В Україні досі не можна легально використовувати медичну марихуану, навіть якщо ви смертельно хворі і потребуєте якісного знеболення. Однак битва за те, аби канабіс легалізували в Україні для застосування у медичних та наукових цілях ведеться вже понад два роки. Люди виходять на акції протесту, створюють та підписують петиції. І ці дії мають певний результат. Наразі у Верховній Раді зареєстровані 4 законопроєкти, які покликані унормувати питання обігу конопель. Нещодавно Кабмін  схвалив постанову, яка легалізувала кілька препаратів на основі канабісу, тому невдовзі їх приберуть зі списку заборонених для обігу в Україні. Ліки на основі цих речовин використовують для полегшення побічних реакцій після хіміотерапії. Однак, на думку експертів, ця постанова не вирішує проблему повністю, адже препарати які включені до цього переліку коштують дуже дорого — $2055 та $640, тому для того, аби допомогти пацієнтам в повній мірі, потрібен закон, який регулюватиме обіг конопель. ОПОРА розбиралася в тому, чи буде в Україні єдиний текст законопроєкту щодо легалізації канабісу та до чого тут стейкхолдери?

Як з’явився законопроєкт та його альтернативи

30 січня 2019 року на сайті Верховної Ради з’явилася петиція з вимогою внести зміни до законодавства та дозволити використовувати канабіс у медичних та наукових цілях. Тоді ж вже екс-виконуюча обов’язки міністерки охорони здоров'я Уляна Супрун підтримала петицію і закликала сприяти легалізації медичного канабісу. На її думку, медичний канабіс може допомогти у боротьбі з болем людям, які страждають від хвороби Альцгеймера, онкологічних хвороб, хронічного болю, синдрому подразненого кишківника, розсіяного склерозу та інших. Вже за кілька місяців петиція із проханням дозволити використання канабісу у медичних та наукових цілях набрала необхідну кількість голосів для того, аби її розглянув відповідний комітет парламенту — 25 тисяч. 

Серед вимог петиції було врегулювання доступу пацієнтів до препаратів з канабісу. Відповідно, парламентарів просили змінити законодавство та створити належні умови для повноцінного застосування рослин у медичній та науковій діяльності, в тому числі з метою розробки, клінічних досліджень та державної реєстрації лікарських засобів чи протоколів лікування, що передбачають використання продуктів з вмістом канабіноїдів. Крім цього, автори петиції вимагали й врегулювати питання легального обігу продуктів, що містять канабіноїди. Підписали петицію різні пацієнтські громадські організації України, зокрема, «Українська Асоціація Медичного Канабісу», БФ «Діти з гемофілією», БФ «Пацієнти України» тощо.

Ще за два місяці, 20 травня 2019 року, перший законопроєкт стосовно легалізації канабісу в Україні зареєстрували у Верховній Раді України. Йдеться про законопроєкт № 10313, який подали за підписами 102 народних депутати. Серед ініціаторів законопроєкту були прізвища Георгія Логвинського, Рефата Чубарова та Мустафи Джемілєва. Саме тоді Верховна Рада України вперше зареєструвала законопроєкт на підставі електронної петиції.

Законопроєкт був поданий на останнє засідання уряду колишнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, однак 28 серпня 2019 року законопроєкт відкликали, а екс-очільниця МОЗ Уляна Супрун заявила, що розгляд законопроєкту заблокував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У жовтні 2019 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що легалізація канабісу не на часі, а вже за рік — у жовтні 2020 року, напередодні місцевих виборів, президент включив питання стосовно легалізації медичної марихуани до списку запитань всеукраїнського опитування, яке проводилося неподалік виборчих дільниць в день місцевих виборів. 

Наразі ж на розгляді в комітеті з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування знаходяться 4 законопроєкти, які стосуються врегулювання обігу конопель в Україні й були подані вже під час роботи чинного скликання парламенту.  Йдеться про такі законопроєкти: 

  • № 4553  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науково-технічній діяльності та промисловості, який внесла народна депутатка України Ольга Стефанишина та іншими народними депутатами України;    
  • № 4553-1  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) та продуктів їх переробки для медичних, наукових та промислових цілей, який був внесений народним депутатом України Олександром Санченком та іншими нардепами;
  • № 4553-2  про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання обігу конопель для використання у медичній практиці, поданий нардепом Мар’яном Заблоцьким та іншими народними депутатами України;
  • № 4553-3  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель, поданий депутаткою Галиною Третьяковою.

Також на початку 2020 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 2784, в якому пропонувалося збільшити строк покарання за виготовлення і продаж наркотиків в Україні, зокрема — й марихуани. Однак його відкликали. 

Натомість 7 квітня Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою дозволив використовувати деякі препарати на основі канабісу, які відтепер не входитимуть до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Однак голови благодійної організації "100% Життя" Дмитро Шерембей вважає, що препарати які включені до цього переліку коштують дуже дорого  — $2055 та $640 відповідно, і тому така постанова Кабміну лобіює інтереси окремих фармкопаній. Про це Шерембей розповів у коментарі “УП. Життя”.

"Постанова Кабінету Міністрів легалізує ввезення в Україну лише  двох препаратів, які містять хімічну копію канабісу, та геть лишає пацієнтів надії на ліки з канабісу. Навіщо потрібна хімічна копія рослини, якщо ця рослина росте сама по собі, а ліки із неї коштуватимуть 20 доларів, замість 600 та 2000 – як це відбувається із Дронабінолом та Набіксімолсом, зазначеними в постанові? Це чисто лобістські дії МОЗ, які відстоюють в Україні інтереси лише двох виробників, замість того, щоб дозволити усім пацієнтам лікуватися ліками на основі медичного канабісу", — розповів “УП. Життя” Шерембей. 

Проте питання рівного доступу до препаратів, які виготовляють на основі канабісу, може вирішити законопроєкт.

За даними, які ОПОРІ вдалося отримати у комітеті з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, станом на 4 березня 2021 року, досі тривають засідання робочої групи з приводу законопроєктів стосовно легалізації канабісу. Наради робочих груп наразі проводяться щотижня. Мета нарад — напрацювання спільного законопроєкту, що буде максимально враховувати позиції усіх зацікавлених сторін. 

Взаємодія зі стейкхолдерами

Відповідно до статті 93 Конституції України право законодавчої ініціативи мають президент України, народні депутати України та Кабінет Міністрів України, однак нерідко до створення законопроєктів долучаються різні громадські організації, які лобіюють те чи інше питання, благодійні організації та інші зацікавлені сторони. 

У комітеті  з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування відзначають, що взаємодією зі стейкхолдерами, тобто зацікавленими сторонами, до моменту реєстрації законопроєкту не займалися, адже сам комітет не є суб’єктом поданих законодавчих ініціатив і розробка законопроєктів була самостійною ініціативою народних депутатів. «Робота зі стейкхолдерами щодо цього питання почалася у Комітеті вже після визначення його головним щодо підготовки розгляду цих законопроєктів, — відзначили в Комітеті. — Враховуючи відносно велику кількість зареєстрованих альтернативних законопроєктів (що демонструє наявність певних розбіжностей у підходах до врегулювання порушених законопроєктами питань у цій сфері і необхідність напрацювання спільних позицій) з метою залучення до цього процесу основних стейкхолдерів комітет ініціював проведення робочої наради для проведення попередніх консультацій, а також спрямував відповідний     запит до Кабінету Міністрів України з проханням висловити позицію уряду щодо запропонованих законодавчих ініціатив».

Зазначається, що до участі у робочій нараді запрошували народних депутатів України — авторів законодавчої ініціативи, а також визначених ними експертів, представників Офісу Президента України, МВС, Національної поліції, МОЗ, Держлікслужби, Асоціацій виробників ліків, пацієнтських організацій, профільних громадських організацій.

За даними Комітету, ресурси необхідні для залучення стейкхолдерів та інших зацікавлених сторін Комітет не розглядав, адже Законом України «Про комітети Верховної Ради України» чітко визначено функції, права та обов’язки Комітетів. 

«Крім того, визначено що секретаріати комітетів здійснюють організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення діяльності комітетів, організацію проведення засідань комітетів, слухань у комітетах, роботи підкомітетів комітетів та діяльності членів комітету, що пов'язана з вирішенням питань, віднесених до предметів відання комітетів», — відзначили у Комітеті. 

Усі запрошення для участі у робочих нарадах стейкхолдери отримували листами від Комітету. У листах зазначали інформацію про дату та місце проведення наради. 

Як розповів Дмитро Шерембей, голова БФ «100% життя», для того, аби зміни в наркополітиці країни відбулися, їхня організація ініціювала різні проєкти та зміни до законодавства, адже це необхідно для того, аби допомогти людям із різними недугами. Спершу представники фонду намагалися вирішити проблему через взаємодію з МОЗ та Кабінетом Міністрів й ініціювали внесення постанови про виключення канабісу із переліку заборонених речовин. Однак виявилося, що вирішити питання з доступом до марихуани в медичних цілях таким чином не вийде й довелося ініціювати створення спеціального законопроєкту. Тоді представники організації підготували першу редакцію законопроєкту про легалізацію канабісу в Україні, проєкт вже був зареєстрований у профільному комітеті ВРУ, однак відбулися дострокові вибори парламенту, і законопроєкт не потрапив до зали. Вже після обрання нового парламенту, за словами пана Дмитра, довелося внести у законопроєкт незначні правки, а в день, коли повинні були реєструвати законопроєкт, цього не відбулося нібито через створення реєстру наркозалежних. 

“Ми підозрювали, що реєстрація законопроєкту може ще затягнутися на невизначений час. Тоді коли за кілька місяців законопроєкт запропонувала зареєструвати народна депутатка Ольга Стефанишина, ми погодилися. Пізніше вже з’явилися альтернативні законопроєкти стосовно цього питання”, — зазначає Дмитро Шерембей. 

Він додає, що між зацікавленими сторонами, які дотичні до створення законопроєкту, є домовленість, що невдовзі із всіх законопроєктів створять єдиний, який і представлять народним депутатам на голосування. Попередньо автори всіх законопроєктів вже зустрічалися та обговорювали можливість об’єднання законопроєктів. 

“Ми підозрюємо, що керівництво комітету можливо затягує процес, але для того, щоб ця тема не охолола, ми прикладемо максимум зусиль”, — відзначає пан Дмитро.

Як пояснює Дмитро Шерембей, більшість комунікацій, які велися із людьми, які працювали над створенням законопроєкту, мали не зовсім формальний характер. Інформація про перебіг роботи над законопроєктом представники БФ “100% життя” можуть отримувати безпосередньо від нардепки Ольги Стефанишиної, яка входить до складу Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, від голови Комітету Михайла Радуцького та інших. 

Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Ольга Стефанишина зазначає, що до обрання у Верховну Раду й до роботи в Міністерстві охорони здоров’я, працювала в організаціях пацієнтів, тому наразі тримає постійний зв’язок із громадськими організаціями «100% життя» та «Пацієнти України».  

«Вони дуже довго відстоюють цю тему. Коли я опинилася в парламенті, стало зрозуміло, що в мене є можливість подавати законодавчі ініціативи. Текст цього законопроєкту формувався ще в минулому скликанні і був зареєстрований тоді низькою народних депутатів. За той час коли минулий парламент припинив свою діяльність, а цей текст ми ще доопрацьовували, ми разом з цими організаціями його дошліфовували, дивилися на те, як це відповідає сьогоднішньому регламенту Верховної Ради», — каже Ольга Стефанишина. 

Депутатка додає, що наразі тривають засідання робочої групи для того, аби об’єднати текст чотирьох законопроєктів в один. «Ми плануємо збиратися робочою групою та дивитися, які є коментарі стейкхолдерів та інших залучених сторін. До процесу залучені окрім народних депутатів представники МОЗ, МВС та інших держорганів, — каже Ольга Стефанишина. — Зацікавлені сторони мають прийти зі своїми коментарями. У нас є кілька пунктів за якими йде комунікація. Зокрема, йдеться про ліцензування і вирощування кущів самими пацієнтами, квот на вирощування конопель.  Як тільки ми знайдемо компроміси стосовно цих питань, ми сформуємо єдиний текст законопроєкту. Після того, як текст буде сформований, будемо просити всіх авторів альтернативних законопроєктів відкликати їх, щоб потім ми могли сформувати один і сформувати його всі разом». 

Підсумки

Ймовірно, процес проходження законопроєкту через комітет ускладнюється внаслідок неформальної комунікації із громадськими організаціями та іншими стейкхолдерами, про яку зазначав голова БО “100% життя” Дмитро Шерембей. Можливо, якби формат роботи комітету стосовно залучення стейкхолдерів мав більш формальний характер, процес йшов би швидше. Відзначимо, що на сайт комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування важко знайти інформацію про діяльність робочої групи стосовно питання легалізації канабісу. Натомість на сайті розміщують анонси проведення засідань комітету та порядок денний цих зібрань.  

За словами народної депутатки Ольги Стефанишиної, аби залучити зацікавлені сторони до роботи над законопроєктом, спершу визначалося, кого потенційно стосується цей законопроєкт, які державні органи будуть задіяні в його контролі. Після цього на керівників цих органів направлялися листи-запрошення на участь в засіданні робочої групи. Ольга Стефанишина додає, що результатів співпраці зі стейкхолдерами як таких ще немає, однак результатом цієї має стати погоджений законопроєкт.

У самому ж комітеті відзначили, що поки робота над розробкою єдиного законопроєкту ще триває, результати співпраці із стейкхолдерами та іншими зацікавленими сторонами оцінювати поки зарано.

Загалом комітет має чимало різних функцій та відіграє важливу роль у створенні законодавчих ініціатив, адже саме профільний комітет подає ключову рекомендацію: включати чи не включати законопроєкт в порядок денний, прийняти закон за основу чи прийняти в цілому, чи повернути на доопрацювання тощо.  Детальніше про роботу комітетів ВРУ можна прочитати у матеріалі ОПОРИ за посиланням. Повністю оцінити роботу комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування стосовно законопроєкту про легалізацію медичної марихуани можна буде після того, як народні депутати розглянуть його у першому читанні.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за  підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.