Упродовж першого року діяльності український Парламент VIII скликання працював на 14% більше за Парламент VII скликання (89 робочих пленарних днів проти 78). Лише 9 із 422 народних депутатів взяли участь в усіх пленарних засіданнях, 4 з них – мажоритарники. Антирекорд відвідуваності належить обранцям Андрію Білецькому (відвідано 3% від усіх пленарних засідань), Дмитру Ярошу (6%), Ярославу Москаленку (19%), Дмитру Добкіну та Андрію Денисенку (по 22%). На порядку денному функціонування Парламенту залишаються проблеми дисципліни відвідування пленарних засідань, систематичні порушення Регламенту та впровадження повноцінного ігнорування процесу голосування окремими фракціями, а також потреба повноцінної системи оцінки якості законопроектів та планування законотворчої діяльності.

ЗВІТ ОПОРИ. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ: 1 РІК ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДСУМКИ РОБОТИ КОМІТЕТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ: ВІДВІДУВАНІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ

Протягом року роботи Парламенту народні депутати зареєстрували 91,5% від загальної кількості у 4780 законодавчих актів, внесених усіма суб’єктами законодавчої ініціативи (Парламент, уряд, Президент), та встигли розглянути майже третину від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов (1344). Лише 16% з розглянутих Парламентом законопроектів були результативно проголосовані та прийняті. З усіх прийнятих законопроектів (усього 765), ініційовані депутатами були 597 (78%), Кабінетом Міністрів – 110 (14%), Президентом – 58 (8%).

Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ, відзначає: «Найбільше середнє число зареєстрованих законопроектів на 1 народного депутата (авторство або співавторство) припадає на члена фракції ВО «Батьківщина» (46) і Радикальної партії Олега Ляшка (29). Типові «середняки» це «Народний фронт» (20), «Блок Петра Порошенка» (19) та «Самопоміч» (16). Аутсайдерами за цим показникомвиявилися депутати «Опозиційного блоку» (9), групи «Партія Відродження» (11) та групи «Воля народу» (12).

Президент є найпродуктивнішим у законотворчому процесі. Так, 85% законодавчих ініціатив Президента (58 з 68 документів) внесених до Парламенту були підтримані депутатами і стали Законами. Законотворча результативність уряду виявилася меншою – 33% проектів законодавчих актів, ініційованих Кабінетом Міністрів України (110 із 337 документів) були результативно проголосовані в парламенті і набули чинності. Тоді як серед усіх зареєстрованих протягом року депутатами законопроектів Законами стали лише 14% з них.

Відзначимо, що за кількістю зареєстрованих змістовних законопроектів лідирують депутати Олег Ляшко (155), Віктор Галасюк та Руслан Князевич (по 144), Андрій Кожем'якін (137), Юрій Левченко (135), Людмила Денісова (131) та Михайло Головко (128).

Для Верховної Ради України актуальною залишається проблема відвідуваності народними депутатами України пленарних засідань. За даними письмової реєстрації, в усіх без виключення пленарних засіданнях взяли участь всього 9 народних депутатів України, четверо з них – мажоритарники (Ігорь Гузь, Віктор Развадовський, Ігор Артюшенко та Артем Ільюк), решта – парламентарі, які були обрані за списками різних політичних сил (Олена Бойко (Народний Фронт), Руслан Князевич (БПП «Солідарність»), Наталія Новак (БПП «Солідарність»), Микола Томенко (БПП «Солідарність») та позафракційний Андрій Парубій).

Згідно з даними письмової реєстрації, найменшу кількість пленарних засідань відвідали позафракційні обранці Андрій Білецький (3%) та Дмитро Ярош (6%), депутат групи «Воля народу» Ярослав Москаленко (19%), член фракції «Опозиційний блок» Михайло Добкін і позафракційний Андрій Денисенко (по 22% відвідуваності), депутат групи «Воля народу» В’ячеслав Богуслаєв (27%).

У чинному парламенті працює найбільша за всі роки незалежної України кількість жінок – 50 осіб, які за рік парламентської діяльності зареєстрували 2314 законопроектів (17,45% від загальної кількості законопроектів), виступили 1232 рази (16,24%) та подали 524 депутатських запити (11,45%). Як відзначає Олена Рибій, керівник проекту РАДА ОПОРА: «Жінки-депутатки значно активніші за чоловіків у написанні законопроектів та виголошенні виступів у залі парламенту. У середньому на одну депутатку припадає 46 законопроектів та 24 промови, тоді як у середньому на одного чоловіка-депутата припадає 30 законопроектів і 17 виступів. У той самий час депутатки підготували, з огляду на середній показник, дещо менше число запитів. Так, на одну депутатку припадає 10,5 запитів, а на депутатів-чоловіків – 11».

За підрахунками ОПОРИ, протягом року роботи VIII скликання Верховної Ради рекордсменами за кількістю виступів є голови фракцій Олег Ляшко (Радикальна партія, 361 виступ), Юрій Луценко («Блок Петра Порошенка», 233 виступи) та Олег Березюк («Самопоміч», 167 виступів), а також позафракційний обранець Юрій Левченко (ВО «Свобода», 179 виступів). Якщо ж розглядати показники виступів депутаток-жінок, то лідерками за кількістю виступів є Олександра Кужель («Батьківщина», 112 виступів), Вікторія Сюмар («Народний фронт», 99 виступів), Ірина Геращенко («Блок Петра Порошенка», 86 виступів), Юлія Тимошенко («Блок Петра Порошенка», 75 виступів), Ніна Южаніна («Блок Петра Порошенка», 74 виступи), Олена Сотник («Самопоміч», 56 виступів).

zakonoproekt

vaidvadyny

zakonotvorchistjpg

spilne golosuvanniajpg

OPORA ZHINKY

ЗВІТ ОПОРИ. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ: 1 РІК ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДСУМКИ РОБОТИ КОМІТЕТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ: ВІДВІДУВАНІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ

За коментарями звертайтеся:
Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчх програм ОПОРИ, тел.: (063) 617 97 50       
Олена Рибій, керівник проекту РАДА ОПОРА, тел.: (098) 618 19 11
 
Прес-реліз підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
 
Моніторинг парламенту | Website | Facebook | Twitter (#рада8#rada8 #opora #опора)
 
Довідково:                                                                                         
Громадянська мережа ОПОРА – це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.