Якісний, сучасний європейський парламент, який буде націлений на прийняття професійних рішень – це смілива амбіція, чіткий механізм досягнення якої було представлено українськими громадськими організаціями моніторингу парламентської діяльності 5 лютого в сесійній залі Верховної Ради України під час презентації Програми модернізації парламенту та офіційного приєднання України до міжнародної Декларації відкритості парламенту.
План дій з реалізації Декларації відкритості парламенту, розробкою якого займалися Громадянська мережа ОПОРА, Громадський рух ЧЕСНО, Transparency International Україна, Центр політичних студій та аналітики, Інститут медіа права за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, відображає приєднання України до глобального руху з посилення відкритості представницьких органів законодавчої влади у світі. План дій включає в себе 20 зобов'язань між парламентом і громадянським суспільством за напрямками:
- доступ до інформації;
- залучення громадян до парламентських процесів;
- звітність;
- технології та інновації.
Презентуючи ініціативу, Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман зазначив: “Нам потрібно міняти процедури та систему роботи парламенту. Відкритий парламент це, зокрема, електронний документообіг, персональне голосування в комітетах, он-лайн трансляції засідань комітетів, електронні протоколи, оновлені веб-сайти комітетів”.
Про амбіцію зробити український парламент найбільш відкритим у світі розповіла народний депутат Світлана Заліщук – ініціатор долучення України до глобальної ініціативи. “Ми вже відкрили декларації депутатів, інформацію про помічників, зробили комітети доступними для журналістів, маємо забезпечити подальші незворотні зміни у Верховній Раді”, – каже Світлана Заліщук.
На важливості реформування самої Верховної Ради, що включатиме інституційні, управлінські та процедурні зміни, зосередила увагу присутніх координатор виборчих та парламентських програм ОПОРИ Ольга Айвазовська: “Належний парламентаризм можливий за умов репрезентативності його складу по відношенню до настроїв, політичних уподобань громадян, інституційної незалежності, відкритості, підзвітності та прозорості. Завдяки ефективному виконанню Плану дій з реалізації Декларації відкритості парламенту, ми можемо стати на 2 сходинки ближче до найбільш прогресивних держав із високим рівнем політичної культури”.
Андрій Круглашов (Громадський рух ЧЕСНО) переконаний, що Відкритий парламент – ініціатива, яка допоможе відновити довіру людей до народних депутатів і убезпечить від будь-яких проявів тоталітаризму.
На відкритість парламенту та реалізацію Плану дій Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, покладає надію унеможливлення конфлікту інтересів у роботі народного обранця. “План дій з відкритості парламенту передбачає низку дієвих заходів із недопущення діяльності народних депутатів в умовах конфлікту інтересів, власне, як і порушення ними правил етичної поведінки. А як цього добитись на практиці? Парламентарям потрібні нормальний кодекс етичної поведінки та зрозуміла й проста у використанні форма фіксації конфліктів інтересів народних депутатів”,– вважає Олексій Хмара.
Презентуючи напрямок плану, впровадження і дотримання якого контролюватиме Центр політичних студій та аналітики, його голова Віктор Таран зазначив: “Інформація про використання парламентом бюджетних коштів завжди була таємницею і довгий час суспільство не мало доступу до бюджету та кошторису Верховної Ради України. Для досягнення повної прозорості необхідно на сайті парламенту створити розділ “Використання бюджетних коштів”, де буде розміщений у доступній формі з графіками бюджет та кошторис парламенту, фінансовий звіт за попередній рік, бюджетні запити, паспорти бюджетних програм. Все це має бути в машиночитному форматі,що сприятиме впровадженню використання відкритих даних в Україні”.
Не менш важливим за всі означені напрямки є налагодження якісної комунікації між Верховною Радою та громадянами і належне інформування суспільства про нововведення. Тому, на думку директора Інституту Медіа Права, співголови Ради РПР Тараса Шевченка, парламентські ЗМІ потребують модернізації, відмови від радянського підходу до інформування громадян та запровадження стандартів прозорості й відкритості. “Сподіваємось, керівництво Парламенту не зволікатиме із реформуванням видань “Голос України” і “Віче” та переформатуванням телеканалу “Рада”, – резюмував Тарас Шевченко.
Ініціативу відкритості парламенту та його ключову роль як центральної демократичної установи у встановленні соціальних та політичних цінностей підтримали присутні у сесійній залі народні депутати та представники дипломатичних місій європейських держав.
Для інформації: Декларація відкритості парламенту створена на основі ряду схвалених міжнародною парламентською спільнотою документів, що були обговорені на конференції лідерів організацій, які займаються моніторингом парламентської діяльності, спільно організованої Національним Демократичним Інститутом (The National Democratic Institute), Благодійним фондом “Сонячне Світло” (The Sunlight Foundation) та Мережею сприяння підзвітності законодавчих органів країн Латинської Америки (The Latin American Legislative Transparency Network) в окрузі Вашингтон. Кінцева версія Декларації, яку можна знайти на сайті OpeningParliament.org, була представлена на Світовій Конференції з питань Е-парламенту в Римі, що відбулася 15 вересня 2012р. під час Міжнародного дня демократії.
Веб-сайт | Моніторинг парламенту | Фейсбук | Твіттер
(#рада8 #rada8 #opora #опора)
Автор фото, використаних у матеріалі: Ганна Грабарська
Довідково:
Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.