Спеціально для "TheNews" підготувала регіональний прес-секретар житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Олена Чудінович
Крок за кроком Україна рухається до енергонезалежності. Кожне місто – частинка цілого, яка допомагає досягнути поставленої мети. Львів – одне з таких міст, де щоденна робота сприяєотриманню бажаного результату.
Свій внесок у розвиток міста та, відповідно, держави робить відділ енергоменеджменту Львівської міської ради. Громадянська мережа ОПОРА поцікавилась, чим саме зараз займається цей відділ, як впливає на скорочення енергоресурсів та до чого прагне у майбутньому. Відповідав на запитання начальник відділу енергоменеджменту Роман Васьковець.
– Пане Романе, розкажіть, яка основна діяльність відділу енергоменеджменту?
У місті є бюджетні об’єкти, які фінансуються з міського бюджету. Це школи, садочки, лікарні, поліклініки тощо. Завдання нашого відділу – проводити енергомоніторинг цих об’єктів та контролювати режими споживання енергоресурсів. Для них ми затверджуємоліміти (граничні обсяги енергоносіїв) в річному розрізі.Крім цього, нашим завданням є комунікувати з цими об’єктами, аби допомогти їм раціонально споживати енергоресурс і контролювати, щоб не було зловживань.
Основним інструментом, який використовуємо, є програма щоденного енергомоніторингуuMuni. Вона розпочала свою роботу як стартап ще у 2014 році. Сьогодні це потужна програма. В її базу внесені усі об’єкти, тобто вони мають свій обліковий запис – картку об’єкта, де вказанабазова інформація (розмір, площа, об’єм, опалювальна площа, кількість людей в робочий час, адреса тощо). Також можна вносити інформацію щодо будь-яких покращень чи модернізації об’єкту (вікна, огороджувальні конструкції тощо).
На кожному об’єкті є особа, яка відповідає за ведення щоденного моніторингу. Серед її обов’язків – щоденне зняття показників лічильників і в ручному режимі (поки немає автоматизації отримання показів)внесенняїх до профайлу об’єкту через онлайн-доступ (з браузера або з мобільного телефону).
– Скажіть, будь ласка, інформація про енергоспоживанняоб’єктів є закритою, а яка доступна для кожного мешканця?
У програмі є розділ «Публічні дані». Інайближчим часомплануємо вивести споживання комунальних об’єктів на рівень «opendata» («відкриті дані»), щоб дані можна булоне лише переглядати, а й працювати з ними.Загалом, це можна зробити і зараз. Але ми прагнемоудосконалити і вже тоді ділитися цими даними.
Власне, програма має певні інструменти аналізу для щоденного чи тижневого споживання, виведення питомого річного споживання або жпорівняння різних періодів. Також програма може визначати потреби об’єкту, наприклад, у тепловій енергії, на основіпопередніх періодів та температури повітря. Вона будує цю потребу методом регресивного аналізу.
Окрім сказаного, нам доволі комфортно, адже є повний зворотній зв’язок.Ми з розробником постійно комунікуємо, просимо щось змінити, доробити чиудосконалити.
– Пане Романе, а якщо виникає ситуація, коли об’єкт перевищив ліміт споживання енергоресурсів, чи застосовуються штрафні санкції?
Для прикладу, об’єкти освіти підпорядковані районному чи міському управлінні освіти, і у плані «покарання» з ними працює безпосередньо відділ освіти. Наша задача – сигналізувати про це.
Якщо в місячному розрізі є перевищення ліміту, необхідно простоне допустити вихід за річний ліміт. Тобто, у січні, коли було аномально холодно, об’єкт може «не вписатися» в ліміт, але він «наздожене» у лютому – березні.
Тому, як таких, штрафних чи каральних санкцій немає.
– Розкажіть, будь ласка, як ви навчаєте людей, що контролюють споживання на місцях, та як загалом інформуєте львів’ян про оптимальне енергоспоживання?
На сайті Львівської міської ради є розділ «Енергоефективність», де кожен може знайти більшеінформації, як пропрограми підтримки, так і про енергоефективність. Також, коли до нас телефонують, ми не відмовляємо та пояснюємо мешканцям те, що їхцікавить.
Що стосується навчань, ми їх проводимо систематично. У структурі системи міської освітипрацює шість енергомеджерів (є 6 районних відділів), кожен відповідає за свій район. Ці люди– працівники відділу освіти і ми з ними комунікуємо. Вони є нашими контактними особами у роботі. Тобто, саме від енергоменеджерів ми вимагаємо контролю за своїми об’єктами і, якщо не можемо впоратись з об’єктом, це перші особи, до яких звертаємось, аби ті вплинули через відділ освіти.
Отож,для енергоменеджерів з управління освіти,одногоз охорони здоров’я та одного з управління культури ми проводимо часті зустрічі з метою навчання та комунікації.
– Наостанок, поділіться, будь ласка, планами на майбутнє.
Ми дуже хочемо встановити сучасні лічильники з можливістю передачі даних за певним протоколом. Встановивши їх, отримаємо автоматичний збір даних. Ми зможемо в певних проміжках «знімати» дані: на початку робочого дня, вкінці, у нічний період. Тобто, краще розумітимемо профіль навантаження. Можливо, є якісь зловживання, можливо, ми вимагаємо від об’єктів знижувати подачутеплоносія на вихідні дні (якщо плюсова температура), але хтось цього не робить тощо.
Наразі ми прораховуємо вартість реалізації проекту.
Загалом, відділ енергоменеджменту складається із трьох осіб. Моніторингу вимагають 545 будівель (враховуючи, що одна установа може мати декілька споруд), і це ті суб’єкти, що внесені до програми. Так, це великий шмат роботи. Однак це важлива робота, оскільки контролюючи щоденне споживання, можна впливати та розраховувати місячне та річне енергоспоживання.
Щоразу, «підкручуючи» подачу тепла на ніч чи на вихідні, ми економимо колосальні суми на платіжках. І це важливоне тільки для комунальних закладів. Щоденні звички раціонального енергоспоживання дадуть можливість стати нам особисто, місту та країні на крок ближчими до статусу «енергонезалежних».