30 вересня в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) відбувся круглий стіл «Внесок України до глобальної кліматичної угоди: яка кліматична політика буде завтра?», організований Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».
У заході взяли участь Олексій Рябчин, народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності, Василь Шевчук, керівник групи експертів проекту ПРООН, Наталія Кушко, керівник напрямку низьковуглецевих стратегій Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», Ірина Ставчук, експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру, Олена Балбекова, заступник директора департаменту кліматичної політики Міністерства екології та природних ресурсів, а також інші представники експертного середовища та громадськості.
Під час круглого столу Олексій Рябчин підкреслив, що дана тема зачіпає не лише питання клімату чи екології – але і стратегії розвитку української держави в цілому. Народний депутат акцентував на тому, що серед присутніх на круглому столі бракує представників Міністерства енергетики та Мінрегіону, адже питання викидів парникових газів у атмосферу напряму залежать від енергоефективності української економіки та житлово-комунальної сфери.
Олена Балбекова заявила, що 30 вересня українська сторона вже подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі Зміни Клімату розпорядження Уряду, в якому прописано очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ) до нової глобальної кліматичної угоди на період 2020-2030 роки.
Василь Шевчук, коментуючи процес підготовки документа, зазначив, що до досліджень, які лягли в основу визначення ОНВВ, долучилися абсолютно усі національні експерти, які працюють у галузі кліматичної політики.
«З-поміж усіх запропонованих експертним середовищем та громадськістю варіантів за основу при визначенні ОНВВ був прийнятий так званий «інвестиційно-активний» макроекономічний сценарій розвитку, який передбачає, що Україна бере на себе ціль не перевищувати у 2030 році 60% викидів парникових газів від рівня викидів у базовому 1990 році. Підкреслю, що вибір Урядом цілі не перевищення викидів парникових газів у 2030 році порівняно з 1990 роком на рівні менше 60% відповідає міжнародним зобов’язанням України, і співмірний з ОНВВ країн Європи», - запевнив Василь Шевчук.
Коментуючи суть «інвестиційно-активного» сценарію розвитку, експерт зазначив, що в ньому прогнозується підвищення інноваційно-інвестиційної активності на стратегічно важливих напрямах розвитку з подоланням структурно-технологічних деформацій економіки України на фоні динамічного розвитку світової економіки. У рамках цього сценарію передбачається реалізація стратегії радикальних структурних зрушень у виробництві через посилення ролі державного регулювання і збереження державного контролю в стратегічно важливих галузях економіки.
У свою чергу, Наталя Кушко заявила, що скорочення викидів парникових газів є вагомим показником, який демонструє – в якому напрямку рухається країна в плані розвитку економіки, впливу на особливості цього розвитку громадянського суспільства. «ОНВВ України – плід скрупульозної роботи академічної і експертної спільноти. Це зараз він може вміститися на декількох сторінках, оформлених для подачі Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі Зміни Клімату, але якщо врахувати усі робочі документи, то вони би не помістилися й на 500 сторінках», - зазначила Наталя Кушко.
Ірина Ставчук, коментуючи обраний Урядом «інвестиційно-активний» сценарій макроекономічного розвитку, заявила, що представники багатьох неурядових екологічних організацій стурбовані таким вибором. Натомість, як підкреслила експерт, «низьковуглецевий» сценарій, попри потребу в значних інвестиціях для його реалізації, був би для України значно більш прийнятним, оскільки передбачав не перевищення у 2030 році близько 40% викидів парникових газів від рівня 1990 року.
Подібну позицію підтримав і Олексій Рябчин, заявивши: «Якби я був громадським активістом, то неодмінно критикував би позицію Уряду щодо обраного «інвестиційно-активного» сценарію і передбаченого ним не перевищення у 60%. Проте зараз я представляю владу і мені складно критикувати. Я розумію, що війна не має стати гальмом для реформ, і якби я брав на себе відповідальність у цьому питанні – то обрав би більш амбітну ціль щодо не перевищення викидів, в руслі низьковуглецевого розвитку».
Нагадаємо, нова глобальна кліматична угода буде в центрі уваги Конференції з проблем глобального потепління, яка відбудеться в грудні в Парижі. Президент Франції Франсуа Олланд, зокрема, заявив, що дана конференція може виявитися «останнім шансом врятувати планету Земля».
Круглий стіл «Внесок України до глобальної кліматичної угоди: яка кліматична політика буде завтра?» організовано Громадянською мережею ОПОРА за сприяння Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».
За коментарями звертайтесь:
Прес-секретар житлово-комунальних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Богдан Горобчук
тел: +38 0635835280
Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.