27 січня у Рівному відбулася інформаційна зустріч «Фінансові програми, що стимулюють енергоефективність», організована Громадянською мережею ОПОРА.
Більша частина житлового фонду (за оцінками Нафтогазу – це 100 000 багатоквартирних будинків) в Україні потребують термомодернізації. Це не лише заміна вікон, а серйозні заходи з модернізації системи теплопостачання чи утеплення, що потребують багато коштів. Очевидно, ОСББ не спроможне зібрати зі співвласників таку суму коштів. Тому у Рівному діють програми співфінансування.
У більшості міст також існують програми, які відшкодовують частину тіла кредиту або відсоткову ставку. Об’єктивно, ці програми можуть працювати, якщо є доповненням до державної Програми «теплих кредитів», яка наразі відшкодовує 40% від тіла кредиту на енергоефективні матеріали. «Теплими кредитами» у Рівному скористалося 32 ОСББ (об’єднань співвласників багатоквартирних будинків).
«У листопаді на 2017 рік не було передбачено жодної копійки. Однак ми та інші громадські організації здійняли шум і вдалося вибити кошти, проте їх досить мало», – пояснює координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Муніципалітети в очікуванні, що буде з Держпрограмою. За кошти міста можна замінити вікна, утеплити труби тощо. Але коли мова йде про серйозні заходи, до прикладу, встановлення сонячного колектору на даху, необхідне спільне співфінансування з кількох джерел.
Ідеально, на думку спікера, коли місто додатково відшкодовуватиме тіло кредиту. «Наразі є 129 місцевих програм. Наприклад, у Харкові діють одночасно і обласна, і міська програми. Так, для ОСББ вартість термомодернізації складає 20%. Однак, не зважаючи на це, Харків не в лідерах», – додає пані Тетяна.
За минулий рік середня економія по теплих кредитах склала 21%. Цього року кредити будуть надаватися тим ОСББ, які мають загально будинковий прилад обліку тепла, або планують його встановити, щоб облікувати досягнуту будинком економію енергоресурсів.
Продовжуючи тему фінансових програм, лектор зазначила, що є також ряд Програм міжнародно-технічної допомоги, які надають підтримку. Крім цього, «приходять» Фонди зелених, чистих інвестицій, проекти впровадження чистих джерел енергії, які можуть оголошувати мікрогранти.
Працює також Програма ІQenergy. Кредит можна отримати у Укрсиббанку, ОТП банку та Мегабанку. Для цього потрібно обрати матеріали, які є на сайті, а потім – отримати відшкодування від вартості усього проекту (15-20% для фізичних осіб). Наразі програма діє для фізичних осіб (кредити для ОСББ планують надавати з квітня 2017 року).
Як зазначила Тетяна Бойко, чим більше банків буде видавати схожі кредити, тим краще. Адже два-три банки – це все ще монополія. Банки будуть конкурувати між собою, а отже – представляти кращий продукт. На практиці це означає, що буде знижена відсоткова ставка чи знижені вимоги для отримання кредиту.
Під час заходу обговорили також Фонд енергоефективності. Основною його перевагою є незалежність від бюджетних коштів. «Нам вдасться уникнути постійної необхідності перезатвердження коштів в бюджеті. Як на мене, Фонд повинен фінансувати великі проекти для комплексної термомодернізації. Якщо це малі проекти, то сьогоднішня Програма «теплих кредитів» є досить ефективною і не потребує додаткової верифікації результатів. Якщо буде створено Фонд, можливо, буде більша частина відшкодування (пропонується до 50% від вартості проекту), буде надаватися технічний супровід та, відповідно, аудит «до» і «після», – акцентує координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.
На завершення часники заходу змогли поставити запитання щодо сприятливого нормативно-правового середовища, проблеми з передачі технічної документації, відносин з монополістами тощо.
Ця інформація для преси стала можлива лише завдяки широкій підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст несе Громадянська мережа ОПОРА, що не обов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.