На Форумі персональної демократії, який пройшов у Харкові наприкінці жовтня, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, міжнародна експертка з питань виборів, виступила із промовою про технології та вибори. У своєму TED-виступі вона говорила про інститут виборів як форму передачі влади, необхідність використання відкритих виборчих даних на усіх етапах проведення виборів, плюси та мінуси використання сучасних цифрових технологій та відповідальність кожного активіста за майбутнє країни.

Про чесні вибори та їх вплив на розвиток нашої країни говорить дуже багато політиків. Але, на жаль, ще й досі залишається велика кількість виборчих порушень таких, як: підробка кінцевих даних протоколів (як це було у 2015 році на виборах до Черкаської та Київської обласних рад); підробка та знищення виборчої документації; фейкові партії та кандидати; підкуп виборців тощо. Що ж може змінити ситуацію в суспільстві на краще та забезпечить хоча б мінімальне зростання рівня довіри виборців до виборчого процесу?

Відкриті дані: чи допоможуть вони виборам? Однозначно – так!

Відкриті дані (opendata) – підхід до зберігання інформації, згідно з яким набір даних має бути у вільному доступі, вільно використовуватися та розповсюджуватися. При цьому такі дані можуть використовувати як неприбуткові організації, так і комерційні установи. Їхня особливість – викладення у вільний доступ на основі спеціальних ліцензій. Відкриті дані є першочерговим інструментом для розвитку інформаційного суспільства. За допомогою них можна швидко отримувати першочергову інформацію про важливі аспекти життя суспільства, в тому числі й про виборчий процес. Усі зацікавлені сторони за допомогою відкритих даних зможуть отримувати  достовірну інформацію з першоджерел, а не з огляду на суб’єктивну оцінку експертів, ЗМІ чи компаній. І як результат використання таких даних — прозорість процесів у суспільстві.

Всі без виключеньвиборчі дані, а особливо дані протоколів та результати голосування, потрібно відкривати та  публікувати. Це суттєво знизить рівень маніпуляцій та фальшування кінцевих даних протоколів виборчих комісій різного рівня.

Як це сьогодні використовують громадські спостерігачі за виборами?

На Форумі персональної демократії Ольга Айвазовська розповіла про позитивний досвід команди Громадянської мережі ОПОРА з використання відкритих даних.На прикладі відслідковування даних Центральної виборчої комісії щодо результатів місцевих виборів вона розповіла про конкретні випадки порушень виборчих прав громадян та фальшування результатів виборів. Експертка зазначила, що дані ЦВК викладалися протягом тривалого часу в публічний простір, але не в тій якості й кількості, як було потрібно для того, аби дослідити правдивість кінцевого результату.

На всій території України фахівці ОПОРИ відвідували архіви та знайшли багато цікавих історій. У цих державних організаціях протягом 5 років по завершенню виборів мають зберігатися протоколи і виборча документація. Наприклад, у Кривому Розі 27 коробок з бюлетенями, протоколами та іншою виборчою документацією працівник архіву просто здав у макулатуру, хоча законом ці документи мали б ще зберігатися. Є навіть рішення суду щодо особи, яка скоїла порушення,але пересвідчитись у правдивості інформації, яка з’явилась на сайті ЦВК жоден з активістів не може, бо немає першоджерела.

Є приклади, коли у Київській та Черкаській областях територіальні виборчі комісії у 2015 році вирішили змінити дані фінальних протоколів про підрахунок голосів до обласної ради. Так у виборах до Черкаської обласної радиперекинули понад 10 тисяч голосів виборців – від одних маленьких партій до декількох великих, за результатами чого, наприклад, «Опозиційний блок» повинен був подолати прохідний бар’єр і потрапити до облради, «Блок Петра Порошенка» повинен був набрати набагато більше голосів. Але фальсифікації не сталося, бо у людей на руках були паперові версії протоколів.Якби вся інформація була доступна в офіційному порядку протягом виборчого процесу одразу, коли первинні дані починають потрапляти до відповідних виборчих комісій, то простіше б було відслідковувати хід виборів та можливі порушення.

Досвід ОПОРИ доводить на практиці, що лише відкритість данихта публічних всіх процесів і процедур можуть забезпечити мінімальну довіру до результатів та всіх  учасників виборчого процесу.

Роздуми замість висновків

Можливості відкритих даних безмежні. Вони використовуються для підвищення прозорості та ефективності держави, в тому числі й для розвитку економіки.На базі державних даних реалізуються успішні соціальні та комерційні проекти, оборот яких у ЄС становить сотні мільйонів євро на рік.

У нашому суспільстві відриті дані часто плутають з публікацією інформації на сайтах органів влади. Насправді ж – це первинна інформація у відкритих форматах, що дозволяє її зручну та автоматичну обробку, вільне використання в особистих чи комерційних цілях.

З 2015 року в Україні активно розвивається сфера відкритих даних, але саме останні два роки стали найбільш результативними. Міжнародні експерти з відкритих даних коментують досягнення України у 2017 році, як прорив року. По різних рейтингах Україна покращила свої результати та обігнала деякі країни Євросоюзу, зокрема Італію, Грецію, Португалію, Хорватію, Болгарію та Польщу. Потенціал, безумовно, є, але чи зможемо ми ним скористатися, буде залежати від кожного з нас.

Якби органи адміністрування виборів забезпечили необхідне програмне забезпечення, то всі дані поступали б почергово і оприлюднювались одразу, і ситуація порушень виборчого процесу  була б неможливою. 2019 рік буде роком виборів в Україні. Дуже хочеться, щоб були прийняті рішення про використання відкритих даних у виборчому процесі, що стане першим кроком до чесних виборів.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project