроєктній діяльності окремих обранців. Також на заваді співробітництва стають лобізм фінансово – промислових груп та залежність депутатів від рішень фракції. Про це йшлося в ході онлайн-обговорення Громадянської мережі ОПОРА щодо залучення на регіональному рівні зацікавлених сторін до законопроєктної діяльності парламентських комітетів.

Депутати в комітетах

У 16-ти мажоритарних округах Дніпропетровської області на позачергових виборах у 2019 році перемогли кандидати від партії «Слуга народу». Тільки в одному окрузі виборці обрали самовисуванця Дмитра Шпенова. Представники Дніпропетровщини працюють у 8 з 23 комітетів:

  • Дмитро Кисилевський - заступник голови комітету з питань економічного розвитку;
  • Юрій Мисягін - заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки;    Олена Криворучкіна - заступниця голови комітету з питань екологічної політики та природокористування, а Кирилл Нестеренко член цього ж комітету;
  • В'ячеслав Медяник, Максим Бужанський, Володимир Захарченко, Владислав Бородін – члени комітету з питань правоохоронної діяльності;
  • Сергій Демченко та Дмитро Шпенов – члени комітету з питань правової політики;
  • Юрій Корявченков – член комітету з питань транспорту та інфраструктури;
  • Олександр Трухін обійняв посаду заступника голови комітету з питань бюджету, а Роман Каптєлов, Сергій Северин, Денис Герман – члени цього комітету;
  • Ганна Лічман - членкиня комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку;
  • Дмитро Чорний – працює у комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Покращити взаємодію можливо за умови ретельної та завчасної підготовки  - Роман Каптєлов

Народний депутат Роман Каптєлов зазначив, що комітет Верховної Ради України з питань бюджету – лідер по проведенню офлайн засідань, навіть у локдаун. До того ж пандемія змусила комітети працювати більш відкрито, тому що, наприклад, публікуються записи зум – конференцій засідань. Думки стейкхолдерів з того чи іншого питання пан Роман збирає на особистих зустрічах та завдяки «діджіталізації» (пропозиції, направлені на сайт депутата чи електронну пошту). Народний депутат подає правки до законопроєктів, які стосуються різних сфер життя, тому в своєму активі має як успішний приклад взаємодії, так і відмов. Наприклад, у перший рік депутатства він намагався отримати фінансування для утилізації твердого ракетного палива на Павлоградському хімзаводі.

«Це історія провалу, тому що я зробив правку за один день до закінчення визначеного строку, можна сказати, що не підготувався. Тому не зміг донести до комітету важливість та необхідність моїх пропозицій. Але через рік, ми разом з представниками заводу, органів місцевої влади Павлограду та Міністерства добре підготували документи, враховуючи думки фахівців – стейкхолдерів. У цей раз результат був позитивним. Частина грошей на утилізацію вже виділена, але попереду багато роботи, ми плануємо виїзне засідання комітету у Павлограді», - розповів Роман Каптєлов.

Народний обранець стверджує, що постійно консультується з громадськими активістами з екологічних питань, деяких з них він наділяє повноваженнями помічника народного депутата. Потім вони напрацьовують зміни до законодавства разом з профільними комітетами. Самостійно звертався до стейкхолдерів по земельних питаннях, акцизу, збирав представників шахтарських об’єднань для обговорювання Закону про виплати шахтарям. Водночас нардеп зауважив, що іноді стейкхолдери одні й ті ж листи надсилають з різних адрес, і це виглядає як спам, чи надсилають кілограми паперів своїх пропозицій. При цьому, на прямий діалог часто не йдуть. Тому Роман Каптєлов впевнений, що не всі представники громадськості, професійних об’єднань, асоціацій хочуть почути протилежну думку та фахово обговорити спірні питання.

Нардеп порадив стейкхолдерам зв’язуватися з ним чи його помічниками. Покращити взаємодію у законотворчому процесі, за його думкою, можливо за умови ретельної та завчасної підготовки.

Депутати може і хотіли б допомогти, але вони можуть не знати про проблему - Дмитро Кисилевський

Нардеп Дмитро Кисилевський говорить, що активного депутата завжди можна знайти, бо  зазвичай відомі його номери телефонів, можна написати у Фейсбук чи прийти на зустрічі з виборцями. За його думкою, статус депутата визначає коло стейкхолдерів, з якими він має справу. Він сам є мажоритарником з міського округу (лівий берег м. Дніпро) та заступником голови комітету з питань економічного розвитку. До нього на прийом приходять голови ОСББ, організації ветеранів АТО, афганців, чорнобильців чи просто самоорганізовані спільноти людей. Але не всі виборці розуміють різницю між міським та народним депутатом. Як приклад він навів звернення голів ОСББ, які здебільшого пов’язані з роботою місцевої влади, але народних обранців використовують для написання депутатських запитів, щоб привернути увагу до якоїсь проблеми чи вирішити спірні питання. Але і з ними трапляється спільно працювати над пропозиціями по законодавчім питанням. Наприклад, активна спільнота голів ОСББ вул. Калинова – Тверська підняли питання про юридичну неврегульованість статусу землі під будинками та поруч з ними. Зараз голови ОСББ разом з командою Дмитра Кисилевського готують правки до другого читання.

Також до депутата звертаються лікарі, освітяни, представники промислових підприємств. Тому співпраця з місцевою владою Дніпра не закінчується тільки питаннями будівництва аеропорту чи космічної галузі.

Разом з тим нардеп визнає, що здебільшого співпраця зі стейкхолдерами пов’язана з його роботою у комітеті з питань економічного розвитку. Галузеві асоціації підприємств, Міністерства, Федерації роботодавців, Спілка промисловців та підприємців – всі вони розуміють, що їм потрібно від депутата, і це полегшує співпрацю. Для підготовки правок чи написання законопроєктів Дмитро Кисилевський співпрацює з профільними центральними органами виконавчої влади, експертами, науковими установами, асоціаціями підприємців, в деяких випадках з міжнародними організаціями. Тому він підкреслює, що всі стейкхолдери мають свої особливості та різний рівень усвідомлення своєї проблематики. Наприклад, об’єднання металургів чітко знають, що їм потрібно, і вони є носіями конкретних пропозицій.

Дмитро Кисилевський дав поради стейкхолдерам, як домогтися результативної співпраці з народними обранцями:

«По-перше, вони мають себе усвідомити стейкхолдерами і зрозуміти, що депутат може покращити чи погіршити їхню ситуацію. Далі потрібно з’ясувати спільний інтерес та об’єднатися групою стейкхолдерів. Було би добре розуміти повноваження народного депутата та його спеціалізацію. Немає депутата, який знається і в медицині, і в судовій системі, і в освіті. Якщо виборців турбує медицина, я йду до того, хто в цьому розуміється».

Можливо коли є масові звернення, депутати реагують - Максим Лещенко

Голова Дніпровської районної ради Максим Лещенко непокоїться щодо питання фінансування районних рад. За його словами, вони з однодумцями написали в цілому 45 листів до Дніпропетровської обласної ради, народних депутатів від Дніпра, до Президента України. Але ніхто з нардепів не відреагував. Тільки один з них звернувся до відповідного Міністерства, яке знову ж таки не реагує на проблему.

«Можливо, це пов’язано з тим, що я з іншої партії («Пропозиція»). На моє прохання зустрітися один народний депутат навіть не спустився на поверх, перебуваючи у приміщенні райради. Можливо, коли є масові звернення, вони якось реагують. Існує асоціація районних і обласних рад, вони узагальнюють проблематику і намагаються вирішити її на більш високому рівні. Це відкриті листи до Верховної Ради, Кабміну, Президента чи позов до суду», - сказав Максим Лещенко.

Є сенс виходити не на депутатів, а на профільні міністерства чи державні комітети – Денис Селін

Активіст ГО «Громадський контроль» Денис Селін брав участь у розробці більше трьох законопроєктів, які стосувалися змін до Закону про публічні закупівлі, Прозоро, продажі майна. Деякі напрацювання активіста не були прийняті членами комітету, але здебільшого він зміг домогтися змін у нормах законодавства. Враховуючи свій досвід, Денис Селін радить стейкхолдерам «виходити» не на народних депутатів, а на профільні міністерства чи державні комітети. Коли активісти не доходили згоди з міністерством або Кабміном, тоді вже виходили на активного депутата. Для цього необхідно написати короткий опис своїх пропозицій на 3-5 аркушів з інфографікою і проговорити їх. Активісти «Громадського контролю» збирають статистичні дані для наведення аргументів, вивчаючи іноді цілий місяць тільки одне питання. Після цього з’являється шанс отримати слово на засіданні комітету. А народний депутат – це допоміжний інструмент для «виточки» тієї чи іншої норми. Задля кращого ефекту активісти спілкуються не тільки з дніпровськими нардепами, а ще й з інших регіонів України.

«Був у нас і невдалий досвід співпраці, коли нардепи давили на емоції, а не на аргументи, у західному світі їх називають лобістами. Переконати їх неможливо, тому що відстоюють інтереси окремих фінансово - промислових груп. Рецепт успіху – послідовна, аргументована позиція. Порада для стейкхолдерів - налагодити комунікації всередині Комітетів та підкомітетів», - говорить Денис Селін.

Треба бути готовим до довгого шляху, тому що кількість звернень не завжди дорівнюється якості - Сергій Рублевський

Голова Павлоградської районної державної адміністрації Сергій Рублевський плідно співпрацює з народним депутатом від Павлограду через давнє і тривале знайомство з народним обранцем. Водночас він розрізняє підходи деяких стейкхолдерів. Одна категорія людей говорить, що є проблема, але вирішувати її мають депутати. Інша - розуміє, що шлях буде довгий, але вона згодна розвиватися. Найкращий варіант, коли стейкхолдер готовий ставати помічником нардепа, згуртовувати людей, напрацьовувати ініціативи.

«Ключ до успіху – у співпраці. Найбільш підготовлені об’єднання шахтарів, вони чітко розуміють свої інтереси. З кожним роком все краще розвиваються об’єднання ОСББ. Щодо фермерів, то існують дві групи – одні жаліються, але щороку змінюють собі нові джипи, інші – у конструктивному діалозі, мають свою аргументовану позицію по окремим законопроєктам», - поділився своїми спостереженнями Сергій Рублевський.

Легше внести зміни до постанов Кабміну, ніж до законів - Денис Скворцов

Своїм досвідом взаємодії з народними депутатами та комітетами поділився депутат Криворізької міської ради Денис Скворцов. У Кривому Розі зараз існує правова колізія з питанням автономного опалення. На сьогодні у місті більше 200 споживачів, яким тепломережа відмовляє визнавати їхнє автономне опалення. Тому потрібні зміни в межах постанови, яка була чинна. За його думкою, легше внести зміни до постанов Кабміну, ніж до законів.

«Зараз ми напрацьовуємо з Кабміном зміни у питанні автономного опалення. Насправді з Кривого Рогу обрані 3 нардепи, але вони не розуміють специфіку деяких питань і не намагаються розібратися. Відсутній діалог з ними. Також є рішення фракції, якщо їхнє керівництво вирішило щось, ніхто з них голосувати не буде. Лобіювання по-криворізькі – це коли ти можеш депутату за півтори хвилини пояснити, навіщо зміни чи які правки треба подавати».

Зараз з депутатами важко комунікувати - Тамара Мірошниченко та Оксана Горова

Заступниця голови правління ГО «Асоціація розвитку ОСББ та ЖБК «Сучасний дім» Тамара Мірошниченко має великий досвід взаємодії з депутатами і урядами VII, VIII, IX скликань. Наприклад, щодо «теплих кредитів» для ОСББ. За її словами, спільнота ОСББ активно спілкувалися з представниками уряду Володимира Гройсмана, Держагенства з питань енергоефективності. До їхніх порад прислухалися, тому що вони ретельно підійшли до вивчення законодавчих питань. «Нам допомагали і громадські організації, в тому числі ОПОРА. Допомагала депутатка Альона Бабак (екс-міністерка розвитку громад і територій України, народна депутатка України VIII скликання), яка є фахівцем, завдяки їй ми отримали доступ до уряду. Зараз з депутатами важко комунікувати, ще й додався карантин. До деяких неможливо достукатися. Депутат каже – напишіть і відправте моєму помічнику. Спілкуватися хочеться з депутатом все-таки», звернула увагу нардепів на їхню недоступність Тамара Мірошниченко.

З колегою згодна Оксана Горова, керівниця ГО «Ресурсний центр - епіцентр змін». Вона впевнена, що результати співпраці залежать в тому числі від робочих зустрічей з депутатами, а не від листів на пошту.

«Хотілося щоби народні обранці почули – не треба робити для нас без нас. Без задіяння людей, для яких призначений закон, завжди будуть мінуси. Ми готові приїхати на засідання комітетів, навести аргументи. Але зараз нас не запрошують. Останні два роки співпраця погіршилася», - звернулася до народних депутатів Оксана Горова.

Необхідно створити платформу профільних стейкхолдерів за регіонами - Надія Міхно

Докторка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології ДНУ ім. Олеся Гончара Надія Міхно звернула увагу на те, що законотворчий процес і взаємодію зі стейкхолдерами можна розглядати в обох сторін: від суспільного запиту вгору чи від депутатів і комітетів вниз. Вона також визнала, що є диспропорція в комунікаціях. Не всі депутати доступні до спілкування, деякі з них неактивні. Інша проблема: активні організації чи ініціативні групи не мають досвіду розробки нормативно-правових документів на належному рівні. Запити можуть «вмирати» в процесі подання документів через відсутність компетенцій. Інша проблема – у несистемності та відсутності зацікавленості комітетів у співпраці зі стейкхолдерами.

«Виходом з цієї ситуації могло би стати створення бази даних, реєстрів, платформ профільних стейкхолдерів за регіонами. Це дозволить активним групам бачити своїх однодумців у законодавчій ініціативній діяльності і об’єднає спільні інтереси. Для депутатів і комітетів це полегшить відбір стейкхолдерів. Платформа має бути створена за матрицею і бути доступною. Це спростить процес. Адже не завжди широке громадське обговорення дає фахові відповіді, а це має бути професійна профільна робота», - пояснила свою думку Надія Міхно.

Вона додала, що завершена адміністративно-територіальна реформа призвела до створення територіальних громад, у яких місцеве самоврядування – це окремий вектор стейкхолдерів. В суспільстві ще досі багато непорозуміння, що входить до повноважень депутатів різних рівнів. Механізм співпраці між місцевим самоврядуванням - народним депутатом – комітетами має спростити вирішення питань на місцевому рівні.

Висновки та рекомендації

Отже, основними проблемами в аспекті інклюзивності комітетів є, з одного боку, відсутність діалогу між комітетами та окремими соціальними групами на місцях, з іншого – не завжди фахові та об’єднані стейкхолдери. Результати обговорення проблематики залученості до роботи комітетів зацікавлених сторін з представниками найактивніших соціальних груп на Дніпропетровщині показали, що і депутати, і місцеві активісти розуміють необхідність тісної співпраці. Відтак, починати треба з особистих зустрічей та ґрунтовного аналізу проблематики.

Рекомендації для поліпшення співпраці громадськості, академічної спільноти та стейкхолдерів із законодавцями:

  • Створити платформу профільних стейкхолдерів, громадських організацій, представників академічної спільноти за регіонами. Це забезпечить систематичний обмін інформацією.
  • Влаштовувати регулярні зустрічі, «круглі столи» з громадськістю щодо актуальних напрацювань майбутніх законопроєктів.
  • Стейкхолдерам варто об’єднатися за напрямками, налагодити контакти з депутатами-мажоритарникам та комітетами Верховної Ради відповідно до їх предмету відання.
  • Ретельно пропрацьовувати пропозиції законопроєктів чи зміни до нормативно-правових документів, обґрунтовуючи їх необхідність. 

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.