16 березня 2017 року у конференц-залі Верховної Ради відбувся круглий стіл «Енергоефективність: європейський вектор для українських реформ», організований Комітетом ПЕК Верховної Ради та Громадянською мережею ОПОРА.

Члени українського уряду і парламенту, провідні експерти у галузі енергетики з Європейського Союзу та представники громадськості розглянули актуальні питання реформи житлово-комунального господарства України у напрямку енергоефективності.

Насамперед мова йшла про законодавчий пакет з енергоефективності. 16 березня у порядку денному Верховної Ради було заплановано голосування 2 законопроектів: у повторному першому читанні – Закону «Про енергетичну ефективність будівель» та у другому читанні – Закону «Про житлово-комунальні послуги». Саме про це заявив Олександр Домбровський, в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, відкриваючи обговорення в рамках круглого столу.

У свою чергу, Віце-прем’єр-міністр України, міністр регіонального розвитку будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко зауважив, що народним депутатам потрібно зробити рішучий крок з голосування в парламенті ключових законопроектів галузі. «Сьогодні нам вдалося разом підготувати пакет документів, який розвертає усю реформу ЖКГ і енергоефективності в напрямку споживача. Наші сусіди в ЄС пройшли шлях до енергоефективності у напрямку споживача за останні десятиліття. Родини з Німеччини, Польщі, Словаччини вже можуть скористатися додатковими ресурсами від держави на енергоефективні заходи», – підкреслив Віце-прем’єр-міністр.

Катерина Матернова, заступник керівника Головного директорату Єврокомісії зі зв’язків з країнами-сусідами (DG-NEAR), підкреслила, що ця реформа є вкрай важливою для економіки та енергетичної безпеки України.

«Досвід країн ЄС показав нам, що енергоефективні заходи у житловому фонді можуть мати значний вплив на економіку: якщо ми знижуємо енергоспоживання і підвищуємо енергостандарти – це значно впливає на всю країну. Це створює робочі місця, це створює нові професії, наприклад енергоаудиторів. Це підтримує місцевий розвиток, місцеве виробництво енергоматеріалів, це створює добросусідський рух. Це має загальносуспільний ефект, у випадку з Україною, яка імпортує газ – це особливо важливо», – наголосила заступник керівника Головного директорату Єврокомісії.

У разі прийняття Верховною Радою «енергоефективного пакету», за словами Катерини Матернової, буде зрештою налагоджено роботу децентралізованого Фонду енергоефективності, що дозволить отримати фінансову підтримку як міжнародних донорів, так і українського бюджету.

17 03 17 04

«Ми обговорюємо значну суму – 80 млн доларів можливих інвестицій тільки у 2017 році, частина з яких піде на донорський рахунок, а значна частина фінансуватиме технічний офіс, який допомагатиме в управлінні і процедурах , створить сильну систему аудиту та моніторингу. Друга частина зусиль та коштів має бути витрачена на комунікацію, «лікбез» для того, аби інформувати споживачів про можливості, які дасть Фонд енергоефективності», – підкреслила Катерина Матернова.

Народний депутат, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ПЕК Олексій Рябчин акцентував на тому, що Україні необхідно енергійніше імплементовувати європейські стандарти енергоефективності, закладені у відповідних директивах ЄС. Він зазначив, що бувають прикрі випадки, коли навіть прийняті необхідні закони не працюють у повній мірі, оскільки не налагоджено механізмів їхнього функціонування, як-от відбулося із законом про енергосервісні контракти.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук зазначив, що тема енергоефективності, зменшення споживання енергоресурсів та європейський вектор реформ – це питання, які змістили акцент із гасел на практичні рішення. Це стосується і дій в напрямку енергоефективності житлового фонду – програми «теплих кредитів», і підтримки відновлюваних джерел енергії, і механізму ЕСКО-контрактів, за яким уже укладено 11 контрактів.

Кшиштоф Герульський, представник Групи підтримки України Європейської Комісії, ще раз підкреслив необхідність комплексного підходу до реформи: «Потрібно розуміти, що без законодавства реформа не зможе бути впроваджена, і ці 4 законопроекти по суті нерозривно пов’язані і становлять собою єдину систему. Без обліку не буде ніякого стимулу заощаджувати, без законодавства про енергоефективність будівель – буде хаотичний розвиток енергомодернізації, без закону про ЖКП будуть неврегульовані відносини у сфері житлово-комунального господарства, і нарешті створення Фонду має дати результат для споживачів і для країни – зменшення енергоспоживання шляхом термомодернізації».

Керівник проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» Софія Лінн зазначила, що реформа ЖКГ України розпочалася іще в 1991 році, коли почалася приватизація квартир. «Енергоефективний» пакет законів націлено на те, щоби було створено відкритий ринок житлово-комунальний послуг, щоби бізнес та споживачі взаємодіяли, отож мають бути впроваджені права та відповідальність обох сторін», – зазначила Софія Лінн.

В ході другого блоку круглого столу «Енергоефективність: європейський вектор для українських реформ» було обговорено ряд питань, пов’язаних із енергоефективними критеріями в публічних закупівлях. Зокрема, представник ЄБРР Тод Лок зауважив, що при переведенні 50% загальної кількості ламп загального призначення (GLS) на лампи LED, щорічна фінансова економія становитиме більше 3 млрд гривень. Якщо ж поширити цю практику на лампи не спрямованого світла, щорічна економія складе більше 15 млрд гривень.

Продовжуючи тему, експерт з енергоефективності проекту TMEL (UNDP) Ігор Черкашин представив ініціативи проекту Transforming the Market for Efficient Lighting зі створення інструментів просування закупівель енергоефективного освітлення. Зокрема, він наголосив на тому, що в Україні та Білорусі досі не заборонені лампи розжарювання – і це єдині приклади в Європі, адже навіть в Російській Федерації діє така заборона.

На завершення круглого столу, директор департаменту публічних закупівель Міністерства економічного розвитку та торгівлі Олексій Стародубцев розповів про досвід енергоефективних закупівель за допомого системи ProZorro. «Є 2 великі стріми ProZorro в напрямку енергоефективності – це підтримка ЕСКО та примірні специфікації закупівель. Як правило, якщо замовник не знає, що купити – він може відвідати ресурс і ознайомитися як з готовими специфікаціями, так і з конструктами. Це стосуються й енергоефективного обладнання та матеріалів – від вікон до пелетів», – зазначив представник Мінекономрозвитку.

За коментарями звертайтесь:
керівник житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Тетяна Бойко
тел.: +38 063 617 97 60