Питання економії енергоресурсів поставлено сьогодні дуже гостро як перед державою та на місцевому рівні, так і на рівні кожної окремої родини. Про стан справ у сфері енергоефективності та енергозбереження у Херсоні розповів Громадянській мережі ОПОРА президент ГО «Херсонський обласний Центр енергоефективності та екології» Ігор Лютіков.

– Ви – один з авторів Плану дій сталого енергетичного розвитку Херсона на 2015-2030 рр. На що Ви насамперед звертали увагу при його розробці, які основні цілі вносили в проект?

– Не можу сказати, що я є одним з авторів цього Плану (SEAP Херсону). Скоріш за все, активний учасник процесу його розробки та один з його основних редакторів. Розробку ж SEAP Херсону протягом 2014 року виконувала енергосервісна компанія «Екологічні Системи» із Запоріжжя, за фінансової та методичної підтримки агентства USAID у рамках проекту «Муніципальна енергетична реформа в Україні» та за участі багатьох фахівців.

При розробці SEAP Херсону ми, в першу чергу, прагнули створити нову європейську кліматичну політику міста та розробити стратегічний план сталого енергетичного розвитку міста до 2030 року.

Основні цілі, на які спрямований SEAP Херсону, – це зниження потреби міста у тепловій енергії в 3 рази – ця мета досягається за допомогою термомодернізації, яка звела б до мінімуму зайві витрати теплової енергії; максимально можливе (до 100 %) заміщення природного газу альтернативними видами палива та джерелами відновлювальної енергії для опалення громадських будівель; часткове (приблизно на 60 %) заміщення природного газу альтернативними видами палива та джерелами відновлювальної енергії у системі централізованого теплопостачання.

– Розкажіть, будь ласка, що останнім часом було успішно реалізовано у місті у сфері енергоефективності? Чи активно користуються херсонці методами економії енергоресурсів та води у побуті?

– Якщо в попередні роки діяльність у місті в сфері енергоефективності мала несистемний, я би навіть сказав, спонтанний характер, то зараз ситуація змінилась в кращу сторону. 14 січня 2014 року Херсон підписав угоду та став містом-партнером Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (МЕР) для запровадження Планів дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) відповідно до методології Угоди мерів ЄС та розвитку муніципальних систем енергоменеджменту.

План дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) м. Херсона на 2015-2030 рр. затверджено рішенням сесії Херсонської міської ради № 1712 від 20 лютого 2015 року.

У лютом-березні 2015 року проведено збір даних зі споживання енергоресурсів закладами бюджетної сфери за останні три роки з метою їхнього аналізу та проведення подальшої роботи з енергоменеджменту в цих закладах. Мова йде про заклади освіти, охорони здоров’я, культури та молоді і спорту.

В рамках Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (МЕР) Херсон бере участь в Проекті «Практична модель розбудови спроможності органів місцевого самоврядування ефективно управляти енергією». Цей проект передбачає проектну допомогу експертів Асоціації «Енергоефективні міста України» у впровадженні системи енергоменеджменту та організації Днів енергії для міста Херсона як партнера проекту МЕР.

Також наше місто бере участь у Проекті «Сприяння заміщенню природного газу біомасою при виробництві теплової енергії». В його рамках експерти Громадської організації «Агентство з відновлюваної енергетики» провели дослідження потенціалу біомаси в Херсонській області та підготують ТЕО інвестиційних проектів використання біомаси для виробництв теплової енергії в комунальній теплоенергетиці Херсона.

18 червня в рамках ІІ Балтійсько-Черноморського економічного форуму в Херсоні засідала секція «Енергозбереження як визначальний фактор розвитку економіки». Підписані меморандуми про співпрацю з муніципалітетами інших міст, з комерційними підприємствами, з громадською організацією «Херсонський обласний Центр енергоефективності та екології» та громадською спілкою «Асоціація інженерів енергетики України».

Триває робота з реалізації проекту «Заходи з енергозбереження у КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» спільно з Північною екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО, та проекту «Реконструкція ЗОШ № 21 в смт. Антонівці, м. Херсон» в якому НЕФКО грантово надає повністю готову модульну будівлю – «Зелена школа».

Також триває реалізація проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Підвищення енергоефективності в секторі центрального теплопостачання в Україні» для МКП «Херсонтеплоенерго». Розробляється програма підтримки термомодернізації багатоповерхових житлових будинків «Тепла оселя».

– Що вітчизняним інвесторам заважає розвивати галузь відновлюваної енергетики, особливо біопаливної? Адже Європа вже давно успішно втілює бізнес-ідеї у цій сфері?

– Основні фактори, які стримують вітчизняних інвесторів, – це недосконала законодавча база, нестабільна економічна та політична ситуація, недостатність власних коштів та складність залучення кредитів як в Україні (високі відсотки), так і в міжнародних фінансових установ (складність процедур), високий рівень корупції та наявність «газового» лобі у верхніх ешелонах влади, недооцінка важливості та недостатнє бажання на місцевому рівні брати участь в реалізації таких проектів.

Як приклад, в області досі не дофінансовано та не завершено будівництво багатьох біопаливних котелень для закладів соціальної сфери, на будівництво яких з державного бюджету, за рахунок субвенції наприкінці 2014 року, було виділено 30 % їхньої вартості.

– Як Ви оцінюєте державну програму з енергоефективності, суть якої полягає у компенсації частини тіла кредиту на покупку матеріалів та обладнання для енергоефективних заходів у будинках українців?

– Загалом позитивно. Це суттєвий крок у впровадженні енергоефективних заходів в житлових будинках. Але існує проблема високих процентних ставок та коротких термінів погашення цих кредитів, які суттєво стримують населення у бажанні отримати кредит, незважаючи на компенсації з боку держави. В Європі терміни таких кредитів – 20-30 років, а процентні ставки на порядок нижчі. Держава повинна зробити певні кроки для покращення умов кредитування, наприклад, зменшити ставку рефінансування Нацбанку для таких кредитів. А місцевим органам влади треба ширше впроваджувати так званий «львівський» досвід та брати на себе погашення частини процентів по кредиту або тіла кредиту, в першу чергу, для ОСББ.

– Чи потрібна Херсону та регіону місцева програма підвищення енергоефективності будівель? Якою Ви її бачите?

– Так, така програма, без сумніву, потрібна як для будівель бюджетних установ, так і для житлових будинків, щоб врегулювати всі існуючі проблеми, про які я вже частково згадував, та надати цій дуже важливій роботі сталий характер. Виходячи з практичного досвіду європейських країн, тієї ж Польщі, програма повинна передбачати такі кроки, як зменшення попиту на енергію через уникнення її марнування та впровадження енергоощадних заходів (термомодернізація будівель). Відтак, максимально можливе використання відновлювальних джерел енергії замість викопного палива, запаси якого обмежені. Після цього, якщо є така необхідність, – максимально ефективне й чисте виробництво і споживання енергії з викопного палива з оптимізацією теплових потужностей систем теплопостачання.

Кожен наступний крок слід робити лише після того, як докладно виконано попередній. Тобто підвищення енергоефективності будівель повинно проводитись в першу чергу.

Також хочу зазначити, що будь-яка програма залишиться нереалізованою, якщо не передбачити реальні механізми її фінансування. Жоден місцевий і навіть державний бюджет не в змозі самостійно профінансувати величезні обсяги робіт з термомодернізації будівель. Тому така програма повинна спиратись, насамперед, на кошти інвесторів (енергосервісних компаній) та населення через пільгові довгострокові кредити і підтримку з боку держави та місцевих органів влади.

Спеціально для порталу "Херсонська правда" спілкувалась Марія Усманова, регіональний прес-секретар житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА