Якого реформування зазнало житлово-комунальне господарство, як впроваджується План дій зі сталого енергетичного розвитку та чи буде продовжена Програма «Теплих кредитів» – це та багато іншого обговорили 21 листопада під час Форуму з енергоефективності у Рівному. Захід організований громадською організацією «Екоклуб» за участі представників влади, громадськості, бізнесу та активістів.
Розпочав Форум Дмитро Сакалюк, координатор проектів «Екоклубу», який презентував аналіз Плану дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року (ПДСЕРу). ПДСЕР – документ, місто-підписант якого зобов’язується скоротити викиди СО2 щонайменш як на 20% до 2020 року. Перевагами ПДСЕРу є щоденний моніторинг у бюджетних організаціях міста (за 2015 рік зекономлено 9 млн грн), щорічне проведення Днів сталої енергії та запровадження механізму виділення бюджетних коштів на реалізацію енергоефективних заходів. Недоліками ж, на думку спікера, є брак фінансування, не врахування в документі промисловості, приватного та комерційного транспорту (а значить, на них не покладено зобов’язань).
Під час першої подіумної дискусії учасники обговорили узгодженість планування розвитку енергетики на національному та місцевому рівнях.
Олексій Рябчин, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Верховної Ради України, назвав основні проблеми житлово-комунальної сфери. «Зараз гостро постало питання з ціною на енергоресурси, які не відповідають економічному рівню добробуту населення. Енергія повинна бути за доступними цінами. Можна сказати, що це неправильна енергетична політика держави, коли 70% населення підпадає під житлову субсидію», – зауважив пан Олексій.
Крім цього, він озвучив проблему доступності енергоресурсі, а саме питання енергетичної безпеки України. Викиди парникових газів, що впливають на клімат, – ще одна загроза. Це питання пов’язане з економічним розвитком країни. «Я вважаю, що держава повинна відігравати лідируючу роль у енергоефективності, а не тільки віддавати цю роль бізнесу», – наголосив голова підкомітету.
Про співпрацю громадськості та влади розповіла Анна Шумейко, координатор проектів енергоефективності Національного екологічного центру України, менеджера енергетичного сектору РПР. «У сфері енергоефективності відбувається багато змін. Громадськості легше достукатись до влади. Змінюється свідомість громадян», – сказала пані Анна. Вона зазначила, що завдяки громадськості були виділені кошти на «Теплі кредити». Однак ця сума на енергоефективність має бути набагато більшою.
Сергій Кошарук, заступник голови Волинської ОДА, розповів про практику енергозбереження Луцька, зокрема навів приклад встановлення твердопаливних котлів, завдяки чому за один рік місто отримало економію 40%.
Другу подіумну дискусію «Перемоги та зради у просуванні енергоефективності на місцях» розпочав Ігор Павлюк, начальник відділу промисловості та підприємництва управління економіки Рівного. «Місто рухається у напрямку енергоефективності. Важливим кроком для Рівного стало підписання ПДСЕРу. Також створений відділ енергоменеджменту, запроваджений щоденний моніторинг – 100-відсотковий облік у комунальних закладах. Діє програма співфінансування встановлення лічильників «50% / 50%». Затверджена програма «50% / 50%» з утеплення фасадів. Діє Муніципальна програма сталого розвитку у місті Рівне. Загалом, у 2016 році по ній реалізовано 96 проектів, із них 70 – енергозберігаючих», – повідомив Ігор Васильович.
На питання: «Чи успішна реформа ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку)?» відповіла координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко. «Загалом, можна стверджувати, що реформа є успішною. Сьогодні ми маємо близько 26 тис. ОСББ. Упродовж останніх двох років була створена третина усіх об’єднань», – наголосила пані Тетяна.
За словами Тетяни Бойко, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» став для жителів «батогом» і «цукеркою» одночасно. Новаторством було визначення трьох форм управління багатоквартирним будинком: безпосереднє, без створення юридичної особи, коли функції управління будинком передаються управляючій компанії, а також створення ОСББ та самостійне управління.
Окрім цього, Тетяна Бойко акцентувала, для чого потрібна Програма «Теплих кредитів». «Сьогодні Програма призупинена. «Теплі кредити» були спрямовані на швидкі та недорогі заходи з енергозбереження. Це важливо, однак повинні бути додаткові фінансові компенсації. У містах повинні діяти програми, спрямовані на додаткове відшкодування тіла кредиту чи відсоткової ставки для ОСББ. Обов’язковим є також верифікація та облік», – пояснила пані Тетяна. Необхідним є й створення Фонду енергоефективності. Це повинні бути проекти комплексної термомодернізації на довгий період часу. Загалом важливим, на думку спікера, існування великої кількості інструментів енергозбереження.
За додатковою інформацією звертайтесь:
місцевий координатор житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Ірина Кантарія
тел.: +38 093 726 3677
Ця інформація для преси стала можлива лише завдяки широкій підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст несе Громадянська мережа ОПОРА, що не обов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.