Утворення та початок роботи ОВК на позачергових виборах Президента України

Попри звужені часові рамки виборчої кампанії, етап формування окружних виборчих комісій та початок їх роботи відбувся з деякими труднощами, але в межах чинного законодавства і календарного плану виборів. ЦВК у відведений термін утворила ОВК і максимально використала свої повноваження для врегулювання електоральних проблем зумовлених військовою агресією Російської Федерації щодо України. Лише в ситуації відсутності пропозицій щодо кандидатур до складу ОВК округів № 1–10, 224, 225 – як з боку кандидатів на пост Президенти України, так і з боку Голови Верховної АР Крим та голови Севастопольської міської ради – ЦВК прийняла закономірне рішення про неможливість утворення ОВК на окупованих територіях (АРК і м. Севастополь). На Решті території регіонах України ЦВК утворила окружні виборчі комісії й всі вони розпочали свою роботу.

Традиційно на перших засіданнях ОВК проявилася проблема низької явки їх членів. Відсутність на перших засіданнях комісій близько чверті членів вказує на потенційний масштаб ротацій складу окружних виборчих комісій. Тим більше, що значна кількість відсутніх на першому засіданні членів ОВК не проживає в межах відповідних округів, а є мешканцями інших районів та областей. Тому, більшість з них об’єктивно не зможуть брати регулярну участь у роботі ОВК і будуть замінені.   

Залишається актуальною проблема інформування громадськості про засідання ОВК. Публічна інформація про час та місце відсутня. Це, зокрема, створює суттєві труднощі для громадських спостерігачів і працівників ЗМІ у справі оперативного та об’єктивного інформування виборців про перебіг процесу. Більше того, спостерігачі  відзначають низьку увагу журналістів та представників виборчих структур до перших засідань ОВК, особливо в південно-східних регіонах України, що безпосередньо спричинено військовою агресією РФ в Україні. 

Перші засідання окружних виборчих комісій не супроводжувалися значними конфліктами чи протистояннями між членами ОВК. Більш загрозливою і потенційно конфліктною залишається ситуація поза межами ОВК, що може мати безпосередній вплив на поточну роботу комісій. Адже діяльність виборчих комісій є суттєвим подразником для проросійських угруповань і терористичних рухів, націлених на зрив виборчого процесу в Україні.

Внесення кандидатур та утворення ОВК

9 квітня закінчився термін внесення до ЦВК подань щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій. Кожен із 23-х зареєстрованих ЦВК кандидатів на пост Президента мав право подати по одній особі до однієї виборчої комісії (частина третя статті 23 Закону «Про вибори Президента України»). Чинний Закон не встановлював межі щодо максимально допустимої кількості членів у кожній ОВК, тому усі кандидати в Президенти, які зробили відповідні подання, отримали своїх представників у складі комісій. Процедура жеребкування між претендентами на посади в ОВК, яка є традиційною для інших видів виборів, на позачергових президентських виборах не застосовувалася. Це унеможливило технічні маніпуляції на етапі формування виборчих комісій і дозволило забезпечити збалансоване представництво кандидатів у складі ОВК.  

    

Факт військової агресії з боку Російської Федерації та силове захоплення АР Крим має дестабілізаційний вплив на перебіг виборчої кампанії в Україні. В ситуації безпосередньої загрози з боку РФ життю та здоров’ю українських громадян у Криму, жоден з кандидатів на пост Президента України не подав своїх кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів Президента територіальних виборчих округів № 1–10 (Автономна Республіка Крим), 224 та 225 (місто Севастополь). Тому ЦВК звернулася до Голови Верховної Ради АР Крим, голови Севастопольської міської ради з проханням надати власні пропозиції щодо кандидатур до складу відповідних ОВК, а також визначити приміщення для роботи ОВК. За відсутності реакції і неможливості виконання ними визначених Законом повноважень з підготовки проведення позачергових президентських виборів ЦВК прийняла Постанову «Про неможливість утворення окружних виборчих комісій з виборів Президента України територіальних виборчих округів № 1–10, 224, 225 на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року».

Відтак, 14 квітня, розглянувши подання кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих ЦВК, щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів Президента України та додані до них документи, ЦВК утворила 213 окружних виборчих комісій з виборів Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року.

Кандидатури до складу ОВК подав 21 кандидат на пост Президента. Двоє – Андрій Гриненко і Валерій Коновалюк – не делегували жодного представника до складу ОВК, що позбавляє їх можливості безпосередньо випливати на процес підготовки та організації виборів. Більшість кандидатів мають своїх представників у всіх 213 окружних виборчих комісіях або майже в усіх (дехто з них заповнив 210 або 212 ОВК). Натомість п’ятеро кандидатів у Президенти делегували своїх представників не до всіх ОВК, обмежившись певними регіонами і округами. Наприклад, Олег Царьов не подав кандидатур до складу ОВК західноукраїнських областей – Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської і Хмельницької. А Михайло Добкін не має своїх представників в ОВК Київської, Львівської та Рівненської областей.

Втім, кожен кандидат отримав частку керівних посад пропорційно кількості поданих кандидатур до складу ОВК. Розподіл складу всіх ОВК відбувався за допомогою єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори». Найбільшу кількість голів окружних комісій забезпечили собі кандидати О. Богомолець, Ю. Бойко, А. Гриценко, О. Клименко, Н. Королевська, В. Куйбіда, О. Ляшко, П. Порошенко, П. Симоненко, Ю. Тимошенко, О. Тягнибок, В. Цушко, З. Шкіряк та Д. Ярош. У цілому ж, найбільше посад керівного складу (голови, заступника та секретаря) мають О. Ляшко, П. Порошенко, Ю. Тимошенко, В. Цушко та Д. Ярош.

 

 

У максимальному складі (21 особа) утворено 26 ОВК, у мінімально допустимому складі (12 осіб) не має жодної комісії. Найменшу кількість членів – 16 осіб – має  комісія виборчого округу
№ 155 (центр смт Гоща, Рівненська область). 4 ОВК утворено в складі 17 осіб.

Всього ж до роботи окружних виборчих комісій залучено 4 164 особи. З них – 52 % чоловіків та 48 % жінок. Попередній досвід роботи у виборчих комісіях мають майже 67 % делегованих до їхнього складу осіб. Тоді як на останніх президентських виборах (2010 року) цей показник становив 95,5 %. Так само зменшилася кількість членів ОВК з вищою освітою – з 93 % (у 2010 році) до 83 % (у 2014). Однак зросла кількість молоді в ОВК – особи віком до 30 років становлять майже чверть (23 %) складу виборчих комісій – проти 13 % у 2010 році і 11 % у 2004 році.

Перші засідання ОВК

З моменту офіційного утворення ЦВК окружних виборчих комісій (14 квітня), їм відводилося лише 2 дні для проведення першого засідання. На цьому засіданні члени ОВК зобов’язані скласти присягу (не менш як двома третинами її складу), після чого комісія стає повноважною.

У більшості ОВК установчі засідання відбувалися вчасно, переважно - 16 квітня 2014 року. Однак через відсутність кворуму і неможливість скласти присягу двома третинами членів від складу ОВК деякі комісії проводили перше засідання лише з другої або третьої спроби.  Так, з першого разу не вдалося зібрати кворуму на засіданнях окружних виборчих комісій № 202 (Черкаська область), № 49, № 50, № 53, № 62 (Донецька область), № 102 (Кіровоградська область), № 115, № 116, № 117 (Луганська область), № 124 (Львівська область), № 131 (Миколаївська область), № 12, № 13, № 15 (Вінницька область), № 23 (Волинська область).

У зв’язку із захопленням м. Слов’янськ проросійськими угрупованнями не відбулося засідання ОВК № 47.

Голови окружних комісій, які збирали перші засідання, повідомляли всіх членів комісії (за надісланою з ЦВК контактною інформацією) у телефонному режимі. Однак майже в кожній комісії були особи, в яких вказаний номер телефону був недійсним, або людина не відповідала на дзвінки. Таким чином, по двоє-троє осіб кожної комісії не були повідомлені про перше засідання.

Більшості комісій не вдалося зібратися на перше засідання у повному складі, в середньому на засіданнях були відсутні від 2 до 8 осіб. На перші засідання ОВК не з’явилися більш ніж 1 094 особи, що становить 26 % від загальної кількості членів окружних комісій. Суттєво ускладнювало продуктивну роботу комісій у рамках першого засідання те, що відсутніми були члени ОВК, які входили до керівного складу – голова, заступник голови або секретар[1] .

Найбільшими гультяями в складі ОВК виявилися представники Олега Царьова (119 осіб), Василя Цушка (110 осіб), Володимира Саранова (109), Вадима Рабіновича (89 осіб) і Дмитра Яроша (82 особи). Тоді як найбільш дисциплінованими були члени ОВК від Юлії Тимошенко (8 відсутніх на перших засіданнях), Петра Порошенка і Олега Тягнибока (15 відсутніх), Михайла Добкіна і Петра Симоненка (по 16 відсутніх). 

Основними ідентифікованими причинами не явки були: 1) неможливість встановити з ними телефонний зв'язок і 2) неготовність осіб приїхати на засідання комісії, оскільки вони проживають у інших областях. За підрахунками спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА щонайменше 304 (7 % від загальної кількості) членів ОВК на момент свого призначення мешкали в інших областях. Найчастіше немісцеві члени комісій виявлялися мешканцями Київської області та м. Київ, Дніпропетровської та Львівської областей.   

Досить частими були випадки, коли члени комісій стверджували, що не писали ніяких заяв, і що їхня присутність у складі комісії – це помилка. Не менше ніж 150 особа, які стали членами ОВК, одразу ж відмовилися працювати в комісіях[2] . 

Присутність інших осіб на засіданнях ОВК

Присутність на засіданнях виборчої комісії без дозволу чи запрошення, відповідно до Закону, (частина 9 статті 28) дозволяється лише членам виборчих комісій вищого рівня, кандидатам на пост Президента, їх довіреним особам (не більше однієї довіреної особи від одного кандидата), офіційним спостерігачам від кандидатів, партій-суб’єктів виборчого процесу, від громадських організацій (разом не більше ніж по дві особи від одного кандидата на пост Президента, від партії, від громадської організації), а також офіційним спостерігачам від іноземних держав і міжнародних організацій, представникам засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації). Усі інші особи можуть бути присутніми на засіданні комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії, про що приймається рішення на засіданні.

Довірені особи кандидатів не надто активно відвідували перші засідання ОВК. Також не було значної уваги ЗМІ до цих засідань. Найчастіше на перших засідання ОВК були присутні довірені особи Юлії Тимошенко та Петра Порошенка. Випадків перешкоджанню участі або неправомірного недопущення осіб до засідань ОВК спостерігачами виявлено не було.

Перші засідання ОВК охоче відвідували представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування. Як правило, це були працівники виконавчих органів, відповідальні за матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу або працівники правоохоронних структур. Часто комісії не приймали жодних рішень щодо можливості участі таких осіб у засіданні ОВК. Наприклад, в ОВК № 183 на першому засіданні були присутні керівник апарату Харківської РДА Анікейцева Зінаїда Василівна та заступник голови Харківської районної ради Нікуленко Віктор Іванович. Однак рішення щодо можливості їх присутності не приймалося. На засіданні ОВК № 143 (м. Білгород-Дністровський) був присутній керуючий справами виконкому Білгород-Дністровської міської ради Хрипко Юрій Всеволодович. Комісія не голосувала за надання йому права бути присутнім. У ОВК № 206 на засіданні був присутній керівник апарату Новоселицької РДА, який повідомив про процес забезпечення комісії необхідним технічним забезпеченням. Голосування по ньому не проводилось.

Окрім місцевих посадовців, на засіданнях ОВК часто були присутні люди, статус і функції яких не були зрозумілими для усіх членів комісій. Так, на засіданні ОВК № 206 (Чернівецька область) був присутній юрист ВО «Батьківщина», однак голосування щодо його участі не проводилось. На ОВК № 192 був присутнім системний адміністратор, який не є членом ОВК. Комісія не голосувала стосовно надання йому права бути присутнім на засіданні.

Також під час засідання комісій виникали непорозуміння, спричинені участю у засіданні осіб, які готувалися замінити чинних (але відсутніх) членів комісії, однак не мали відповідних постанов ЦВК чи інших формальних підтверджень свого статусу.

Конфліктний епізод за участю сторонніх осіб мав місце в Київській області, де громадські активісти Обухівського району підготували звернення про висловлення недовіри голові ОВК
№ 95 Ткаченку Андрію Вікторовичу і на засіданні ОВК вимагали в нього написати заяву про складання з себе повноважень. Він відмовився писати заяву і намагався покинути приміщення, де засідала ОВК. Місцеві організації Самооборони та Правого сектору заблокували йому вихід, вимагаючи підписати протокол та постанову засідання ОВК № 95, в якій зафіксовано факт голосування більшістю членів комісії (14 осіб) за висловлення недовіри голові ОВК. Після виготовлення протоколу та постанови засідання ОВК № 95 А. Ткаченко підписав відповідні документи.

Під час засідання 201 ОВК (центр – м. Сміла) біля приміщення, де вона розташована, зібралися місцеві активісти, яких цікавила діяльність ОВК, її склад. Вони висловили намір контролювати роботу ОВК та інформувати офіційних спостерігачів про стан відкритості і прозорості роботи комісії та виявлені факти порушень виборчого законодавства.

Наприкінці засідання 203 ОВК (центр – м. Умань) член комісії Тульчинська Н.С. (від Тягнибока О.Я.) запропонувала звернутися до місцевої Самооборони з проханням забезпечити охорону під час роботи ОВК. Комісія підтримала цю пропозицію, проголосувавши одноголосно «ЗА».

Матеріально-технічне забезпечення ОВК

На етапі, коли ОВК лише розпочали свою роботу, питання матеріально-технічного забезпечення є абсолютно не врегульованим. Практично в усіх ОВК відсутні стенди для розміщення офіційних матеріалів комісії, не підключено телефони та Інтернет,  немає вивісок з назвою ОВК. Відсутні комп’ютери, канцелярське приладдя, автомобілі. Деякі приміщення не відповідають вимогам ЦВК – є меншими за 80 кв. м. (наприклад, ОВК № 183, № 86).

Спостерігалися випадки, коли місце проведення перших засідань ОВК не співпадало з адресою комісії, зазначеної на веб-сайті ЦВК. Як правило, це пояснювалося тим, що приміщення, адреса якого вказана на сайті ЦВК, не відповідало технічним вимогам або виявилося непридатним до нормальною роботи комісії. Деяким ОВК на південному сході України доводиться примусово змінювати місця засідань, через військові конфлікти, інспіровані проросійськими бандитськими угрупуваннями. Зокрема, через захоплення будівлі Краматорської міської ради ОВК № 48 проводила засідання не за офіційною адресою. Після захоплення будівлі Єнакіївської міської ради було прийнято рішення провести засідання ОВК № 53 у дитячій бібліотеці міста. Змінено місцезнаходження комісій № 52 і № 60.

Коротко про спостереження

У рамках кампанії моніторингу ОПОРА проводить довго- та короткотермінове спостереження за позачерговими виборами Президента України, проміжними парламентськими (83 округ) та позачерговими місцевими виборами, залучаючи до цього спостерігачів у кожній області України. У 2014 році 190 довготермінових спостерігачів аналізуватимуть перебіг виборчої кампанії від офіційного старту та до оголошення переможців. У день голосування (в кожному з турів) до них долучиться ще дві тисячі короткотермінових спостерігачів. Крім того, ОПОРА забезпечить 500 короткотермінових спостерігачів 25 травня в місті Київ. На основі зібраних даних ОПОРА готуватиме періодичні звіти щодо роботи комісій, висування кандидатів, агітації, використання адмінресурсу, перебігу голосування, підрахунку голосів тощо. Окрім цього, будуть оприлюднені результати швидкого статичного підрахунку (PVT), який є репрезентативним та має вкрай незначну похибку, порівняно з іншими дослідженнями. ШСПГ (PVT) проводитиметься для президентських та столичних виборів (київського міського голови, київської міської ради за списком політичних партій).

ОПОРА успішно використовує найсучасніші методики та інструменти спостереження, а також новітні засоби поширення інформації про його результати, інфографіку та інтерактивну карту порушень. У день голосування організація проводить швидкий статистичний підрахунок. Цей метод підрахунку ґрунтується на зібранні фактичних результатів голосування з дільниць країни, обраних відповідно до статистичної вибірки. Спостерігачі мережі ОПОРА працюють на виборчих дільницях, систематично надаючи інформацію щодо явки, виявлених порушень та результатів голосування в центральну базу даних.

Висновки організації базуються виключно на загальновизнаних принципах та критеріях щодо організації і проведення демократичних виборів. Ці стандарти відображено в Кодексі належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії, Документі Копенгагенської конференції та Зобов’язаннях країн-учасниць ОБСЄ щодо організації демократичних виборів.

У 2014 році ОПОРА забезпечить роботу 2-х унікальних веб-ресурсів: дистанційний курс навчання для громадських активістів, журналістів і спостерігачів, а також, мапу порушень як форму візуалізації перебігу виборів у країні. Навчальний компонент забезпечуватиме всі практичні потреби громадян і міжнародних місій, які спостерігатимуть за кампанією, а мапа порушень дозволить ефективно систематизовувати дані про виборчі інциденти.